Постанова № 76473411, 10.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4856/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Шинкар Т.І., Пліша М.А.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 року (головуючий суддя Гундяк В.Д.) ухвалена у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Івано-Франківськ о 13 год. 10 хв. повний текст складено 24.05.2018 року у справі №809/195/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, наказу та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02.02.2018 року звернувся в суд з позовом до Міністерства юстиції України в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 10 січня 2018 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 29 січня 2018 року №251/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1», зобов'язати відповідача поновити дію свідоцтва №1299 від 02 липня 2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1, та внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про поновлення свідоцтва арбітражного керуючого від 02 липня 2013 №1299, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1, стягнути на його користь судовий збір.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов, апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права, а саме суд не прийняв до уваги факт відсутності попереднього його притягнення до дисциплінарної відповідальності, так як дана обставина згідно чинного Закону не перешкоджала прийняттю оскаржених рішень, оскільки наявність попереднього дисциплінарного стягнення не є необхідною умовою для анулювання свідоцтва арбітражного керуючого. Суд першої інстанції вважає, що у спірних правовідносинах законодавець при обранні дисциплінарного стягнення надав відповідачу можливість діяти на власний розсуд. При цьому суд погодився з обґрунтованістю оскаржених рішень, враховуючи вину позивача, тяжкість проступку та настання невідворотних наслідків. Однак, такі висновки суду є помилковими, оскільки зроблені внаслідок неправильного тлумачення закону та не відповідають обставинам справи. Як вбачається з Акту планової перевірки, виявлені наступні нібито «грубі порушення»: - вимог абзацу 2 частини 5 статті 3-1 Закону, а саме: керуючим санацією укладено договори цивільно-правового характеру (на виконання робіт з фізичною особою), предметом яких є виконання робіт по огляду територій з метою збереження майна, що знаходиться на території підрозділів ВАТ «Оріана» з особою, що не має відповідної ліцензії на здійснення охоронної діяльності виданої МВС України, тобто керуючим санацією ВАТ «Оріана» не вжито належних заходів для захисту майна боржника, яке є власністю держави. Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відсутні норми та вимоги, щодо здійснення охорони майна підприємства-боржника, а статтею 3-1 пункту 5 визначено обов'язок арбітражного керуючого здійснювати заходи щодо захисту майна боржника». За час виконання повноважень керуючого санацією, на підприємстві створена ефективна та дієва система захисту майна боржника. Дана система включає в себе: контрольно-пропускну систему до об'єктів підприємства; охорону майна ВАТ «Оріана» ліцензованим підприємством ТзОВ «Корпус Захисту»; виконання робіт по огляду територій з метою збереження майна, що знаходиться на території підрозділів ВАТ «Оріана» фізичними особами, згідно договорів цивільно-правового характеру; якісний та постійний контроль за наявністю та збереженням майна завідуючими складами (матеріально-відповідальними особами), з якими укладено договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за збереження матеріальних цінностей; чітка організація роботи, координація дій працівників та структурних підрозділів керівним складом підприємства. Дана система захисту майна боржника протягом тривалого періоду часу на практиці зарекомендувала себе як надійна та результативна. Оскільки в довідці №20 від 11.12.2017 та акті №20 від 21.12.2017 вказано, що порушенням є укладення керуючим санацією договорів цивільно-правового характеру, предметом яких є виконання робіт по огляду територій з метою збереження майна ВАТ «Оріана», а ліцензія у фізичних осіб на здійснення послуг з охоронної діяльності відсутня, звертає увагу, що предметом договорів цивільно-правового характеру є виконання робіт по огляду територій з метою збереження майна, що знаходиться на території підрозділів ВАТ «Оріана», а не надання послуг з охорони майна чи інших видів захисту. На виконання вимог частини 6 статті 3-1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Враховуючи наведене, керуючим санацією на ВАТ «Оріана» створена ефективна та результативна система захисту майна боржника, оскільки ні суд, ні комітет кредиторів не мав і не має зауважень щодо даного питання. Більше того, захист та збереження майна полягає також і у іншій роботі (повернення майна з чужого незаконного володіння (Позов по Урочищу Солонці, позов до ПрАТ «Лукор» та інші), у проведених капітальних затратах (капітальний ремонт даху Інженерний корпус більше 1000 квадратних метрів, заміні старих вікон та дверей, ремонті електропідстанції та інші). Дана робота на підприємстві не проводилась більше семи років, що призвело до зубожіння та знецінення активів підприємства. Результатом є збереження фізичного стану будівель, збільшення кількості як орендованих площ, так і кількість орендарів, збільшення орендної плати. Враховуючи вищенаведене, порушення вимог абзацу 2 ч. 5 ст.3-1 Закону відсутні. Вимог частини 6 статті 3-1 Закону, а саме: в процедурі санації ВАТ «Оріана» реалізовано надлишкове майно на суму 1119432,55 грн., яке не було включено в баланс підприємства та не було передбачено планом санації, в порушення вимог ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2017, якою керуючого санацією ВАТ «Оріана» зобов'язано проводити перерахунок коштів отриманих від реалізації майна боржника, згідно плану санації, з р/р 26008301999897, виключно на погашення вимог конкурсних кредиторів в порядку черговості, установленому статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кошти від продажу даного майна направлені не на погашення кредиторських вимог, а на поточні витрати. Надані арбітражним керуючим документи на перевірку свідчать про те, що кошти від реалізації майна боржника, передбаченого планом санацією, проводяться виключно на погашення вимог конкурсних кредиторів в порядку черговості, установленому ст.31 Закону. Комісії надано документи, котрі свідчать про те, що дане майно було виявлене та оприбутковане товариством, не увійшло до переліку, що передбачений планом санації та не увійшло у вартість оцінки при реалізації плану санації. Господарський суд Івано-Франківської області, в провадженні якого розглядається справа про банкрутство ВАТ «Оріана», в судовому засіданні 19.10.2017 року, задовольняючи частково клопотання щодо не розподілу коштів отриманих внаслідок реалізації виявленого майна, а з клопотання було чітко зрозуміло, як його виявили, наголосив на тому, що лише кошти отримані від реалізації майна яке є у переліку до плану санації спрямовується на погашення вимог конкурсних кредиторів, та не було жодних зауважень. Дана ухвала набрала законної сили. Норми Закону жодним чином не забороняють керуючому санацією здійснювати надані йому законом повноваження, в тому числі і з продажу активів боржника, які не увійшли до переліку згідно затвердженого плану санації. У відповідності до ухвали господарського суду від 19.10.2017 року керуючого санацією зобов'язано проводити перерахунок коштів отриманих від реалізації майна боржника, згідно плану санації, з р/р 26008301999897, виключно на погашення вимог конкурсних кредиторів в порядку черговості. Враховуючи те, що дане майно не було предметом плану санації, підстав для погашення кредиторських вимог не було, про що визначено ухвалою господарського суду від 19.10.2017 року, за наслідками розгляду клопотання. Враховуючи вищенаведене, порушення вимог частини 6 статті 3-1 Закону відсутні. Вимоги абзацу 2,3 частини 4 статті 17 Закону, а саме: документи щодо реалізації майна ВАТ «Оріана» на суму 1119432,55 грн. підписані не уповноваженою особою, оскільки з дня призначення керуючого санацією до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи-боржника, в тому числі щодо управління та розпорядження майном боржника та вчинення певних дій від імені боржника. У відповідності до положень Закону, в обов'язки керуючого санацією входить організація роботи, видача наказів, розпоряджень, довіреностей на право представляти інтереси боржника. Відповідні положення передбачені і Статутом товариства, керівник має право видавати довіреності на право представляти товариство з правом підпису довіреній особі, накази на виконання, а тому ОСОБА_4 діяла відповідно до наказу та була правомочною. Слід зауважити, що жодна норма чинного законодавства не забороняє керівнику видавати такі накази, оскільки наказ - це лише спосіб виконання своїх повноважень. Вказане свідчить, що не порушено вимоги абзацу 2, 3 ч.4 ст. 17 Закону вимог статей 49-50, 69 Закону, а саме: арбітражним керуючим не підтверджено способу продажу майна та дотримання порядку продажу майна ВАТ «Оріана» на суму 1119432,55 грн., передбаченого Законом № 4212. Предметом Договору купівлі-продажу майна підприємства банкрута від 16.12.2016 є будівлі і споруди під розбирання, обладнання, отже у покупця виникає право власності на матеріали отримані внаслідок демонтажу та прораховані у висновку судового експерта №3461-3470 та висновку судового експерта №3481-34. Копії вище зазначених документів були надані при перевірці. Внаслідок фактичного збільшення тоннажу брухту чорних металів, який було розраховано експертами у висновках до договору купівлі-продажу від 16 грудня 2016 року, і було укладено додаткову угоду з «Інвестдорсервіс» із збереженням умов основного договору укладеного внаслідок проведених торгів. Слід зазначити, що вартість майна не враховує затрати на демонтаж, бо такі затрати були прораховані у попередніх висновках (копію висновку експерта було надано). Отже, враховуючи те що дане майно є частиною цілого об'єкту, який було реалізовано з аукціону відповідно до протоколу торгів, воно не могло бути повторно продано з прилюдних торгів. Враховуючи вищенаведене, порушення вимог статей 49-50, 69 Закону відсутні. Вважає зазначені обставини (що визначені як порушення вимог законодавства) такими, що не знайшли свого підтвердження та не відповідають фактичним обставинам, а висновки суду про нібито «грубі порушення» арбітражним керуючим ОСОБА_1 законодавства під час виконання повноважень безпідставними та необґрунтованими. Підстав для застосування до позивача найсуворішого заходу дисциплінарного стягнення - позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, відсутні. Крім того Міністерством юстиції України при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що ОСОБА_1 протягом 13 років до дисциплінарної відповідальності не притягався.

Відповідачем не подано до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 згідно Свідоцтва №1299 від 02.07.2013 року здійснює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), в тому числі і в процесі санації ВАТ «Оріана».

У період з 30.11.2017 року по 11.12.2017 року Головним територіальним управлінням юстиції в Івано-Франківській області проведено планову виїзну перевірку ОСОБА_1 на предмет відповідності діяльності арбітражного керуючого вимогам, визначеним у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство, за результатами якої комісією складено довідку від 11.12.2017 року за №20 та акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 21.12.2017 року за №20. Перевіркою в діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 виявлено грубі порушення законодавства про банкрутство під час виконання ним повноважень керуючого санацією ВАТ «Оріана», що призвели до порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів, а саме: вимог абзацу 2 частини 5 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013 року) - керуючим санацією укладено договори цивільно-правового характеру (на виконання робіт з фізичною особою), предметом яких є виконання робіт по огляду території з метою збереження майна, що знаходиться на території підрозділів ВАТ «Оріана» з особою, що не має відповідної ліцензії на здійснення охоронної діяльності виданої МВС України, тобто керуючим санацією ВАТ «Оріана» не вжито належних заходів для захисту майна боржника, яке є власністю держави; вимог частини 6 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013 року) - в процедурі санації ВАТ «Оріана» реалізовано надлишкове майно на суму 1 119 432,55 грн., яке не було включено в баланс підприємства та не було передбачено планом санації, в порушення вимог ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2017, якою керуючого санацією ВАТ «Оріана» зобов'язано проводити перерахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника згідно плану санації, з р/р 26008301999897 виключно на погашення вимог конкурсних кредиторів в порядку черговості, установленому ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кошти від продажу даного майна направлені не на погашення кредиторських вимог, а на поточні витрати; вимог абзацу 2, 3 частини 4 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом» (в редакції до 19.01.2013 року) - документи щодо реалізації майна ВАТ «Оріана» на суму 1 119 432,55 грн. підписані не уповноваженою особою, оскільки з дня призначення керуючого санацією до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи-боржника, в тому числі щодо управління та розпорядження майном боржника та вчинення певних дій від імені боржника; вимог статей 49-50, 69 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом» (в редакції після 19.01.2013 року) - арбітражним керуючим не підтверджено способу продажу майна та дотримання порядку продажу майна ВАТ «Оріана» на суму 1 119 432,55 грн., передбаченого даним законом.

Планова виїзна перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 проведена у відповідності до вимог законодавства з питань банкрутства, що не заперечується сторонами.

На підставі вказаного акту перевірки Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) прийнято рішення, оформлене протоколом №67/01/18 від 10.01.2018 року, про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Згідно наказу Міністерства юстиції України від 20.01.2018 року за №251/5 на підставі даного рішення анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1299 від 02.07.2013 року, виданого ОСОБА_1

Статтею 105 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2343-XII (далі - Закон №2343) встановлено, що дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно статті 109 Закону №2343 дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

У відповідності до пункту 5 частини 1 статті 112 Закону №2343 однією із підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог частини 6 статті 3-1 Закону №2343 (в редакції до 19.01.2013 року), якою передбачено, що при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Зокрема в ході проведення перевірки комісією було встановлено факт реалізації ТОВ «ІНВЕСТДОРСЕРВІС» згідно Додаткової угоди від 01.11.2017 року до Договору купівлі-продажу № 341-юр-498 від 16.12.2017 року майна ВАТ «Оріана», яке відсутнє в бухгалтерському обліку товариства та не увійшло у вартість оцінки, при реалізації плану санації на суму коштів в розмірі 1 119 432,55 грн., які не були направлені на погашення вимог конкурсних кредиторів в порядку черговості, установленому ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином при процедурі санації ВАТ «Оріана» позивачем реалізовано надлишкове майно на суму 1 119 432,55 грн., яке не було включено в баланс підприємства та не було передбачено планом санації.

Відповідно до вимог Закону №2343 керуючий санацією має право розпоряджатися майном підприємства виключно та в межах затвердженого плану санації.

Доводи скаржника, що реалізація майна на суму 1 119 432,55 грн. не порушує плану санації є необґрунтованим, оскільки після виявлення надлишку майна керуючий санацією зобов'язаний був вжити заходів для внесення змін в баланс підприємства та внести зміни до плану санації ВАТ «Оріана». При цьому питання щодо виявлення надлишку майна ВАТ «Оріана» та вирішення питання щодо його реалізації не виносилося на розгляд комітету кредиторів боржника. Комітетом кредиторів не розглядалося та не схвалювалося рішення керуючого санацією щодо реалізації надлишкового майна боржника та направлення коштів від його реалізації на поточні витрати по справі. Керуючим санацією самостійно прийнято відповідне рішення, без попереднього погодження з кредиторами, органом уповноваженим управляти часткою держави в статутному капіталі підприємства.

Кошти, отримані від реалізації майна, керуючим санацією, відповідно до довідки від 08.12.2017 року направлено на поточні витрати, зокрема виплати заробітної плати працівникам, витрати на забезпечення електроенергією, збереження майнових активів товариства.

Крім цього, арбітражним керуючим не дотримано встановленого законом виключного способу продажу майна та порядку продажу майна ВАТ «Оріана» на суму 1 119 432,55 грн., передбаченого Законом №2343.

В ході проведення контролюючого заходу було встановлено, що на підставі протоколу аукціону з продажу майна підприємства, яке перебуває у процедурі санації, № 48/1 від 16.12.2016 року між ВАТ «Оріана» та ПП «ІНВЕСТДОРСЕРВІС» 16.12.2016 року було укладено договір купівлі-продажу майна підприємства - банкрута, який передано Покупцю згідно Акту прийому - передачі від 20.12.2016, відповідно до додатку №1 «Перелік майна, яке передається».

Предметом даного договору купівлі-продажу від 16.12.2016 року є лот № 1. Будівлі та споруди (під розбирання), обладнання в кількості 324 найменувань, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, згідно з Переліком, який є Додатком № 1 до Договору, та сформований на підставі Висновку № 3481-3490 від 28.09.2016 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та Висновку № 3461-3490 від 28.09.2016 року.

В подальшому керівником санації ОСОБА_1 виявлено частину майна, що не перебувало на балансі товариства, а саме чорний металобрухт в кількості 215 тон. Вказане майно було реалізовано згідно додаткової угоди та Додатку № 2 до Договору купівлі-продажу № 341-юр-498 від 16.12.2016 року, які і являються його невід'ємною частиною. Тобто жодного аукціону чи закритих торгів не проведено, а реалізація фактично відбулась шляхом внесення змін до раніше укладеного договору.

Вартість металобрухту, який є предметом продажу, визначена на підставі висновку експертного товарознавчого дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.07.2017 року №2539 та складає 1 119 432,55 грн.

Так, відповідно до частини 1 статті 20 Закону №2343, з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Заходи для забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.

Частиною 1 статті 49 Закону №2343 продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону №2343 продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Згідно частини 1 статті 69 Закону №2343 протокол складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця.

Враховуючи вказані приписи закону виявлене майно ВАТ «Оріана» могло бути реалізоване виключно на прилюдних чи закритих торгах, чого не спростовано позивачем.

А тому вказаний порядок та спосіб реалізації майна ВАТ «Оріана» не відповідав вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та порушив права ВАТ «Оріана», як боржника.

Твердження позивача про те, що майно - чорний металобрухт є частиною цілого об'єкта, який було реалізовано з аукціону не могло бути повторно продано з прилюдних торгів є безпідставним, оскільки судом встановлено, що чорний металобрухт вагою 215 тон є обладнанням ВАТ «Оріана», а не матеріалами, отриманими внаслідок демонтажу будівель та споруд, придбаних на аукціоні ПП «ІНВЕСТДОРСЕРВІС», що підтверджується висновком експертного товарознавчого дослідження від 20.07.2017 року №2539, додатковою угодою до договору купівлі-продажу та Додатку №2, актом приймання-передачі майна.

Так керуючим санацією не було дотримано прав та інтересів інших безпосередніх учасників провадження у справі про банкрутство, позбавлено їх можливості висловити свої пропозиції та бачення щодо реалізації майна боржника та направлення коштів від реалізації, чим і допущено порушення їх прав та інтересів.

Окрім цього, позивачем також порушено вимоги ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2017 року по справі Б-7-11/283-13/143-23/19, якою керуючого санацією ВАТ «Оріана» зобов'язано проводити перерахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника згідно плану санації, з р/р 26008301999897 виключно на погашення вимог конкурсних кредиторів в порядку черговості, установленому ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки кошти від продажу даного майна направлені не на погашення кредиторських вимог, а на поточні витрати.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про правомірність використання вищевказаних коштів, як таких, що отримані поза межами реалізації майна згідно плану санації, так як дане стало можливим виключно за умови неправомірної бездіяльності ОСОБА_1 щодо внесення змін до плану санації.

З урахуванням вказаного, реалізація майна на суму 1 119 432,55 грн. та подальший розподіл цих сум свідчать про порушення арбітражним керуючим частини 6 статті 3-1 Закону №2343, відповідно до якої при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно, розумно та з урахуванням інтересів боржника та кредиторів.

Крім цього, керуючим санацією ОСОБА_1 надані на перевірку акт приймання-передачі права власності на майно від 01.11.2017 року та додаткова угода, які підписані директором ВАТ «Оріана» ОСОБА_4

У відповідності до абзацу 2, 3 частини 4 статті 17 Закону №2343 (в редакції до 19.01.2013 року) з моменту винесення ухвали про введення процедури санації керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку передбаченого статтею 53 цього Закону. Припиняються повноваження органів управління боржника-юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.

Однак згідно наказу від 20.04.2017 року №15 керуючий санацією ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_4 провести необхідні заходи по реалізації майна ВАТ «Оріана», що є порушенням вимог законодавства про банкрутство.

У зв'язку з викладеним, акт приймання-передачі права власності на майно та додаткова угода, що підписані неуповноваженою особою, порушують вимоги абзацу 2, 3 частини 4 статті 17 Закону №2343, оскільки з дня призначення керуючого санацією до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи-боржника, в тому числі щодо управління та розпорядження майном боржника та вчинення певних дій від імені боржника, а тому право підпису має виключно особа, яка призначена керівником санації.

Зазначене свідчить про грубе порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 законодавства про банкрутство, що призвело до невідновного порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів.

Щодо доводів скаржника про відсутність попереднього притягнення його до дисциплінарної відповідальності, суд вважає, що у спірних правовідносинах законодавець при обранні дисциплінарного стягнення надав Дисциплінарній комісії арбітражних керуючих враховувати ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається, а відтак, рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом №67/01/18 від 10.01.2018 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого винесено об'єктивно, з урахуванням усіх обставин справи та ступеня вини арбітражного керуючого і тяжкості проступку, а тому наказ Міністерства юстиції України від 20.01.2018 року за №251/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)» №1299 від 02.07.2013 року, виданого ОСОБА_1, є правомірним, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 року у справі № 809/195/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Т.І. Шинкар

М.А. Пліш

Повний текст постанови складено 13.09.2018 року