Постанова № 76473625, 05.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1538/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Ніцевич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на рішення Одеського окружного адміністративного суду, яке прийнято 04 квітня 2018 року у складі суду судді: Потоцької Н.В. в місті Одесі по справі за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И В:

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», в якому, з урахуванням поданого уточненого адміністративного позову за вхід. № 5379/18 від 23.02.2018 року, позивач просив: стягнути з Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» заборгованість перед Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі в сумі 1056216,66 грн. на покриття витрат на виплату та доставку пенсій призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року вказаний позов було задоволено частково, стягнуто з Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» заборгованість перед Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі в сумі 1015280,48 грн. на покриття витрат на виплату та доставку пенсій призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, просить: частково скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року, а саме в частині суми стягнення та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське Пароплавство» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених за віком на пільгових умовах за вересень 2015 року - лютий 2017 року у розмірі 1005883,79 грн.

Також, Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одеса було подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповноту дослідження обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Окрім того, під час розгляду даної справи в апеляційному порядку, апелянтом: Державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство» надано до суду клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із тим, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2003 року по справі № 32/136-03-5080 було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача в порядку Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, з урахуванням доводів клопотання про закриття провадження у справі, судова колегія приходить до наступних висновків

Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (ч. 1 ст. 1 КАС України).

Статтею 19 КАС України регламентовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Так, згідно змісту статті 4 КАС України: адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Поряд з цим, частиною 3 статті 19 КАС України також регламентовано, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ч. 6).

Пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

З даного випливає, що розгляд позовних вимог майнового характеру, заявлених органом Пенсійного фонду України до юридичної особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, повинен здійснюватись господарським судом, у провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року по справі 826/7317/14 та від 07.08.2018 року по справі № 826/4490/15.

З аналізу розглядаємої справи слідує, що Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про стягнення з відповідача заборгованості на покриття витрат на виплату та доставку, пенсій призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Під час розгляду даної справи в апеляційному порядку, апелянтом: Державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство» надано до суду клопотання про закриття провадження, у зв'язку із тим, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2003 року по справі № 32/136-03-5080 було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача в порядку Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Також, колегією суддів встановлено, що як на момент звернення позивача з даним позовом, так і на момент вирішення даної справи в суді першої інстанції, а також в апеляційному порядку, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по відношенню до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», код ЄРДПО 01125614, порушено справу про банкрутство (санація).

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з даним позовом та станом на день прийняття оскаржуваного судового рішення, а так само на момент апеляційного провадження, в провадженні господарського суду перебувала справа про банкрутство відповідача, а отже й заявлені у даній справі позовні вимоги про стягнення з Державної судноплавної компанією «Чорноморське морське пароплавство» заборгованості підсудні господарському суду і не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За змістом статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з &lP;…&gs; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?м;…&?о;». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Так, зазначені обставини, є правовою підставою для закриття провадження у справі, що не було встановлено судом першої інстанції.

У відповідності до норми п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, апеляційні скарги Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеса підлягають частковому задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 77, 241, 243, 250, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах - закрити.

Роз'яснити позивачу право звернення з позовом в порядку господарського судочинства.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець