Постанова № 76474290, 10.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Тітов О.М.

10 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 643/1788/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Синюшко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 по справі 643/1788/18, повний текст складено 21.05.2018, за адресою: вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004

за позовом ОСОБА_3

до Міністерства внутрішніх справ України третя особа Ліквідаційна комісія Головне управління МВС України в Харківській області

про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2018, позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справи України, третя особа Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України за № 15/5-6383 від 06.11.2015 року в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, згідно Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850;

- зобов'язати Міністесртво внутрішніх справ України розглянути у визначений законом термін подані ГУМВС України у Харківській області документи, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", ст. 97 Закону України "про Національну поліцію", а також Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справи України, третя особа Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивачем, ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм процесуального права судом першої інстанції, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_3 звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої группи інвалідності до ГУМВС України в Харківській області 27.10.2015.

Листом від 20.11.2015 № 9/2-56 позивача було повідомлено про повернення ДФЗБО МВС України матеріалів на отримання одноразової грошової допомоги без права на виплату. Вказаний лист позивачем отримано 23.11.2015.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів лише 15.02.2018, тобто через 26 місяців після дня, коли він дізнався про відмову у виплаті, а отже з пропускомшести місячного строку на звернення до суду.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним рішення суду першої інстанції з урахуванням наступного.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що з 23.11.2015 по серпень 2016 року позивач не зміг звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, посилаючись на довготривале лікування, а саме у зв'язку з отриманням ЧМТ та струсу головного мозку.

Вказані обставини підтверджуються медичними довідками, які містяться в матеріалах справи.

Після чого, з серпня 2016 року і до теперішнього часу, позивач постійно звертався до суду з тим самим позовом, за тими самими обставинами, але позивачу було відмовлено у розгляді позову за різних обставин.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.08.2016 відкрито провадження у справі № 639/6387/16-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління національної поліції в Харківській області про стягнення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду від 13.09.2016 справу № 639/6387/16-ц направлено за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Київського районного суду від 09.11.2016 року, закрито провадження у справі № 639/6387/16-ц, як такої, що не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

В подальшому, позивач ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про стягнення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2016, позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління національної поліції в Харківській області про стягнення одноразової грошової допомоги було повернуто позивачу, оскільки даний позов предметно підсудний місцевому загальному суду як адміністративному.

Позивач ОСОБА_3 07.03.2017 повторно звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовними вимогами до Головного управління національної поліції в Харківській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про стягнення одноразової грошової допомоги.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 19.10.2017 по справі № 640/3453/17 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління національної поліції в Харківській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про стягнення одноразової грошової допомоги, визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом ОСОБА_3 поважними та поновлено його. В задоволенні адміністративного позову відмовлено. Вказана постанова набула чинності.

Матеріалами справи встановлено, що 15.02.2018 позивач ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Міністерства внутрішніх справи України, третя особа Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Харківській області, в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України за № 15/5-6383 від 06.11.2015 року в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, згідно Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850; зобов'язати Міністесртво внутрішніх справ України розглянути у визначений законом термін подані ГУМВС України у Харківській області документи, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", ст. 97 Закону України "про Національну поліцію", а також Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач ОСОБА_3 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого чинним законодавством.

Колегія суддів зазначає, що положенням ч. 5 ст. 5 КАС України передбачено, що ніхно не може бути позбавлений на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Положенням ч. 4 ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, адміністративний позов залишено без розгляду неправомірно, а висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі суперечать матеріалам справи та нормам процесуального права.

За змістом частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 по справі № 643/1788/18 скасувати та справу направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя В.В. СтаростінСудді С.С. Резнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 14.09.2018.