Постанова № 76473259, 11.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4384/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Файдюка В.В.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2015 у справі за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) суму податкового боргу по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 19 011, 36 грн., шляхом перерахування на бюджетний рахунок 33214813700012, код бюджетної класифікації: 18010700, одержувач: УК Миргородський р-н/м. Миргород/18010700, код 37845125, МФО 831019.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2015 (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 про виправлення описки) позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2015 за ОСОБА_2, враховуючи переплату в розмірі 72, 25 грн., обліковується податковий борг по земельному податку з фізичних осіб в сумі 19 011,36 грн. (основний платіж ), який виник у зв'язку із:

1) донарахуванням сум податкового зобов'язання в розмірі 9 239, 94 грн. основний платіж), визначених податковим повідомленням-рішенням № 00012800 від 30.04.2013. Вказане повідомлення-рішення направлено відповідачу засобами поштового зв'язку та повернулося на адресу податкового органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось.

2) донарахуванням сум податкового зобов'язання в розмірі 9 843, 67 грн. (основний платіж), визначених податковим повідомленням-рішенням № 3062-15 від 30.06.2014. Вказане повідомлення-рішення направлено відповідачу засобами поштового зв'язку та повернулося на адресу податкового органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось.

Позивачем була прийнята податкова вимога форми «Ф» від 09.10.2014 № 2445-25, якою сума заборгованості ОСОБА_2 визначена на суму 19 011, 36 грн. Вказана податкова вимога направлена відповідачу засобами поштового зв'язку та повернулася на адресу податкового органу з відміткою пошти «за письмовою заявою одержувача».

Згідно даних податкової інспекції, станом на дату звернення до суду з даним позовом, за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 19 011, 36 грн.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 19 011, 36 грн., внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань, а тому позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ОСОБА_2 не отримував податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, а тому податковий борг є неузгодженим, у зв'язку із чим позов задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення.

При цьому, враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України).

Отже, враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення та вимога ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувались, колегія суддів вважає, що податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 19 011, 36 грн. є узгодженим та підлягає стягненню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 не отримував будь-якої кореспонденції від ДПІ, а до адреси АДРЕСА_1 немає жодного відношення, адже останній продав дану квартиру ще в 2011 році, не беруться колегією суддів до уваги, з огляду на те, що вони жодними належними та допустимими доказами не підтверджені.

Більше того, Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174, визначено, що фізична особа - платник податків зобов'язана подати до відповідного контролюючого органу облікову картку/повідомлення для реєстрації у Державному реєстрі відповідно до вимог цього Положення. Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки/повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін у порядку, визначеному цим Положенням. При поданні облікової картки (повідомлення, заяви про внесення змін) фізична особа зобов'язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним цим Положенням.

Отже, колегія суддів зазначає, що оскільки ОСОБА_2 сплачував земельний податок з фізичних осіб, тобто був платником податків, то останній зобов'язаний був подати контролюючому органу відомості про зміну даних, а саме про зміну місця реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності постанови суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Файдюк В.В.

Повний текст постанови виготовлений 13.09.2018.