Постанова № 76474217, 11.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8358/17 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Файдюка В.В.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо ненарахування та невиплати судді Миронівського районного суду Київської області суддівської винагороди (заробітної плати) у подвійному розмірі за роботу у вихідні (неробочі) та святкові дні 2016 року;

- стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (ідентифікаційний код: 26268119) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) 13 643, 10 грн. заборгованості по суддівській винагороді (заробітній платі) за роботу в 8 святкових та 1 вихідний день 2016 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2018 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2014 суддя Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 на підставі указу Президента України від 06.11.2014 № 853/2014 переведений, в межах п'ятирічного строку повноважень, на посаду судді Миронівського районного суду Київської області.

22.01.2016 рішенням № 3 зборів суддів Миронівського районного суду позивача обрано запасним слідчим суддею на строк з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Відповідно до наказу в. о. голови Миронівського районного суду Київської області від 16.08.2016 № 31/А (додаток № 5), позивач в серпні 2016 року був черговим слідчим суддею 4 вихідних дні: 20.08 (субота), 21.08 (неділя), 27.08 (субота), 28.08 (неділя), та один святковий (день Незалежності).

Згідно з табелем обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області, з 01.08.2016 по 31.08.2016 позивач відпрацював по вісім годин 25 днів, 4 з яких (20, 21, 27, 28) є вихідними днями та 1 є святковим днем (24 серпня).

Відповідно до розрахункового листка про заробітну плату позивачу нараховано 15 159, 09 грн. за 20 робочих днів.

В той же час, відповідно до наказу в.о. голови Миронівського районного суду Київської області від 01.09.2016 № 32/А позивач у вересні 2016 року був черговим слідчим суддею 4 вихідних дні: 03.09 (субота), 04.09 (неділя), 10.09 (субота), 11.09 (неділя).

Згідно з табелем обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області з 01.09.2016 по 30.09.2016 позивач відпрацював по вісім годин 16 днів, 4 з яких (03.09, 04.09, 10.09 та 11.09) є вихідними днями.

Відповідно до розрахункового листа про заробітну плату, позивачу в вересні 2016 року нараховано та виплачено заробітну плату в сумі 9095,40 грн за 12 робочих днів.

За таких обставин, оскільки фактично позивачем було відпрацьовано в серпні - вересні 41 день, а заробітну плату нараховано лише за 32 дні, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки Миронівський районний суд Київської області з пропозицією виплати позивачу суддівської винагороди (заробітної плати) у подвійному розмірі за роботу у вихідні (неробочі) та святкові дні 2016 року до територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області не звертався, то відповідач не міг допустити протиправної бездіяльності, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідно до ст. 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день має бути оплачена у подвійному розмірі, чого відповідачем зроблено не було, а тому вважає, що позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду.

Згідно з п. 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (що діє з 30.09.2016) до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 № 2453-VI).

Статтею 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (який діяв до 30.09.2016) передбачено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Зазначеними нормами законодавства встановлено вичерпний перелік складових суддівської винагороди, яку суддя повинен отримувати у зв'язку із виконанням своїх службових обов'язків та розмір посадового окладу.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону України «Про оплату праці»).

Таким чином, суддівська винагорода - це заробітна плата судді, яка виплачується за виконання ним своїх трудових обов'язків.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства (ст. 21 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці (за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні) встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Позивач, як суддя Миронівського районного суду Київської області у 2016 році мав право на оплату праці в розмірі, передбаченому ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (який діяв до 30.09.2016), п. 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (що діє з 30.09.2016).

В той же час, як зазначає позивач, заробітна плата щодо роботи у вихідні та світкові дні, має бути визначена у розмірах, передбачених ст. ст. 72, 73, 107 КЗпП України.

Згідно з частиною 1 статті 52 КЗпП України для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, який затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням усиновленої тривалості робочого тижня (стаття 50 та 51 КЗпП України).

Статтею 67 КЗпП України передбачено, що при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Відповідно до 5.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку Миронівського районного суду Київської області, затверджених загальними зборами працівників Миронівського районного суду Київської області 27.06.2013, в суді встановлений п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою та неділею. Нормальна тривалість робочого часу працівників суду не може перевищувати 40 годин на тиждень. Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину

З метою забезпечення можливості органів досудового слідства, прокуратури та інших учасників кримінального процесу на судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, в тому числі і у вихідні, неробочі та святкові дні, 22.01.2016 на зборах суддів Миронівського районного суду Київської області прийнято рішення, за яким розподіл справ із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснюється між слідчими суддями у вихідні, святкові та неробочі дні в порядку черговості згідно графіків чергування.

За змістом ст.72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Згідно з ст. 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки.

Кількість годин, відпрацьованих у вихідні та святкові дні, відображаються у табелі використання робочого часу.

Правовий аналіз норм ст.ст. 72, 107 КЗпП України дає змогу дійти висновку, що передумовою оплати роботи у святковий день в подвійному розмірі, є досягнення сторонами трудових правовідносин згоди з цього питання.

Дійсно, згідно з табелями обліку використання робочого часу Миронівського районного суду Київської області за період з серпня по вересень 2016 року, позивач працював по вісім годин 8 вихідних днів та 1 святковий день.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу не було нараховано та виплачено заробітну плату за роботу у вихідні та святкові дні.

Водночас, в наказах в.о. голови Миронівського районного суду Київської області від 16.08.2016 № 31/А, від 01.09.2016 № 32/А, додатками до яких є графіки чергування слідчих суддів, з якими позивач особисто був ознайомлений, відсутнє погодження сторін щодо компенсації (оплати) праці у вихідні та святкові дні.

Таким чином, ознайомившись з вказаними розпорядчими документами, позивач тим самим надав згоду на чергування у вихідні, святкові дні, без будь якої компенсації.

Жодних інших документів, в яких позивач та роботодавець дійшли згоди щодо компенсації роботи у вихідний день у грошовій формі в подвійному розмірі, позивачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, як свідчать матеріали справи, Миронівський районний суд Київської області не звертався до територіального управління ДСА України в Київській області з листами щодо нарахування та виплати безпосередньо ОСОБА_2 грошової компенсації за роботу в надурочний час, як це було зроблено Миронівським районним судом Київської області стосовно інших суддів даного суду, відповідно до листа від 22.06.2016 №02-02/46/16.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не міг допустити протиправної бездіяльності щодо ненарахування та невиплати судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2. суддівської винагороди (заробітної плати) у подвійному розмірі за роботу у вихідні (неробочі) та святкові дні 2016 року, оскільки Миронівський районний суд Київської області з такими питаннями до територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області не звертався, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про стягнення з територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області на користь позивача коштів за роботу у вихідні та святкові дні, колегія суддів зазначає, що оскільки правові підстави для нарахування позивачу коштів за роботу у вихідні дні, в даному випадку, відсутні, як наслідок, відсутні підстави і для стягнення таких коштів з відповідача, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Файдюк В.В.

Повний текст постанови виготовлений 13.09.2018.