Постанова № 76473383, 11.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1072/18 Суддя (судді) першої інстанції: Гаврилюк В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Літвіної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року (повний текст виготовлено 02 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження ним дійсної строкової служби ОСОБА_2, що став особою з інвалідністю у зв'язку зі зміною ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, який внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби став особою з інвалідністю, пенсію з інвалідності з 01 жовтня 2017 року з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснити з 01 жовтня 2017 перерахунок ОСОБА_2 пенсії з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01 жовтня 2017 року до моменту здійснення перерахунку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням вимог ст.242 КАС України щодо законності та відповідності нормам матеріального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає порядок призначення пенсії, серед інших, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав, в суді першої інстанції позиція останнього обґрунтовувалась тим, що ОСОБА_2 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі військової частини №34003 з 06 липня 1988 року по 13 вересня 1988 року, тому до нього застосовуються положення постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та має право на перерахунок пенсії із застосуванням ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Сторони у судове засідання не з'явились. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1 та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та вкладкою до посвідчення (а.с.8).

Згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 22 липня 2014 року (а.с.8) позивач є інвалідом війни першої групи.

Відповідно до копії довідки Золотоніського районного військового комісаріату від 26 січня 2018 року №18 (а.с.9) позивач з 28 червня 1988 року до 13 вересня 1988 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі військової частини 34003.

Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 11 лютого 2013 року №2133-3377 (а.с.12) захворювання ОСОБА_2 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до копії довідки до акту огляду МСЕК Серії 10 ААВ № 852222 від 17 липня 2014 року (а.с.10) позивачу встановлено І групу інвалідності, із визначенням причини інвалідності - захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За наслідком звернення позивача до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо перерахунку розміру його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851, листом від 08 лютого 2018 року №16/П-10 (а.с.13) позивача повідомлено, що оскільки участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалась не під час проходження строкової служби, права на проведення перерахунку пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851 позивач не має.

Вважаючи протиправною відмову у здійсненні перерахунку його пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані мають користуватись всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян в рівній мірі, в зв'язку з чим, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка застосовується з 01 жовтня 2017 року, пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У порівнянні з попередньою редакцією ст.59 наведеного Закону з 01 жовтня 2017 року було розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме на осіб, які брали участь в інших ядерних аваріях та випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Проте, незмінною залишилася умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.

Враховуючи вищезазначене, положення ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачають, що їх дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №820/1148/18 при вирішенні питання про відкриття провадження у вказаній справі як зразковій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив дійсну строкову службу в період з 13 травня 1975 року по 30 травня 1977 року, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 (а.с.53 зворот).

В той же час, участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2 приймав у період з 28 червня 1988 року по 13 вересня 1988 року, тобто поза межами періоду проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, враховуючи, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС під час спеціальних зборів, які відбувалися поза межами проходження ним дійсної строкової служби, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_2 має право на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції стверджуючи про наявність у Позивача права на перерахунок пенсії на підставі вказаних вище положень Закону, не врахував, що ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» врегульовано порядок пенсійного забезпечення виключно військовослужбовців. Натомість питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, саме положеннями даної статті цього Закону не визначено.

З огляду на викладені обставини за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку що оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, останній не набув права на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нової постанови.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

Н.М.Літвіна