Постанова № 76473481, 13.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4875/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року (рішення ухвалено у м. Ужгороді судом у складі головуючого судді Іванчулинця Д. В., повний текст рішення виготовлений 23 квітня 2018 року) у справі № 807/97/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними, стягнення коштів, що були сплачені у вигляді штрафів, та заподіяних збитків,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними, стягнення коштів, що були сплачені у вигляді штрафів, та заподіяних збитків.

Позивач просив визнати протиправними дії управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Закарпатській області спрямовані на сплату ним, ОСОБА_1, адміністративного-господарських штрафів на загальну суму 7480 грн та понесених у зв'язку зі сплатою цих штрафів витрат на комісію за прийняті платежі у сумі 89,76 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, стягнути на його користь вказані суми;

за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті стягнути на його користь 704,80 грн сплаченого судового збору.

Протокольною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року неналежного відповідача управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Закарпатській області замінено на Державну службу України з безпеки на транспорті.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що оскаржувані постанови управління Укртрансбезпеки були прийняті у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано та нерозсудливо, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а сама санкція була застосована за порушення, які водій автомобіля, обладнаного цифровим тахографом, вчиняти не міг.

Відсутність у діях ОСОБА_1 порушень абзацу 11 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», недотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності, багаторазове притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення є окремими та безумовними підставами для визнання дій управління Укртрансбезпеки незаконними.

17.07.2018 від представника Державної служби України з безпеки на транспорті на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Оскільки усі учасники справи в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, вважаючи, що таку може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність дій відповідача щодо застосування до перевізника штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Крім того, суд вважав, що оскільки постанови про накладення адміністративно-господарських штрафів прийняті щодо автомобільного перевізника UATRANS SP.Z.O.O., а не щодо водія транспортного засобу, тому у ОСОБА_1 відсутня адміністративна процесуальна дієздатність на звернення до суду з даним позовом.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

Судом першої інстанції встановлено, що власником транспортного засобу марки DAF/KOEGEL (номерний знак НОМЕР_1) є UATRANS SP.Z.O.O. (37-70, Przemysl, ul. Naruszewicza, 2), а водієм - позивач ОСОБА_1

11 травня 2017 року працівниками управління Укртрансбезпеки було складено акт № 0080373 згідно з яким було встановлено відсутність у водія транспортного засобу марки DAF/KOEGEL (номерний знак НОМЕР_1) ОСОБА_1 тахокарти (роздруківки) з 01 травня 2017 року по 11 травня 2017 року, а також відсутність довідки про відпочинок за вказаний період (а. с. 35).

12.05.2017 на підставі акту № 0080373 від 11.05.2017 управлінням Укртрансбезпеки у Закарпатській області були прийняті постанови АО 082539, АО 082538, АО 082537, АО 082536, АО 082535, АО 082534, АО 082533, АО 082532, АО 082531, АО 082530, АО 082529, якими до перевізника UATRANS SP.Z.O.O. було застосовано адміністративно-господарські штрафи в загальному на суму 7480 грн (11 постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу на суму 680 грн) відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

17.07.2017 водієм ОСОБА_1 під час здійснення іншого міжнародного перевезення з метою митного оформлення транспортного засобу та вантажу на одному з пунктів пропуску через митний кордон України було сплачено суму штрафів в сукупному розмірі 7480 грн та комісію банку за здійснення платежів в розмірі 89, 76 грн.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001.

Статтею 6 Закону України Про автомобільний транспорт», зокрема, встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, прийняті в межах його компетенції, обов'язкові до виконання на території України.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно із пунктами 3, 21, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління є органом державного контролю на автомобільному транспорті. Державний контроль здійснюється посадовими особами органу шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою для виконання.

Відповідно до пункту 1 Положення «Про Державну службу України з безпеки на транспорті», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року за № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України. Основними завданнями Укртрансбезпеки є:

1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного, морського та річкового транспорту.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України;

- здійснює контроль за додержанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах;

- здійснює передбачений законодавством контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України;

- здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

- здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;

- здійснює інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до п. 1 Положення Укртрансбезпека є центральним органом влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1378-р від 16.12.2015 Питання Державної служби з безпеки на транспорті здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

Враховуючи наведене, Державна служба України з безпеки на транспорті під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567) державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік документів, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі - ЄУТР);

- додержання водієм режиму праці та відпочинку тощо;

- виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

11.05.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області під час здійснення рейдової перевірки було встановлено наявність в транспортному засобі марки DAF/KOEGEL (номерний знак НОМЕР_1) цифрового тахографа, а тому з метою подальшої перевірки дотримання водієм режимів праці та відпочинку, визначених ЄУТР, водію було запропоновано надати карту водія або роздрукувати дані роботи тахографа.

Однак, у водія ОСОБА_1 були відсутні тахокарти (роздруківки) за період з 01.05.2017 по 11.05.2017. Крім того, була відсутня довідка про відпочинок водія за період з 01.05.2017 по 11.05.2017. Вказані обставини підтверджуються актом перевірки АО № 0080373 від 11.05.2017, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а. с. 35).

Відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф

у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв'язку з виявленими порушеннями, Управлінням Укртрансбезпеки у Закарпатській області винесено постанови АО 082539, АО 082538, АО 082537, АО 082536, АО 082535, АО 082534, АО 082533, АО 082532, АО 082531, АО 082530, АО 082529, якими до перевізника UATRANS SP.Z.O.O. було застосовано адміністративно-господарські штрафи на суму 7480 грн (11 постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу на суму 680 грн) відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

17.07.2018 ОСОБА_1 сплатив суму штрафу 7480 грн та комісію банку в розмірі 89, 76 грн, що підтверджується копіями квитанцій № 24613574 та № 24613575, які долучені позивачем до матеріалів справи (а. с. 13).

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом щодо оскарження дій відповідача, спрямованих на сплату ним адміністративно-господарських штрафів на загальну суму на суму 7480 грн та комісії банку в розмірі 89, 76 грн, лише 12.02.2018, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України. Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з ОСОБА_1 не подавав.

Про дії відповідача, які є предметом судового оскарження, позивачу стало відомо 17.07.2017, під час проходження митного контролю та сплати відповідної суми адміністративно-господарських штрафів.

Згідно з частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених статтею 240 цього Кодексу.

Враховуючи те, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст. 122, ст. 123, ст. 240, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 319, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року у справі № 807/97/18 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними, стягнення коштів, що були сплачені у вигляді штрафів, та заподіяних збитків - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді А. І. Рибачук Д. М. Старунський