Вирок № 76475098, 13.09.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1968/18

Провадження № 1-кп/307/580/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Панчишин В.І.

з участю: прокурора Соколов А.В.

захисника Матіко Р.І.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши в підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, кримінальне провадження, № 12018070000000162, про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, сезонного робітника, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 369-2 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04.05.2018 р., біля 17.30 год., ОСОБА_2, знаходячись у службовому кабінеті заступника начальника Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4., по вул. Нересенська, у м. Тячів, з метою уникнення відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, надав пропозицію про передачу останньому грошових коштів у сумі 4000 гривень, в якості неправомірної вигоди, за вчинення ним впливу на начальника СРПП № 1 Тячівського ВП ОСОБА_3, який склав протокол про вчинення адмінправопорушення, з метою в подальшому не направлення останнім до суду цього протоколу, а також повернення посвідчення водія. 07.05.2018 р.. близько 12.20 год., ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на надання особі неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись у службовому кабінеті працівника поліції ОСОБА_4., надав останньому грошові кошти в сумі 4000 гривень в якості неправомірної вигоди, за здійснення ним впливу на начальника СРПП № 1 Тячівського ВП ОСОБА_3

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ст. 369-2 ч. 1 КК України - пропозиція, обіцянка та надання неправомірної вигоди особі, за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Разом із обвинувальним актом суду було надано угоду про визнання винуватості від 13.09.2018 р., що укладена між обвинуваченим та прокурором прокуратури Закарпатської області на підставі ст. 472 КПК України. Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_2 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 369-2 ч. 1 КК України та призначення покарання, при умові, що ОСОБА_2 визнає свою вину. В такому випадку прокурор згідний із призначенням йому покарання у виді штрафу в розмірі двісті п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ст. 369-2 ч. 1 КК України. Просив затвердити зазначену угоду, його права йому зрозумілі, узгоджена сума штрафу є помірною для нього, наслідки ухилення від виконання угоди йому роз'яснені.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник не заперечує щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 314 ч. 3 п. 1 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Згідно ст. 468 п. 2 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Нормами ст. 469 ч. 4 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 369-2 ч. 1 КК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст. 474 ч. 7 КПК України, відсутні.

Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.

Суд встановив, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалено вирок, так як умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим. Суд також бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

Грошові кошти в сумі 4000 грв., які були предметом неправомірної вигоди, на підставі ст. 96-1 КК України підлягають конфіскації у дохід держави.

Тому, керуючись ст.ст. 373, 374, 469, 470, 472-474 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 13.09.2018 р., що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018070000000162 від 05.05.2018 р. між прокурором прокуратури Закарпатської області Соколовим А.В. і обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 369-2 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двісті п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень).

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази - грошові кошти у сумі 4000 гривень - конфіскувати у дохід держави; мобільний телефон «Iphone» - повернути ОСОБА_2

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий: Гримут В.І.