Рішення № 7647677, 25.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.10                                                                                 Справа № 11/339

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛУЧ-СА”, м. Маріуполь Донецької області

до Відкритого акціонерного товариства “Об’єднання Склопластик”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 5506 грн. 38 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за договором про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 9 від 10.06.2009 в сумі 5200 грн. 00 коп., пені в розмірі 189 грн. 83 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 88 грн. 77 коп. та 3 % річних у розмірі 27 грн. 78 коп.

Позивач явку свого повноважного представника в судові засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомляв, про час та місце судового засідання у справі судом повідомлявся належним чином.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні 14.01.2010 представника позивача у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

10.06.2009 між сторонами у даній справі укладений договір № 9 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с. 9-12) (далі за текстом –договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого позивач як перевізник зобов’язався здійснити перевезення вантажу у строки, узгоджені сторонами та зазначені у Заявці, належним вантажним транспортом відповідної вантажопідйомності.

Відповідно до умов пунктів 4.3-4.6 договору ціни є договірними та визначаються виключно виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку; після виконання робіт та послуг за договором сторони не пізніше 5-ти календарних днів з моменту закінчення робіт підписують Акт приймання –здачі робіт, який є підставою для виставлення рахунку на оплату послуг за зазначений в акті період; після підписання сторонами Акту приймання –передавання робіт позивач як перевізник виставляє рахунок за виконану роботу, на підставі якого відповідач як замовник здійснює оплату послуг перевізника.

Умовами пункту 6.2 договору його сторони встановили відповідальність за порушення строків платежів у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до договору-заявки № 28 від 10.06.2009 (а.с. 13) (далі за текстом 0- договір –заявка) позивачем за міжнародною товарно –транспортною накладною від 12.06.2009 (а.с. 20) здійснене перевезення вантажу за маршрутом Україна, м. Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 2 –Російська Федерація, Московська область, м. Воскресенськ, вул. Промплощадка, 5-А. Вартість послуг з перевезення згідно з умовами пункту 11 договору –заявки склала 7500 грн. 00 коп.

За результатами здійснення вказаного перевезення сторонами у справі складені та підписані Акти здавання - приймання виконаних робіт на суми 7500 грн. 00 коп. та 1200 грн. 00 коп. (за понаднормативний простій автомобілю) (а.с. 17-18), позивачем відповідачеві виставлені рахунки № 78 від 19.06.2009 на суму 7500 грн. 00 коп. та № 78-А від 19.06.2009 на суму 1200 грн. 00 коп.

16.07.2009 позивачем на адресу відповідача були надіслані міжнародна товарно –транспортна накладна, Акти виконаних робіт та рахунки на оплату наданих послуг, що підтверджено наявним у матеріалах справи повідомленням № 26336 від 20.07.2009 про вручення поштового відправлення (а.с. 19) та відповідачем під час судового розгляду справи не спростовано.

Надані позивачем послуги відповідачем сплачені частково, а саме у розмірі 500 грн. 00 коп. (а.с. 21), після чого позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу № 29 від 03.08.2009 про оплату суми заборгованості у розмірі 8200 грн. 00 коп. (а.с. 22).

Письмовою відповіддю № 04-1471 від 19.08.2009 (а.с. 28) на вимогу позивача відповідач повідомив про наміри узгодити графік погашення заборгованості перед позивачем за укладеним з останнім договором –заявкою.

В подальшому заборгованість перед позивачем відповідачем була також частково сплачена у розмірі 3000 грн. , що підтверджено наявними у матеріалах справи банківськими виписками, на день звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача склала 5200 грн. 00 коп. Вказана сума заборгованості заявлена позивачем до стягнення з відповідача.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем до стягнення з відповідача заявлено інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 88 грн. 77 коп. та 3% річних у розмірі 27 грн. 78 коп., а також на підставі умов пункту 6.2 договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 189 грн. 83 коп.

Заперечень проти позовних вимог відповідач у справі не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях свого повноважного представника.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно з пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 1268/2568 (далі за текстом – Правила) договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Відповідно до приписів пунктів 3.1, 3.8, 3.9 Правил договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором. За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки. Перевізники можуть перевозити вантажі за разовим Договором.

Приписами ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 916 Цивільного кодексу України, а саме частиною 1 вказаної норми, встановлено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами; провізна плата визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором –заявкою зобов’язань, що підтверджено наявними у матеріалах справи товарно-транспортною накладною, Актами здачі-прийняття виконаних робіт. Акт здачі –прийняття робіт (наданих послуг), підписаний обома сторонами договору без зауважень та заперечень, а також відповідна товарно –транспортна накладна є безумовною підставою для вимоги позивача про оплату наданих ним відповідачеві послуг.

Крім того, матеріалами справи підтверджено обов’язок відповідача оплатити понаднормативний простій автомобілю позивача у розмірі 1200 грн. 00 коп.

Сторонами у даній справі в укладеному ними договорі-заявці визначено вартість послуг –7500 грн.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що на дату звернення позивача до суду з даним позовом сума заборгованості відповідача склала 5200 грн. 00 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору , інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5200 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених вище приписів цивільного законодавства позивачем до стягнення з відповідача заявлено інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 88 грн. 77 коп. та 3% річних у розмірі 27 грн. 78 коп.

Розрахунок сум інфляційних нарахувань на суму заборгованості та 3% річних є обґрунтованими, відповідає обставинам справи та приписам чинного законодавства, тому вимога про стягнення вказаних нарахувань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

          Розрахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми пені у розмірі 189 грн. 83 коп. також є обґрунтованим, а тому вимога про стягнення пені у вказаному розмірі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню

          Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесення на відповідача судових витрат у справі на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Об’єднання Склопластик», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Промислова, буд. 2, код 05758977, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ-СА», Донецька область, м. Маріуполь, пров. Парковий, буд. 7, код 33653652, заборгованість за надані послуги у розмірі 5200 грн. 00 коп., пеню у розмірі 189 грн. 83 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 88 грн. 77 коп. та 3% річних у розмірі 27 грн. 78 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко