Ухвала суду № 76476412, 17.09.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

17 вересня 2018 року Справа № 913/420/18

Провадження №1в/913/420/18

Суддя Зюбанова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом

заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області, смт. Біловодськ Луганської області

до 1-відповідача Комунального закладу “Біловодська центральна районна лікарня”, смт. Біловодськ Луганської області

2-відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-будівельна компанія України”, смт. Біловодськ Луганської області

про внесення змін до договору на виконання будівельних робіт,

в с т а н о в и в:

Так, заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд внести зміни до п. 2.2 договору від 08.08.2018 № 251 на виконання будівельних робіт, укладеного між відповідачами: Комунальним закладом “Біловодська центральна районна лікарня” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-будівельна компанія України”.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Комунальним закладом “Біловодська центральна районна лікарня” при укладенні договору від 08.08.2018 № 251 на виконання будівельних робіт допущено істотні порушення вимог чинного законодавства, оскільки в п. 2.2 договору передбачений гарантійний строк якості на виконані роботи менший ніж визначений законом, що може призвести до швидкого руйнування об’єктів комунальної власності та зумовленої цим потреби у додаткових бюджетних тратах.

Таким чином, прокурором визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Біловодську селищну раду, яка є засновником Комунального закладу “Біловодська центральна районна лікарня” .

Проте, як зазначає прокурор, Біловодською селищною радою не забезпечено включення до договору від 08.08.2018 № 251 на виконання будівельних робіт необхідних умов щодо гарантійного терміну дії виконаних робіт та не ініційовано укладення додаткової угоди в цій частині тощо.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 53 ГПК України.

Так, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно ч. ч. 3, 4, 5 ст. 53 ГГІК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Також правове регулювання представництва інтересів громадянина або держави в суді здійснюється розділом IV Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VІІ “Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій”.

Так, відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 10.07.2018 по справі № 812/1689/16 «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Також суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція висловлена також в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17.

Так, з матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався до Біловодської селищної ради з листом від 04.09.2018 № 01/106-1446, яким повідомляв про прийняття рішення щодо захисту інтересів держави шляхом пред’явлення позову до суду, оскільки Біловодською селищною радою не забезпечено включення до договору від 08.08.2018 № 251 на виконання будівельних робіт умов щодо гарантійного терміну дії виконаних робіт та не ініційовано укладення додаткової угоди в цій частині.

Втім, суд звертає увагу прокурора, що відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно договору від 08.08.2018 № 251 на виконання будівельних робіт його сторонами є Комунальний заклад “Біловодська центральна районна лікарня” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-будівельна компанія України”, які й мають у відповідності до чинного законодавства бути ініціаторами внесення змін до укладеного ними правочину.

З наявних у справі документів та обставин спору суд не вбачає, що Біловодською селищною радою Біловодського району Луганської області не здійснений захист інтересів держави, оскільки у цього органу взагалі відсутні підстави для зміни договору від 08.08.2018 № 251 на виконання будівельних робіт.

За змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що звертаючись до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області, заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури не обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", тому позовну заяву слід повернути без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 5 ст. 174, ст. ст. 233, 234, ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області про внесення змін до договору до відповідачів: Комунального закладу “Біловодська центральна районна лікарня” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-будівельна компанія України” повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 17.09.2018 у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Додаток заявнику: позовна заява з доданими до неї документами на 29 аркушах з оригіналом платіжного доручення №1089 від 30.08.2018.

Суддя Н.М.Зюбанова