Постанова № 76474311, 12.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0240/2250/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

12 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника відповідача: Кирилюка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №1" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №1" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2018 року позивач ТОВ "Хлібозавод №1" звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов №5/1002-09-572 та №5/1002-09-573 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, виданої 19.04.2018 у сумі 31 716 грн. та 79 290 грн. відповідно.

23.07.2018 позивач подав до Вінницького окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення до набрання рішення по адміністративній справі №0240/2250/18-а законної сили.

В свої заяві позивач зазначає, що початок примусового виконання оскаржуваних постанов Державної архітектурно-будівельною інспекції у Вінницькій області свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.07.2018 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач звертається з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини на які звертає увагу апелянт в заяві про забезпечення позову, а також зазначає, що він просить зупинити дію виконання постанов відповідача, оскільки державний виконавець не має інших підстав для зупинення виконання постанов, аніж судове рішення. Також, в апеляційній скарзі зазначається, що суд першої інстанції не в повній мірі обґрунтував свою відмову у забезпеченні позову.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, 11.09.2018до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Крім того, позивач в своєму клопотанні просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, а заяву про забезпечення позову задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, судове рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи. Також, позивач не надає суду доказів, що свідчать про очевидність ознак протиправності вказаного рішення суб'єкта владних повноважень чи утруднення виконання рішення суду у подальшому, а наведені у позовній заяві доводи позивача підлягають перевірці у ході судового розгляду справи по суті.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1,2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Судовою колегією встановлено, що подана товариством заява про забезпечення адміністративного позову обґрунтована тим, що у межах спірних правовідносин існує пряма загроза заподіяння шкоди його правам, свободам, інтересам, спричинення загроз для договірних зобов'язань позивача.

При цьому, колегія суддів зазначає, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Також, посилання позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також позбавить його ефективного судового захисту та унеможливить поновлення порушення прав та інтересів, спираючись при цьому, що неможливість здійснення діяльності призведе до порушення прав інших осіб, справи яких перебувають у його віданні, не знаходять свого підтвердження, оскільки доказів щодо до цього, судом не здобуто.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів та чітких фактів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди власним правам, свободам та інтересам та не наведено підстав, з яких вбачається, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Тому, з огляду на викладене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відмову у забезпеченні адміністративного позову законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо невжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, є достатньо вмотивованою, а тому підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №1" залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 вересня 2018 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.