Постанова № 76474317, 12.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1139/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

12 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Сербин І.І.,

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - Гук І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року (суддя Крапівницька Н. Л.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року провадження у даній справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 238 КАС України.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку. Зокрема, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, позивач просить скасувати ухвалу про закриття провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що зміст позовних вимог носить адміністративний характер, а виниклий між сторонами спір є публічно-правовим, оскільки предметом спору в даному випадку є саме протиправність дій суб'єкта владних повноважень - Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та зобов"язання розглянути заяву позивача.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача та представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають цивільно-правовий характер.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 4 КАС України спір може бути переданий на вирішення адміністративного суду, якщо хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статтею 19 КАС України визначено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні юрисдикції справи, перш за все необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

З матеріалів справи встановлено, що 30.11.2017 року позивач звернулась з заявою до Агрономічної сільської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд площею 0,0345 га, що розташована в с. Агрономічне по вул. Тімірязєва, 11 та погодження, як органом в розпорядженні якого перебуває вказана земельна ділянка її межі.

Відповідно до рішення 24 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради від 08.12.2017 року №355 ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд

Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо відмови в задоволенні заяви про затвердження технічної документації із землеустрою та зобов"язати розглянути заяву.

Тобто предметом позову позивача, в даному випадку не є рішення, пов"язане з державною реєстрацією речового права. У випадку задоволенні позову, у позивача не виникне право на реєстрацію речового права, а лише право на повторний розгляд його заяви компетентним органом, а відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що даний спір є публічно-правовим, а не приватно-правовим, як зазначено в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія встановила, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини не носять цивільно-правовий характер та не породжують спору про право, як помилково дійшов висновку суд першої інстанції, і стосуються виключно перевірки в порядку визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, є неправомірним.

Згідно з ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції при прийнятті ухвали про закриття провадження у справі порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про предметну юрисдикцію спору, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 вересня 2018 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.