Постанова № 76473267, 13.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/2115/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач : Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Бабенка К. А.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Командира військової частини А 4245 Лісняка Юрія Володимировича, Військової частини А 4245 про визнання неправомірним та скасування пункту наказу, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування пункту 2 наказу № 60 командира військової частини А 4245 м. Прилуки Чернігівської області (по стройовій частині) від 21.03.2018 в частині відносно позивача та зобов'язання військової частини А 4245 нарахувати та виплатити позивачу посадовий оклад за період з 21.03.2018 по 04.05.2018

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В судове засідання з'явився апелянт, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 27.03.1996 проходив службу у в/ч А 4245, з 23.04.2012 по 25.02.2016 та з 23.01.2017 перебував на посаді заступника командира частини - головного інженера в/ч А 4245. В період з 25.02.2016 по 23.01.2017 позивач перебував в розпорядженні командувача Повітряних Сил Збройних Сил України.

В період проходження служби відносно позивача внесені дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270000000018 від 14.01.2016.

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.05.2017 (справа № 750/3402/16-к) позивача визнано винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 368 КК України (в редакції Закону України № 770-VIII від 10.11.2015) та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп., з позбавленням права обіймати посади в Збройних Силах України, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, який долучений судом до матеріалів справи з власної ініціативи.

12.09.2017 прийнято наказ № 194 (по стройовій частині), яким відсторонено заступника командира частини - головного інженера підполковника ОСОБА_3, від виконання службових повноважень до закінчення апеляційного провадження по справі та винесення остаточного рішення судом. На період відсторонення від виконання службових повноважень, підполковнику ОСОБА_3, припинити доступ до державної таємниці, продовжувати проходити військову службу у військовій частині виконуючи обов'язки військової служби в межах розпорядку дня частини, за винятком виконання робіт пов'язаних з необхідністю допуску до державної таємниці.

Вказаний вирок суду (справа № 750/3402/16-к) відповідно до ухвали Апеляційного суду Чернігівської області, набрав законної сили 13.03.2018.

В подальшому, 21.03.2018 прийнято наказ (по стройовій частині) № 60, пунктом 2 якого відповідно до п. 11.2. «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 та на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова № № 750/3402/16-к від 13.05.2017, ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 13.03.2018 визначено виплачувати позивачу лише оклад за військове звання та надбавку за вислугу років.

07.04.2018, наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) № 189 позивача, заступника командира частини - головного інженера військової частини, звільнено з військової служби в запас відповідно ч. 6, ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за пунктом «є» - у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади.

Наказом командира військової частини А4245 (по стройовій частині) № 98 від 04.05.2018 (пункт 5) позивача, підполковника ОСОБА_3, заступника командира частини - головного інженера військової частини виключено зі списків військової частини А4245.

Вважаючи пункт 2 наказу командира військової частини А 4245 (по стройовій частині) від 21.03.2018 № 60 щодо порядку виплати грошового забезпечення неправомірним позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно застосовано до позивача виплату лише окладу за військове звання та надбавки за вислугу років на підставі наказу № 60 від 21.03.2018, оскільки нормами чинного законодавства встановлено, що військовослужбовцям, відстороненим від посад відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, з наступного після відсторонення від посад дня за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються оклади за військовими званнями та надбавка за вислугу років.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади.

Дисциплінарним статутом ЗС України визначено сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Відповідно до п.п. 1-4 розділу І Дисциплінарного статуту ЗС України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 N 551-XIV, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Колегія суддів зауважує, що відносини громадян України, які виникають під час проходження ними військової служби регулюються окремими законами України та положеннями про проходження військової служби громадянами України, і на них не поширюються норми трудового законодавства.

Відповідно до статті 91-1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, та/або пов'язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень у порядку, визначеному законом. Військовослужбовець, стосовно якого складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, може бути відсторонений від виконання службових повноважень за рішенням командира до закінчення розгляду справи судом.

Згідно зі статтею 122 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Військовослужбовець, стосовно якого винесено постанову про притягнення як обвинуваченого у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді до розгляду справи судом.

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.05.2017 за обвинуваченням позивача у скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 368 КК України, набрав законної сили після апеляційного оскарження, у зв'язку з чим заступника командира частини - головного інженера підполковника ОСОБА_3 законно відсторонено від виконання службових повноважень.

Грошове забезпечення військовослужбовців, які усунуті від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання повноважень на посаді або відсторонені від посади, здійснюється в порядку, визначеному Міністром оборони України.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено «Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженою наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 №260 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.2 Інструкції встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять:

-посадовий оклад, оклад за військовим званням;

-щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

-одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

Грошове забезпечення згідно з цією Інструкцією виплачується:

-військовослужбовцям, які займають посади, передбачені штатами та штатними розписами (далі - штати) у апараті Міністерства оборони України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини) (п.1.3.1 Інструкції);

-військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників) (далі - перебувають у розпорядженні), а також які звільнені від посад без зарахування у розпорядження, у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад (далі - звільнені від посад) (п.1.3.4).

-відповідно до вимог п. 4.1 Інструкції посадові оклади особам офіцерського складу виплачуються за займаними посадами в розмірах, передбачених у штаті військової частини.

Апелянт посилається на те, що застосування норми п.11.2. «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 №260, з боку командира військової частини А4245 не мало підстав, застосуванню повинно було передувати усунення від виконання службових обов'язків, відсторонення від виконання службових повноважень, повноважень на посаді або відсторонення від посади. Крім того, визначення командиром військової частини порядку проходження військової служби, виконуючи обов'язки військової служби їх обмеження.

Так, пунктом 11.1 Інструкції встановлено, що військовослужбовцям, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усунуті від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або повноважень на посаді, з наступного після усунення (відсторонення) дня за період, протягом якого вони не виконували службові обов'язки (службові повноваження або повноваження на посаді), виплачуються посадові оклади, оклади за військовими званнями та надбавка за вислугу років.

Відповідно до п.11.2. Інструкції військовослужбовцям, відстороненим від посад відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, з наступного після відсторонення від посад дня за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються оклади за військовими званнями та надбавка за вислугу років.

Пунктом 11.5. Інструкції встановлено, що у разі винесення обвинувального вироку суду про умовне засудження військовослужбовцям, які були відсторонені від посад, із дня, з якого вони стали до виконання обов'язків за посадою, поновлюється виплата посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких вони втратили право у зв'язку з відстороненням від посад.

Оскаржуваний наказ прийнято на виконання рішень начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.09.2017 № 2136/НВГШ/1, від 05.09.2017 № 22423/С, доведеного телеграмними розпорядженнями начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 05.09.2017 № 321/5557 та Першого заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 06.09.2017 № 8495пз, щодо подальшого службового використання військовослужбовців Збройних Сил України, яким вбачається отримання неправомірної вигоди (одержання хабара) та повідомлено про підозру у вчиненні ними злочину, а саме відсторонення від виконання службових повноважень, відповідно до статті 91-1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 N 551-XIV, статті 122 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1 153/2008, враховуючи вирок Деснянського районного суду м.Чернігова від 13.05.2017, яким підполковник ОСОБА_3, визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України.

Частиною 2 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Враховуючи викладені норми у сукупності, відповідачем правомірно виплачувався позивачу лише оклад за військове звання та надбавка за вислугу років на підставі наказу № 60 від 21.03.2018.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування позивачем не надано.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Командира військової частини А 4245 Лісняка Юрія Володимировича, Військової частини А 4245 про визнання неправомірним та скасування пункту наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

К. А. Бабенко

Повний текст постанови виготовлено 13.09.2018