Постанова № 76473824, 13.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/726/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2018, суддя Довгопол М.В., вул. Пушкарівська 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст рішення виготовлено 24.05.2018, по справі № 816/726/18

за позовом ОСОБА_1

до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - відповідач, Лубенського ОУПФУ Полтавської обл.), в якому просив суд визнати неправомірним та скасувати рішення № 522 від 29.12.2017 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності у розмірі фактичної заробітної плати у розмірі 2317,38 крб. за період роботи за 1 неповний місяць (червень) з 08.06.1986 по 30.06.1986 по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі довідки за № 15 від 18.12.2017, виданою Товариством з додатковою відповідальністю "Агропромтранс", починаючи з 21 грудня 2017 року із врахуванням виплачених сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що суд 1 інстанції достатньо не перевірив обставини, зазначені в п. 1-10 ч. 2 ст. 2 КАС України., судом розглянуто законність видачі довідки про заробітну плату № 15, проте не перевірив законність прийняття оскаржуваного рішення УПФУ. Також зазначив, що після зняття грифу «таємно» з низки актів Уряду СРСР та Української РСР, стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані нормативи цих матеріалів, при цьому послався на лист Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 № 09-3751. Вважає незаконним не врахування при розрахунку пенсії премії у розмірі 60% і одноразової грошової премії 400 грн.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 -ї категорії, має ІІ групу інвалідності, отримує пенсію по інвалідності та перебуває на обліку в Лубенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області.

Згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 24.06.2014 № 179/1/8472 позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 01 червня 1986 року по 04 вересня 1986 року.

18 грудня 2017 року Товариством з додатковою відповідальністю "Агропромтранс" ОСОБА_1 видано довідку № 15 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у якій зазначено, що заробітна плата за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, із якої визначається пенсія, складає 1740,34 крб (грн) (розрахунок здійснено за 23 дні червня 1986 року), а також довідку № 15 від 18 грудня 2017 року про заробітну плату для обчислення пенсії, у якій визначено, що заробітна плата ОСОБА_1 за червень 1986 року, яка враховується при обчисленні пенсії, складає 0,00666 грн.

21 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Лубенського ОУПФУ Полтавської обл. із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку, до якої додав довідки про заробітну плату від 18.12.2017 № 15, видані Товариством з додатковою відповідальністю "Агропромтранс".

Рішенням Лубенського ОУПФУ Полтавської обл. від 29.12.2017 № 522 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 21.12.2017 та довідки про заробітну плату від 18.12.2017 № 15, виданої Товариством з додатковою відповідальністю "Агропромтранс", з огляду на те, що довідка не відповідає чинному законодавству, а також не надано підтверджуючих документів про те, що ТДВ "Агропромтранс" являється правонаступником Лубенського РТП. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З оскаржуваного рішення Лубенського ОУПФУ Полтавської обл. від 29.12.2017 № 522 слідує, що фактичною підставою для відмови в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 21.12.2017 стала невідповідність чинному законодавству довідки про заробітну плату від 18.12.2017 № 15, виданої підприємством ТДВ «Агропромтранс», крім того, факт виплати спірної премії не підтверджено документально, та не надання підтверджуючих документів про те, що ТДВ «Агропромтранс» являється правонаступником Лубенського РТП.

Щодо відповідності довідки про заробітну плату від 18.12.2017 № 15 чинному законодавству колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон) виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Суд акцентує увагу на тому, що в довідці від 18.12.2017 № 15 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках указано, що Товариство з додатковою відповідальністю "Агропромтранс" - правонаступник.

Із записів 10-11 у трудовій книжці вбачається, що на час призову на військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 працював з 03.02.1986 по 08.12.1992 в АТП Лубенського ремонтно-транспортного підприємства.

Згідно архівної копії від 15.02.2016 № 07-01/К-8 із розпорядження представника президента України у Лубенському районі Полтавської області від 08.12.1992 № 232 А "Про державну реєстрацію організації орендарів" у відповідності до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" зареєстровано шість організацій орендарів із створенням юридичної особи, зокрема "Агропромтранс", створеної трудовим колективом автопарку Лубенського ремонтно-транспортного підприємства.

Відповідно до архівної копії від 28.05.2014 № 07-01/К-45 наказу № 16-з від 14.10.1993 ліквідовано Лубенське ремонтно-транспортне підприємство з розподілом його майна між орендними підприємствами.

За приписами статті 17 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 10.04.1992 № 2269-XII (в редакції на час прийняття відповідних рішень) створене орендарем підприємство, господарське товариство тощо стає правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, організації відповідно до договору оренди. Якщо об'єктом оренди є цілісний майновий комплекс структурного підрозділу, створене орендарем підприємство, господарське товариство тощо стає правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, організації, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Таким чином, організація орендарів юридична особа "Агропромтранс" є правонаступником прав та обов'язків Лубенського ремонтно-транспортного підприємства в силу Закону.

Згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок № 1210).

У відповідності до п.1 Порядку № 1210 цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (п.2 Порядку № 1210).

Згідно з пп.3 п.3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до п. 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

З огляду на зазначене, підприємство має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.

Судовим розглядом встановлено, що фактично виплачено та отримано позивачем у період з 01 червня 1986 року по 04 вересня 1986 року заробітну плату без урахування премії в розмірі 60 % та одноразової премії в розмірі 400 крб., а також без збільшення кратності розміру тарифної ставки (посадового окладу).

Після аварії на ЧАЕС 26.04.1986 Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом "таємно" щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа "таємно" та для "службового користування" стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження РМ СРСР від 17.05.1986 № 964; постанова РМ СРСР від 07.05.1986 № 524-156; розпорядження РМ СРСР від 23.05.1986 № 1031; постанова РМ СРСР від 05.06.1986 № 655-195; постанова РМ УРСР від 10.06.1986 № 207-7 та ін.

У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постановою Ради Міністрів СРСР, Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 5 червня 1986 року № 665-195 "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища", надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964.

Оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно абзацу 4 пункту 1 ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 (абз. 4 п.п.1 п.1 ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207/7), провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження зменшувався на одиницю.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Отже підприємством безпідставно, без надання підтверджуючих документів, проведено нарахування премії у розмірі 60%. Постановою Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 було дозволено підвищувати до 60% максимальний розмір премії. Конкретний розмір премії встановлювався на кожному підприємстві безпосередньо, але не в 60 відсотків тарифної ставки (окладу). Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Таким чином, якщо до призову на військові збори премія працівнику нараховувалась систематично, за період виконання пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, премія також повинна бути нарахована в тих же розмірі, як і працівникам підприємства, які не брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. у відповідності з діючим положенням про преміювання. Якщо на підприємстві виплата премії не була передбачена, або була передбачена, але в меншому розмірі, підстав для нарахування премії в розмірі 60% немає.

Письмовими доказами у справі не підтверджено факт встановлення на підприємстві премії в розмірі 60 % та виплати одноразової премії, передбаченої підпунктом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 в розмірі 400 крб., що свідчить про необґрунтованість її включення до складу заробітної плати для обчислення пенсії.

Колегія суддів зазначає, що підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана підприємством, де працювала особа, яка була призвана на військові збори, а підставою проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи про нараховану та виплачену заробітну плату, періоду та фактичної тривалості робочого дня і місця її виконання.

Враховуючи відсутність первинних документів, які б підтверджували розмір заробітної плати позивача, яку зазначено в довідці № 15 від 18.12.2017, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення відповідача від 29.12.2017 № 522 про відмову в перерахунку пенсії є правомірним.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду викладену в постанові від 06.02.2018 у справі № 539/1721/17.

Посилання в апеляційній скарзі на незаконність не врахування при розрахунку пенсії премії у розмірі 60% і одноразової грошової премії 400 грн. колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно п. 2 Наказу ТОВ «Агропромтранс» від 15.11.2017 № 4 розраховану таким чином заробітну плату ОСОБА_1 не індексувати та не виплачувати, а лише видати довідку для обчислення пенсії по інвалідності.

Тобто даний Наказ від 02.11.2017 № 18-В свідчить про те, що позивачу було проведено умовний розрахунок заробітної плати, не підтверджений первинними документами, який позивач міг би отримувати при застосуванні нормативних актів 1986-1988 років, та видано відповідну довідку.

Враховуючи вищезазначене, доводи позивача про неправомірність рішення № 522 від 29.12.2017 року Лубенського ОУПФУ Полтавської обл. про відмову в перерахунку пенсії є необгрунтованими.

Посилання апелянта на лист Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 № 09-3751 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки даний лист не є нормативно-правовим актом та не підлягає обов'язковому застосуванню.

Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року по справі № 816/726/18 за позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді Т.С. Перцова О.А. Спаскін