Ухвала суду № 76477195, 17.09.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/366/18

Провадження № 1-кп/175/29/18

Ухвала

Іменем України

17 вересня 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Бровченка В.В.,

суддів: Бойка О.М., Реброва С.О.,

при секретарі Рядській Є.С.,

за участю сторін: прокурора Данильченка В.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12017040440002212 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

У судовому засіданні прокурор заявив письмове клопотання про повторне доручення органу досудового розслідування провести слідчі дії, спрямовані на отримання: 1) інформації від операторів мобільного зв’язку «Київстар» і «Водафон» щодо телефонних з’єднань мобільних терміналів з абонентськими номерами 068-677-62-48 (телефон ОСОБА_4Г.) та 050-274-91-77, 098-634-50-89 (телефони ОСОБА_3Б.); 2) інформації у операторів мобільного зв’язку «Водафон», «Київстар» і «Лайфселл» щодо телефонних з’єднань терміналу з ІМЕІ 868648021645833 та 868648021645830 із зазначенням базових станцій обслуговування мобільного зв’язку.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Частина перша статті 9 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази,

документи, висновки експертів (ч.2 ст.84 КПК України).

За приписом ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У частині другій цієї статті зазначено, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч.3 ст.333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.

Суд виконав ці вимоги закону і за клопотанням прокурора своєю ухвалою від 04 липня 2018 року доручив органу досудового розслідування у строк до 03 серпня 2018 року отримати інформацію, про яку прокурор повторно просить у своєму клопотанні.

Приймаючи таке рішення, колегія суддів враховувала, що обставини, на які посилається сторона обвинувачення, мають істотне значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення у даному кримінальному провадженні, але не були перевірені під час досудового розслідування.

Однак, ухвала від 04 липня 2018 року залишилася не виконана, оскільки до цього часу, тобто станом на 17 вересня 2018 року, суду не надано матеріалів, отриманих на виконання доручення суду, та такі матеріали учасникам судового провадження в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, не відкриті.

У судовому засіданні прокурор також не надав будь-яких документів на підтвердження виконання судового доручення.

Виходячи з обґрунтування клопотання і вимог ч.4 ст.333 КПК України, колегія суддів вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки прокурор не довів, що слідчі дії, про проведення яких він повторно просить, не могли бути виконані у строк, визначений судом в ухвалі від 04 липня 2018 року.

Вказані обставини свідчать про недотримання прокурором і слідчим вимог ст.ст.9, 28, 333 КПК України із причин, які не можна розцінити як поважні, та які б давали суду підстави для задоволення аналогічного клопотання сторони обвинувачення вдруге.

У зв’язку з вищевикладеним і дотриманням розумних строків (ст.28 КПК України), у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.9,28,333,350,369 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Клопотання прокурора Данильченка В.В. - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Бровченко

Суддя О.М. Бойко

Суддя С.О. Ребров