Ухвала суду № 76476475, 17.09.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.09.2018 р. Справа № 914/1686/18

м.Львів

Суддя Господарського суду Львівської області Кітаєва С.Б., розглянувши матеріали

за заявою:

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК”, м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс Експерт», м.Львів

про:

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс Експерт» за договором банківського обслуговування від 26.08.2015 року 39883,38 грн. заборгованості за кредитом, 51427,41. заборгованості за процентами за користування кредитом, 23957,16 грн. пені.

ВСТАНОВИВ:

11.09.2018 до Господарського суду Львівської області від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” надійшла заява про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс Експерт» за договором банківського обслуговування від 26.08.2015 року 39883,38 грн. заборгованості за кредитом, 51427,41. заборгованості за процентами за користування кредитом, 23957,16 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з приписами ст. ст. 216 – 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Вимога про сплату пені хоча й має грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов’язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов’язань, й відтак ця вимога не може бути зарахована як зустрічна в порядку статті 601 ЦК України (п. 1.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань” №14 від 17.12.2013).

Як вбачається з поданої Публічним акціонерним товариством Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” заяви, до складу заборгованості за договором банківського обслуговування від 26.08.2015 року, окрім суми основного боргу, заявником включено пеню, яка за своєю правовою природою не є основним зобов’язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов’язання.

За приписами ст. 152 ГПК України cуддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Розглянувши подані Публічним акціонерним товариством Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” матеріали, суд зазначає, що в заяві про видачу судового наказу міститься вимога про стягнення пені, яка за своєю правовою природою не є вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором та не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу та доданого розрахунку заборгованості, заявник нараховує пеню у розмірі 43732,33 грн. за період з 25.02.2016 по 14.05.2018, однак в прохальній частині заяви просить стягнути пеню у розмірі 23957,16 грн.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення 23957,16 грн. пені за договором банківського обслуговування від 26.08.2015 року.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст.ст. 148, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс Експерт» 23957,16 грн. пені за договором банківського обслуговування від 26.08.2015 року.

2. Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

3. Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Кітаєва С.Б.