Ухвала суду № 76475371, 12.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1167/18 Справа № 202/3622/18 Слідчий суддя - Бєльченко Л.А. Суддя-доповідач - Крот С.І.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року м.Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді-доповідача Крот С.І.,

суддів Живоглядової І.К., Піскун О.П.,

за участю секретаря

судового засідання Баглик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката Макарова М.В., діючого в інтересах ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 липня 2018 року по кримінальному провадженню за №12018040660000317,-

за участю:

прокурора Цховребова Л.Б.,

адвоката Макарова М.В.,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі адвокат Макаров М.В. просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді від 02 липня 2018 року, мотивуючи тим, що розгляд клопотання слідчого проводився без повідомлення представника власника майна, про факт арешту захисник дізнався випадково і копія оскаржуваної ухвали отримана 27 серпня 2018 року, а апеляційну скаргу подано 31 серпня 2018 року, щодо апеляційних вимог просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна та зобов'язати слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області повернути вказане майно.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно, вилучене в ході обшуку, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, при цьому, прийнятого слідчим процесуального рішення про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні надані матеріали не містять. Зазначає, що вилучене майно взагалі в переважній частині не відповідає навіть родовим ознакам викрадених за кримінальним провадженням №12018040660000317 речей, на вишукання яких судом надавався дозвіл на обшук. Звертає увагу на те, що ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретні відомості, сліди містять арештовані речі, а також яким чином могло вказане майно бути використане як знаряддя вчинення злочину. Відтак не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 липня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та накладено арешт на майно, що вилучене 23 червня 2018 року під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1, а саме на: мобільний телефон марки «nomu»; мобільний телефон марки «Nokia»; мобільний телефон марки «iPhone 5C»; планшет марки «iPad» з номером DMPNLW6VGSYM; планшет марки «iPad» з номером DLX5T5BSF192; мобільний телефон марки «iPhone Х»; ноутбук марки «Apple», модель А1707, з серійним номером COdV72Q5HTD7; документи на автомобіль марки «VOLKSWAGEN»; пластикова пляшка з флеш-накопичувачами; два електроні пристрої; мобільний телефон марки «Nokia»; п'ять флеш-накопичувачів; відео камера марки «Canton»; грошові кошти у розмірі 2 000 гривень; 400 доларів США; технічний паспорт на автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1; ювелірні вироби з металу жовтого кольору, а саме: каблучки у кількості 5 шт., сережки у кількості 8 шт., ланцюжок у кількості 3 шт., підвіска 1 шт., хрестик 1 шт.; ювелірні вироби з металу сірого кольору, а саме: каблучки у кількості 3 шт., сережки у кількості 6 шт., хрестик 1 шт., ланцюжок у кількості 1 шт.

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя посилався на те, що клопотання слідчого є обґрунтованим, оскільки вказане майно могло зберегти на собі сліди або містити інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюватимуться під час кримінального провадження, а також могло бути предметом злочинних дій ОСОБА_4 або інших членів злочинної групи. Крім того, визнання вказаного вилученого майна речовим доказом відповідає вимогам ст. 98 КПК України, тому відповідно до п. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підстави для накладення арешту з метою забезпечення речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку адвоката Макарова М.В., який підтримав вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши надані матеріали та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до наступного.

Вирішуючи питання про дотримання строку апеляційного оскарження, апеляційний суд виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без участі представника власника майна, за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить.

Оскільки з наданих матеріалів вбачається, що копію ухвали слідчого судді від 02 липня 2018 року захисник отримав 27 серпня 2018 року, а апеляційну скаргу подано 31 серпня 2018 року, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про пропущення строку апеляційного оскарження та необхідність розгляду і вирішення питання про його поновлення.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Апеляційним судом встановлено, що в провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040660000317 від 21.02.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України.

Як слідує з клопотання слідчого 21 лютого 2018 року до Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що 21 лютого 2018 року, близько о 10:20 год., невстановлена особа (особи), знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 6, з автомобіля марки «VolkswagenTouareg», реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснили крадіжку грошових коштів в сумі 70000 гривень, документів на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «VolkswagenTouareg», реєстраційний номер НОМЕР_2, дозвільні документи на зберігання та носіння зброї, видані на ім`я ОСОБА_5, чим спричинили майнову шкоду.

Також встановлено, що 06 березня 2018 року до Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_7 про те, що 06 березня 2018 року, близько о 12:00 год., невстановлена особа (особи), знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 6, з автомобіля марки «Mercedes», реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснили крадіжку грошових коштів в сумі 63756 гривень та іншого майна заявника, чим спричинили майнову шкоду.

Окрім цього, 28 квітня 2018 року до Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_8 про те, що 28 квітня 2018 року, близько об 11:30 год., невстановлена особа (особи) здійснили крадіжку особистих речей заявниці з належного останній автомобіля марки «LadaKalina», реєстраційний номер НОМЕР_4, а саме: мобільного телефону марки «HuaweiMate 10 lite» синього кольору; планшета «LenovoTAB4 8», барсетки шкіряної чорного кольору; документів та кредитної картки «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_9, чим спричинили майнову шкоду останній.

В подальшому процесуальним керівником прийнято рішення про об'єднання матеріалів вищевказаних кримінальних проваджень в порядку ст. 217 КПК України у зв'язку з тим, що вищевказані кримінальні правопорушення вчинено тотожнім способом, на одній місцевості та за стислий період часу, з урахуванням чого є підстави вважати, що вказані злочини вчинено однією особою (особами). Об'єднане кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за № 12018040660000317 від 21 лютого 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України.

Опрацюванням показань потерпілих та свідків, співробітниками СКП Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області встановлено, що до вказаної групи осіб входять: ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_11.

Разом з тим, під час досудового розслідування оперативним шляхом отримано інформацію про те, що однією з адрес проживання ОСОБА_4 є: АДРЕСА_2.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право приватної власності на приміщення квартири АДРЕСА_3, де фактично мешкає ОСОБА_4, зареєстровано за ОСОБА_12.

23 червня 2018 року слідчим СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Повєткіним О.І. проведено обшук в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, під час проведення котрого були виявлені та вилучені наступні речі: мобільний телефон марки «nomu»; мобільний телефон марки «Nokia»; мобільний телефон марки «iPhone 5C»; планшет марки «iPad» з номером DMPNLW6VGSYM; планшет марки «iPad» з номером DLX5T5BSF192; мобільний телефон марки «iPhone Х»; ноутбук марки «Apple», модель А1707, з серійним номером COdV72Q5HTD7; документи на автомобіль марки «VOLKSWAGEN»; пластикова пляшка з флеш-накопичувачами; два електроні пристрої; мобільний телефон марки «Nokia»; п'ять флеш-накопичувачів; відео камера марки «Canton»; грошові кошти у розмірі 2 000 гривень; 400 доларів США; технічний паспорт на автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1; ювелірні вироби з металу жовтого кольору, а саме: каблучки у кількості 5 шт., сережки у кількості 8 шт., ланцюжок у кількості 3 шт., підвіска 1 шт., хрестик 1 шт.; ювелірні вироби з металу сірого кольору, а саме: каблучки у кількості 3 шт., сережки у кількості 6 шт., хрестик 1 шт., ланцюжок у кількості 1 шт.

Відповідно до постанови слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 23 червня 2018 року тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку 23 червня 2018 року за фактичним місцем проживання ОСОБА_4, а саме в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, було визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно є речовими доказами, вказане майно могло зберегти на собі сліди або містити інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюватимуться під час кримінального провадження, а також могло бути предметом злочинних дій ОСОБА_4 або інших членів злочинної групи, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на вилучене майно.

Доводи апеляційної скарги адвоката про те, що прокурором в клопотанні не наведено достатніх підстав вважати, що вказане майно має ознаки речових доказів в даному кримінальному провадженні, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищенаведених висновків апеляційного суду.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Макарова М.В., діючого в інтересах ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27 липня 2018 року про накладення арешту на майно, що вилучене 23 червня 2018 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_5 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

____ _______ ____

Крот С.І. Живоглядова І.К. Піскун О.П.