Рішення № 7647719, 28.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.10                                                                                           Справа№ 28/70

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСК Фуд Енрічмент - Україна», смт. Куликів Жовківського району Львівської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Буський молокозавод», с. Ожидів Буського району Львівської області

про стягнення 53 768,94 грн           

                                                                                 Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Павловський Б.І. –представник довіреність від 19.02.2009р.

Від відповідача: Ільїнська О.Л. –представник довіреність від 11.01.2010р.

Судом роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 28.01.2010 року відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 30.01.2010 року.

          Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСК Фуд Енрічмент - Україна»до Відкритого акціонерного товариства «Буський молокозавод»про стягнення 53768,94 грн, з яких 30554,80 грн –основний борг, 15053,22 грн - інфляційні нарахування, 1 123,90 грн-3% річних, 7037,02 грн-пеня.

Ухвалою від 11.12.2009 року порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 12.01.2010 року. Ухвалою від 12.01.2010 року розгляд справи було відкладено на 28.01.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що основний борг перед позивачем в сумі 30554,80 грн погашено 27.01.2010 року. В решті позовних вимог позов підтримав в заявленому розмірі з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача повідомив про погашення 27.01.2010 року суми основного боргу 30554,80 грн, просить в цій частині припинити провадження у справі. Проти стягнення пені заперечує, вказує на неправильне нарахування пені, а також просить в позові відмовити в частині стягнення пені в зв’язку із пропуском позивачем строку позовної давності. Щодо інфляційних нарахувань та процентів річних просить розгляд справи відкласти з метою примирення сторін в цій частині спору.

Представник позивача можливість примирення заперечує, просить розгляд справи не відкладати та розглянути спір по суті в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Між позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦСК Фуд Енрічмент - Україна») та відповідачем (Відкритим акціонерним товариством «Буський молокозавод») був укладено договір поставки №4/010306 від 01.03.2006 року.

Відповідно до розділу 1 договору продавець (позивач) продає, а покупець купує молочнокислі бактерії, надалі товар. Найменування товару, його кількість та розгорнутий асортимент, ціна за одиницю виміру, а також інші умови вказуються у накладних.

Позивач поставив відповідачу молочнокислі бактерії відповідно до наступних видаткових накладних: № РН-0000166 від 20.06.2007 року на суму 31020,00 грн, №РН-0000224 від 29.08.2007 року на суму 6300,00 грн. Той факт, що позивач поставив, а відповідач отримав товар, підтверджується вказаними накладними, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за отриманий товар здійснюється у вигляді сплати ста відсотків вартості товару, яку покупець здійснює протягом 30 днів від дати отримання товару.

Відповідач у строки, обумовлені в договорі, повної оплати товару не здійснив, в результаті чого у відповідача перед позивачем станом на момент заявлення позову утворився борг в сумі 30 554,80 грн (по накладній № РН-0000166 від 20.06.2007 року –залишок несплаченої суми 24254,80 грн, по накладній №РН-0000224 від 29.08.2007 року - неоплачена сума 6300,00 грн).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості товару у встановлений строк належним чином не виконав.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Після заявлення позивачем позову, платіжним дорученням № 1506 від 27.01.2010 року позивачу погашено суму основного боргу в розмірі 30554,80 грн. Оскільки після заявлення позову повністю сплачено суму основного боргу, то провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п.1№ ч.1 ст.80 ГПК України.

Згідно п. 6.2 договору, у випадку прострочення термінів оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в оплаті за отриманий, але неоплачений товар.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема – сплата неустойки.

Позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення пеню в розмірі 7037,02 грн (в тому числі 5605,81 грн за період з 20.07.2007 року по 31.10.2009 року по накладній № РН-0000166 від 20.06.2007 року від суми 24254,80 грн, та 1431,21 грн за період з 28.09.2007 року по 31.10.2009 року по накладній №РН-0000224 від 29.08.2007 року від суми 6300,00 грн).

Відповідачем 12.01.2010 року подано на адресу суду письмову заяву в порядку ч.3 ст.267 ЦК України про застосування спеціального строку позовної давності для стягнення пені, встановленого ч.2 ст.258 ЦК України.

Також відповідачем у поданому суду відзиві від 28.01.2010 року здійснено обґрунтований розрахунок пені з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якого обгрунтовано нарахована сума пені складає 2282,39 грн( в тому числі 2020,13 грн за період з 20.07.2007 року по 20.01.2008 року по накладній № РН-0000166 від 20.06.2007 року від суми 24254,80 грн, та 562,69 грн за період з 28.09.2007 року по 28.03.2008 року по накладній №РН-0000224 від 29.08.2007 року від суми 6300,00 грн). Враховуючи що по стягненню вказаної сумі пені сплив спеціальний строк позовної давності в один рік, встановлений ч.2 ст.258 ЦК України, та у зв’язку із наявністю заяви відповідача про застосування позовної давності, зробленої відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, суд в порядку ч.4 ст.267 ЦК України відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховано 3% річних, які відповідно до розрахунку, доданого до позовної заяви, складають 1 123,90 грн. Також позивачем правомірно нараховано інфляційні нарахування, які відповідно до розрахунку, доданого до позовної заяви, складають 15 053,22 грн. Позовні вимоги в цій частині є обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Щодо сум 3 % річних та інфляційних нарахувань, зазначених у розрахунку, який подано представником позивача в судовому засіданні 28.01.2010 року(суми перераховано на 26.01.2010 року, тобто збільшено), то по цих сумах позивачем не було подано суду у встановленому порядку заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та вимог, провадження по яких припинено.

На підставі наведеного, керуючись ст.193, 232 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 258, ч.3,ч.4 ст.267, 526,610,611,612,625 Цивільного кодексу України, ст. 4-3, 33, 43, 49, п.1№ ч.1 ст.80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

           ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Буський молокозавод»(80530, с. Ожидів, Буського району, Львівської області, ідентифікаційний код 22341836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСК Фуд Енрічмент-Україна»(80362, смт. Куликів, Жовкіського району, Львівської області, вул. Шевченка, 65 ідентифікаційний код 33662981) –15053 грн 22 коп –інфляційних нарахувань, 1 123 грн 90 коп –3% річних, 467 грн 32 коп - державного мита, 205 грн 11 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині позовних вимог про стягнення 30554 грн 80 коп основного боргу - провадження у справі припинити.

4.          В частині позовних вимог про стягнення пені - у позові відмовити.

5.          Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя