Рішення № 76476681, 07.09.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2018 р. Справа №924/491/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар", с. Мокіївці, Шепетівський район

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл", м. Луцьк, Волинська область

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро", с. Мокіївці, Шепетівський район

про визнання недійсним договору поруки №02/11 від 02.11.2015р., укладеного між ТОВ "Вог Рітейл", ТОВ "Городище-Агро" та ТОВ "Подільський господар"

Представники сторін:

від позивача: Бойко Р.В. за довіреністю від 20.03.2018р.;

від відповідача - ТОВ "Вог Рітейл": не з'явився;

від відповідача - ТОВ "Городище-Агро": Вознюк Р.П. згідно ордеру від 23.07.2018р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення виноситься 07.09.2018р., оскільки в судовому засіданні 09.08.2018р. оголошувалась перерва.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати недійсним договір поруки №02/11 від 02.11.2015 року, укладений між ТОВ "Вог Рітейл", ТОВ "Городище-Агро" та ТОВ "Подільський господар". В обґрунтування позову вказує, що оскаржуваний договір укладено директором позивача всупереч положенням Статуту без наявності відповідних повноважень та за відсутності схвалення правочину товариством, тому, посилаючись на приписи ст.ст. 203, 215, 236, 241 Цивільного кодексу України, позивач просить визнати недійним договір поруки №02/11 від 02.11.2015р.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.06.2017р. у справі №924/491/17 в позові ТОВ "Подільський господар" до ТОВ "Вог Рітейл", ТОВ "Городище-Агро" про визнання недійсним договору поруки № 02/11 від 02.11.2015р. - відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2017р. у даній справі рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.06.2017р. залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 14.03.2018р. задоволено частково касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар", рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.06.2017р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2017р. у справі № 924/491/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 07.09.2018р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У письмових поясненнях представник відповідача-1 (ТОВ "Вог Рітейл") зазначав, що ним зверталася увага на відсутність повноважень у Директора ТОВ "Подільський Господар" на підписання правочину, сума якого перевищує 5000000,00 грн. і міститься у додатках клопотання про долучення до матеріалів справи електронного листування. У відповідь на дане звернення позивач надіслав, a ТОВ "Вог Рітейл" отримало Протокол №02/11-15 Загальних зборів учасників ТОВ "Подільський Господар" від 02.11.2015 р., у якому надавалися повноваження ОСОБА_3 на підписання Договору поруки: №02/11 від 02.11.2015 р.

Повноважний представник відповідача-1 (ТОВ "Вог Рітейл") в судовому засіданні 09.08.2018р. наполягав на необґрунтованості позовних вимог, в судове засідання 07.09.2018р. не з'явився, у клопотанні від 07.09.2018р. просив розгляд справи 07.09.2018р. проводити без участі представника ТОВ "Вог Рітейл", наполягає на відмові у позові.

Повноважний представник відповідача-2 (ТОВ "Городище-Агро") в судовому засіданні 07.09.2018р. визнав позовні вимоги.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до п. 1.1 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар", затвердженого рішенням загальних зборів Учасників (протокол №1 від 18.01.2013 року) (далі - статут), ТОВ "Подільський господар" створене згідно рішення учасників (засновників), та здійснює свою діяльність відповідно до Господарського, Цивільного кодексів України, Закону України "Про господарські товариства" та інших законодавчих актів України та цього статуту.

Пунктом 2.3 статуту встановлено, що учасниками ТОВ "Подільський господар" є: компанія "Віта Дженеро Лімітед" та ТОВ "Сварог Капітал".

Згідно з п.п. "м" п. 7.1 статуту, вищим органом управління товариством є загальні збори учасників. Загальні збори учасників правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства.

Відповідно до п. 7.2 статуту до компетенції загальних зборів учасників належить вирішення будь-яких питань з діяльності товариства, зокрема, погодження (попереднє) укладення генеральним директором /іншими членами дирекції - у випадку надання останнім таких повноважень/ (директором) господарських договорів (правочинів) на суму, що перевищує 5000000,00 грн., або договорів (угод), заяв, згод і т.п. щодо розірвання (відмови) від укладених (чинних) договорів оренди землі (земельних часток (паїв)) незалежно від сум цих угод.

Пунктом 7.10 статуту встановлено, що у товаристві рішенням загальних зборів учасників створюється виконавчий орган: колегіальний - дирекція, на чолі з Генеральним директором, або одноособовий орган - директор. Наказ про призначення на посаду/звільнення з посади Генерального директора/директора товариства видається учасниками товариства на підставі відповідного рішення загальних зборів учасників.

Пунктом 7.11 статуту передбачено, що Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників можуть винести рішення про передачу частини належних їм повноважень до компетенції дирекції (директора).

В силу положень п. 7.12 статуту дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених Господарським, Цивільним кодексом України, Законом України "Про господарські товариства", іншим законодавством та цим статутом. Генеральний директор /директор/ має право без довіреності виконувати дії від імені товариства.

Згідно з п. 7.14 статуту Генеральний директор (директор) товариства має право, зокрема, розпоряджатися майном товариства в межах, що визначені загальними зборами учасників товариства та цим статутом; без довіреності діяти від імені товариства, репрезентувати його у всіх установах, підприємствах, організаціях як на Україні, так само й за кордоном; укладати угоди, контракти, договори, інші правочини, які стосуються діяльності товариства, крім господарських договорів (правочинів) на суму, що перевищує 5000000,00 грн., або договорів (угод), заяв, згод і т.п. щодо розірвання (відмови) від укладених (чинних) договорів оренди землі (земельних часток (паїв)) незалежно від сум цих угод, які можуть підписуватися лише за умови їх попереднього погодження з загальними зборами учасників.

Статут підписаний учасниками товариства, нотаріально посвідчений та зареєстрований.

18 березня 2015 р. між ТОВ "Вог Рітейл" та ТзОВ "Городище-Агро" укладено договір поставки нафтопродуктів №24-ДГ/96, за умовами якого відповідач 1 (продавець) зобов'язується поставляти та передавати у власність відповідача 2 (покупця) нафтопродукти в кількості та асортименті, погоджені в Заявках, наданих покупцем та прийнятих до виконання продавцем, що підтверджується накладними на відпуск товару, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та сплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

02 листопада 2015 року між кредитором - ТОВ "Вог Рітейл" в особі ОСОБА_6, що діє на підставі доручення №2064 від 31.12.2014 року, боржником - ТОВ "Городище-Агро", в особі директора Золочевського О.О., що діє на підставі Статуту та поручителем - ТОВ "Подільський господар" в особі генерального директора ОСОБА_3, що діє на підставі статуту, укладено договір поруки №02/11 (далі - договір), за умовами якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань на загальну суму 70000000,00 грн., згідно генерального договору поставки нафтопродуктів №24/ДГ/96 від 18.03.2015 року, укладеного між боржником та кредитором (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором на загальну суму 70000000,00 грн., за зобов'язаннями боржника за Генеральним договором, включаючи оплату на користь кредитора нафтопродуктів, що поставляються кредитором боржнику, на умовах, передбачених Генеральним договором, відшкодування документально підтверджених збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Генерального договору, в межах суми, передбаченої умовами даного пункту договору.

Згідно з п. 1.3 договору у випадку порушення (невиконання та/або неналежного виконання) боржником зобов'язання, забезпеченого даним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов'язання, як від боржника, так і від поручителя, як в повному обсязі, так і в частині боргу.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що Укладанням цього договору поручитель надає свою згоду на будь-які майбутні зміни обсягу відповідальності боржника за генеральним договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цим договором поруки, і встановлена цим договором порука залишається чинною протягом строку, вказаного у п. 3.1 цього договору, а поручитель відповідає перед кредитором в межах непогашеного боргового зобов'язання, визначеного п. 1.1 даного договору, з урахуванням будь-яких майбутніх змін обсягу відповідальності боржника за генеральним договором. Дана згода поручителя є безумовною, безвідкличною і обмежена строком дії цього договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за Генеральним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 7-й робочий день з дати отримання ним такої вимоги (рекомендованим листом).

Згідно з п. 2.4 договору до поручителя, який виконав зобов'язання боржника за генеральним договором переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням в сумі такого виконання.

Відповідно до положень п. 3.1 договору, він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін. Строк поруки становить 18 місяців з дати підписання сторонами цього договору.

Згідно з п. 6.1 договору, поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами генерального договору та обов'язками боржника за ним. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з тим, що на дату підписання даного договору поруки заборгованість боржника перед кредитором за генеральним договором становить 67152300,32 грн. Підписанням даного договору поручитель поручається перед кредитором в тому числі і за погашення вказаної заборгованості за генеральним договором.

Відповідно до п. 6.3 договору уклавши цей договір, поручитель підтверджує, що: надані кредитору поручителем документи не містять будь-яких недостовірних відомостей, складені та/або отримані в порядку, передбаченому чинним законодавством України; повністю розуміє всі умови Генерального договору та цього договору, свої права та обов'язки за договором та погоджується з ними; цей договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, які є обов'язковими для поручителя; на день укладення договору відсутні будь-які перешкоди щодо його належного виконання; має здатність виконувати умови договору та має всі необхідні повноваження від засновника та інших органів управління поручителя, що необхідні для виконання та укладення цього договору; договір не суперечить статуту чи іншим установчим документам поручителя.

Договір поруки підписано сторонами та скріплено печатками юридичних осіб.

Відповідно до довідки АТ "Укрсиббанк" №63-5/266 від 22.05.2017р. (наданої ТОВ "Вог Рітейл"), ТОВ "Городище -Агро" сплатило у період з 13.10.2015р. по 04.04.2016р. ТОВ "Вог Рітейл" за договором №24-ДГ/96 від 18.03.2015р. 77600533,41 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.07.2017 року у справі №924/419/17 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" м.Луцьк до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" с. Мокіївці Шепетіського району Хмельницької області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" с. Мокіївці Шепетіського району Хмельницької області про стягнення 698 795,36грн., з яких 479378,20 пені, 4 614 460,76грн. - 36% річних, 740335,08грн. інфляційних втрат, 1 864 621,32грн. курсової різниці. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" 239487,46 грн. пені, 1826848,28 грн. курсової різниці. Солідарний боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський господар". Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" 239487,46 грн. пені, 1826848,28 грн. курсової різниці. Солідарний боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро". Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" 4 603 205,15 грн. 36 % річних, 86341,75грн. витрат по оплаті судового збору. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" 17 293,67 грн. витрат по оплаті судового збору. У стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" 4 603 205,15 грн. 36 % річних відмовлено. У стягненні солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" 37773,04 грн. курсової різниці, 11255,61 грн. 36 % річних, 239890,74 грн. пені, 740335,08 грн. інфляційних втрат відмовлено.

В рішенні зазначено, що вказані кошти стягуються з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" на підставі генерального договору поставки нафтопродуктів №24-ДГ/96 від 18.03.2015р. та договору поруки №02/11 від 02.11.2015р. За нафтопродукти на загальну суму 108 918 894,40 грн. розрахувалось ТОВ "Городище-Агро", що підтверджується довідкою АТ "УкрСиббанк" №63-5/266 від 22.05.2017р. з додатком №1, довідкою ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" №423 від 22.05.2017р. та не заперечується сторонами по справі.

Також в рішенні вказано, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" у поданому відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях зазначав, що за договором поруки відповідає лише за курсову різницю, пеню та штрафні санкції.

В матеріалах справи наявне рішення загальних зборів учасників ТОВ "Подільський господар" від 10.05.2017р., оформлене протоколом №10/05-2017/ПГ, яким зобов'язано генерального директора ТОВ "Подільський господар" врегулювати ситуацію, ще склалася з ТОВ "Вог Рітейл", ТОВ "ГОРОДИЩЕ-АГРО" шляхом але не обмежуючись розірванням договору поруки №02/11 від 02.11.2015р., його оскарженням до суду, іншими мирними способами, які досягнуть бажаного результату.

Також в матеріалах справи наявне рішення загальних зборів учасників ТОВ "Подільський господар" від 07.12.2017р., оформлене протоколом №04/12-2017/ПГ, яким вирішено звільнити ОСОБА_3 з посади генерального директора Товариства 07.12.2017р., відповідно до поданої нею заяви, про що видати наказ.

В матеріалах справи наявний витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №1004422640 станом на 02.11.2015р. по ТОВ "Подільський господар", у якому відсутні обмеження щодо повноважень генерального директора ТОВ "Подільський господар" ОСОБА_3

З огляду на викладене, позивач, вважаючи, що спірний договір укладено директором ТОВ "Подільський господар" без наявності відповідних повноважень, звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України).

При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Крім того, управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України). За системним аналізом норм ЦК України (статті 99, 145, 147), ГК України (стаття 89), Закону України "Про господарські товариства" (статті 58, 59, 62, 63) виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов'язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Статтею 47 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) встановлено, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Як вже зазначалось, позивач у своєму статуті визначив, що вищим органом управління товариством є загальні збори учасників, які правомочні приймати рішення з будь-яких питань товариства (п. 7.1 статуту) і до компетенції яких належить погодження (попереднє) укладення директором господарських договорів (правочинів) на суму, що перевищує 5000000 грн. (п. 7.2 статуту).

З п. 7 статуту позивача також вбачається, що директор являється одноособовим виконавчим органом, діє від імені товариства в межах, встановлених законодавством та статутом і вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції Загальних зборів. У статуті чітко встановлено обмеження директора на укладання договорів на суму, що перевищує 5000000 грн. При цьому, погодження укладення договору на суму, що перевищує 5000000 грн., входить до виключної компетенції Загальних зборів Учасників позивача.

Дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.

Отже, на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Закон ураховує, що питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Частина третя статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Разом із тим, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Спірний договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016р. у справі №6-62цс16 та від 13.03.2017р. у справі №760/8121/16-ц.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Преамбула спірного договору містить вказівку про те, що позивач діє в особі директора, що діє на підставі статуту. Дана обставина свідчить про обізнаність інших сторін договору про повноваження директора, в тому числі відносно обмежень договірної суми, зазначеної у статуті позивача.

Таким чином, підписання спірного договору поруки директором ТОВ "Подільський господар" ОСОБА_3 про відповідальність на суму 70000000,00 грн., за ст. 92 ЦК, є перевищенням повноважень, наданих йому статутом.

За договором поруки, згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

На поруку поширюються загальні умови виконання зобов'язань, визначені чинним законодавством, відповідно до яких зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Отже, на ТОВ "Подільський господар" за договором поруки поширювались загальні умови виконання зобов'язань, відповідно до яких зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, в тому числі - ст. 543 ЦК України, за якою солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини та згідно з рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права.

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Таким чином, судове рішення у справі №924/419/17 (у якому сторонами були ті ж юридичні особи, які являються сторонами у справі, що розглядається) не може бути поставлене під сумнів, а прийняте рішення не може їм суперечити, обставини, встановлені у цьому рішенні, не потребують доказування.

Судом враховується, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.07.2017р. по справі №924/419/17 вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" 239487,46 грн. пені, 1826848,28 грн. курсової різниці. Солідарний боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський господар". Вказаним рішенням вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" 239487,46 грн. пені, 1826848,28 грн. курсової різниці, а солідарним боржником по вказаній сумі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро".

Рішенням суду від 17.07.2017р. по справі №924/419/17 встановлено, що вказані кошти стягуються з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" на підставі генерального договору поставки нафтопродуктів №24-ДГ/96 від 18.03.2015р. та договору поруки №02/11 від 02.11.2015р.

Також рішенням суду від 17.07.2017р. по справі №924/419/17 встановлено, що за нафтопродукти на загальну суму 108918894,40 грн. розрахувалось ТОВ "Городище-Агро", що підтверджується довідкою АТ "УкрСиббанк" №63-5/266 від 22.05.2017р. з додатком №1, довідкою ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" №423 від 22.05.2017р. та не заперечується сторонами по справі.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський господар", як сторона по справі №924/419/17, не заперечувало факт сплати заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" за договором №24-ДГ/96 від 18.03.2015р. і за виконання якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" поручилося солідарно відповідати за договором поруки №02/11 від 02.11.2015р.

Як вбачається з рішення від 17.07.2017р. по справі №924/419/17, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" у поданому відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях зазначав, що за договором поруки відповідає за курсову різницю, пеню та штрафні санкції.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" не заперечувало, що являється солідарним боржником за договором №24-ДГ/96 від 18.03.2015р. по договору поруки №02/11 від 02.11.2015р., тобто несе відповідальність за виконання договору №24-ДГ/96 від 18.03.2015р.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Тобто, законодавець не ставить схвалення правочину в обов'язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.

Аналогічна позиція наведена в постанові Верховного суду від 25.04.2018р. по справі №910/9915/17.

Норма ч. 2 ст. 241 ЦК України застосовується, якщо представник має повноваження на вчинення правочину, але вчиняє його з перевищенням обсягу права на здійснення правочину, який встановлено особою, яку він представляє, та з наступним схваленням такого правочину цією особою, яке полягає у вчиненні дій, що свідчать про прийняття його до виконання.

При цьому, наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, передача транспортних засобів, зняття їх з обліку із наданням усіх необхідних документів та прийняття часткової або повної оплати за спірними договорами).

Аналогічна позиція наведена в постанові Верховного суду від 16.05.2018р. по справі №910/11163/17 з посиланням на постанову Верховного Суду України від 19.08.2014р. у справі №5013/492/12.

Судом у справі №924/419/17 (рішення від 17.07.2017р.) встановлено, що договір №24-ДГ/96 від 18.03.2015р. не лише прийнято до виконання але й виконано, а за договором поруки №02/11 від 02.11.2015р. ТОВ "Подільський господар" являється солідарним боржником по стягненню 239487,46 грн. пені та 1826848,28 грн. курсової різниці, і, відповідно до ст. 543 ЦК України, залишався зобов'язаним доти, доки його обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

В свою чергу, у правовідносинах між ТОВ "Вог Рітейл" та солідарними боржниками ТОВ "Городище-Агро" і ТОВ "Подільський господар" погашення заборгованості за основним зобов'язанням - за договором №24-ДГ/96 від 18.03.2015р. відбувалось, в тому числі, й після укладення договору поруки №02/11 від 02.11.2015р., що підтверджується довідкою №63-5/266 від 22.05.2017р. з додатком.

Вказане додатково підтверджує схвалення позивачем оспорюваного договору.

З вищезазначених підстав судом не приймаються до уваги посилання позивача на прийняте через 1,5 роки рішення (оформлене Протоколом №10/05-2017/ПГ від 10.05.2017р.) про зобов'язання генерального директора ТОВ "Подільський господар" розірвати договір поруки №02/11 від 02.11.2015р., так як зміна мотивів чи інтересу суб'єкта підприємницької діяльності після прийняття до виконання оспорюваного договору поруки, не скасовує наявність зобов'язань по такому договору та презумпцію правомірності правочину.

З врахуванням положень ст. 241 ЦК України, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір був прийнятий до виконання ТОВ "Подільський господар".

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З рішення суду від 17.07.2017р. у справі №924/419/17 вбачається, що ТОВ "Вог Рітейл", укладаючи договори №24-ДГ/96 від 18.03.2015р. та №02/11 від 02.11.2015р. діяло добросовісно, поставляло нафтопродукти, виконувало обов'язки по вказаним договорам, в свою чергу, солідарні боржники виконували свої зобов'язання невчасно, внаслідок чого ТОВ "Вог Рітейл" нарахувало, в тому числі, пеню та курсову різницю, які були стягнуті за рішенням суду з солідарних боржників ТОВ "Подільський господар" та ТОВ "Городище-Агро".

Також судом враховується, що за змістом оскаржуваного договору, який був підписаний між ТОВ "Вог Рітейл", ТОВ "Подільський господар" та ТОВ "Городище-Агро", директор ТОВ "Подільський господар" мав всі необхідні повноваження від засновника та інших органів управління поручителя, що необхідні для виконання та укладення договору поруки (п. 6.3 договору), що випливає також і з витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №1004422640 станом на 02.11.2015р. по ТОВ "Подільський господар", у якому відсутні обмеження щодо повноважень генерального директора ТОВ "Подільський господар" ОСОБА_3

З врахуванням вищенаведеного, позивачем не доведено, що при укладенні спірного договору сторони за договором діяли недобросовісно чи нерозумно. В свою чергу, оспорюваний правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Також, судом не беруться до уваги доводи відповідача-1 (ТОВ "Вог Рітейл") щодо того, що позивач надіслав, a ТОВ "Вог Рітейл" отримало Протокол №02/11-15 Загальних зборів учасників ТОВ "Подільський Господар" від 02.11.2015р., у якому надавалися повноваження ОСОБА_3 на підписання Договору поруки №02/11 від 02.11.2015р., оскільки відповідачем-1 доказів вищевказаного не надано. Наявна в матеріалах справи копія Протоколу №02/11-15 від 02.11.2015р. не містить підпису представника ТОВ "Подільський Господар", а тому до уваги судом не приймається. Більше того, надані копії електронного листування між ТОВ "Вог Рітейл" та Корпорацією "Сварог Вест Груп" являються копіями копій і не завірені належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ч.1 ст. 78 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Заперечення та інші доводи позивача та відповідача-2 не приймаються судом до уваги, оскільки не спростовують встановлених обставин, а тому суд приходить до висновку про відмову у позові.

Судовий збір покладається на позивача відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар", с. Мокіївці, Шепетівський район до товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл", м. Луцьк, Волинська область та до товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро", с. Мокіївці, Шепетівський район про визнання недійсним договору поруки №02/11 від 02.11.2015р., укладеного між ТОВ "Вог Рітейл", ТОВ "Городище-Агро" та ТОВ "Подільський господар" відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повне рішення складено 17.09.2018р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 4 примірника:

1 - до справи,

2 - товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" (с. Мокіївці, Шепетівський район),

3 - товариству з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" (Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38),

4 - товариству з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" (с. Мокіївці, Шепетівський район).

Всім рекомендованим з повідомленням.