Постанова № 76473623, 10.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1368/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Чернишук К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018, суддя Горшкова О.О., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 25.05.18 по справі № 820/1368/18

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС України у Харківській області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС України у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.10.2017 року № Ф-9234-23 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 30.09.2017 року в сумі 3256,52 грн., винесеної Головним управлінням ДФС України у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року по справі № 820/1058/17 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу № Ф-9234-33 від 13.12.2016 року. Тобто, фактично вказана вимога у розумінні вимог Податкового кодексу України є відкликаною, а відтак за ФОП ОСОБА_1 не може в майбутньому нараховуватись недоїмка. При цьому, відповідачем всупереч вимог чинного законодавства не було внесено жодних змін до інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1, у зв'язку із скасуванням в судовому порядку вимоги про сплату боргу № Ф-9234-33 від 13.12.2016 року, що в подальшому вплинуло на формування нової недоїмки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 вказаний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС України у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 31.10.2017 року № Ф-9234-23 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 30.09.2017 року в сумі 3256 (три тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 52 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі, що обґрунтовує неправомірністю заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 10.09.2018 позивач та представник відповідача підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_1 згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців перебуває на обліку в ГУ ДФС України у Харківській області.

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку № 658245 від 31.05.2012 року ФОП ОСОБА_1 обрав спрощену систему оподаткування та знаходиться у 2 групі платників єдиного податку зі ставкою 20 %.

31 жовтня 2017 року ГУ ДФС України в Харківській області на адресу ФОП ОСОБА_1 сформовано вимогу про сплату боргу № Ф-9234-23, яка була надіслана боржнику засобами поштового зв'язку, що підтверджується матеріалами справи.

04 грудня 2017 року позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, подав скаргу.

Рішенням ДФС України від 17.01.2018 року № 653/Ф/99-99-11-02-2-25, вимога № № Ф-9234-23 від 31.10.2017 року залишена без змін, а скарга ФОП ОСОБА_1 залишена без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суб'єкта владних повноважень, звернувся до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та з того, що при прийнятті оскаржуваної вимоги про сплату недоїмки суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття зазначеного рішення.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 95.3 ст.95 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

При цьому, за вимогами п.п. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України лише узгоджене грошове зобов'язання вважається податковим боргом, на підставі чого у контролюючого органу виникає право формувати податкову вимогу.

Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Зі змісту п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України вбачається, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.п.60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У відповідності до вимог п.60. 5 ст. 60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року по справі № 820/1058/17 адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.12.2016 року № Ф - 9234-23 зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року по справі № 820/1058/17 зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі виконано обов'язок перерахування єдиного податку контролюючому органу, що, в свою чергу, вказує на відсутність у платника податків узгодженої суми заборгованості за відповідний період.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України 07 квітня 2016 року N 422.

Так, відповідно до п.1.1. з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Як свідчать письмові докази, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваної вимоги № Ф-9234-23 від 31.10.2017 року слугували дані інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1

Однак, як вбачається з даних інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 за відповідний період, контролюючим органом всупереч вищезазначених норм права, не відображено в інтегрованій картці факт скасування в судовому порядку податкової вимоги від 13.12.2016 року № Ф - 9234-23 зі сплати єдиного внеску, що призвело до подальшого формування в ІК ФОП ОСОБА_1 заборгованості та спричинило формування за платником податків подальшої заборгованості, на підставі чого контролюючим органом було прийнято спірну податкову вимогу від 31.10.2017 року № Ф-9234-23.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що, незважаючи на наявність рішення суду, яке набрало законної сили 27.07.2017, контролюючим органом в порушення норм чинного законодавства не виконано обов'язку щодо фіксації в ІК позивача даних щодо скасування боргових зобов'язань за податковою вимогою за 2016 рік та всупереч вимог чинного законодавства прийнято оскаржувану вимогу № Ф-9234-23 від 31.10.2017 року.

В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність оспорюваної вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС України у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 31.10.2017 року № Ф-9234-23 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 30.09.2017 року в сумі 3256 (три тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 52 коп.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 по справі № 820/1368/18 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 по справі № 820/1368/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. БегунцСудді(підпис) (підпис) С.С. Резнікова В.В. Старостін Повний текст постанови складено 14.09.2018.