Постанова № 76473177, 11.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 367/1048/15-а Суддя (судді) першої інстанції: Карабаз Н.Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді: Шелест С.Б.

Суддів: Кузьмишиної О.М., Мєзєнцева Є.І.

Секретар судового засідання: Кузик М.А.

За участі:

Позивача: ОСОБА_2;

Представника Позивача: ОСОБА_3;

Представника Відповідача: Мілевська Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04.05.18р. у справі №367/1048/15-а за позовом ОСОБА_2 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Ірпіньмаш» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

у лютому 2015 року Позивач звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

визнати неправомірними дії Відповідача;

зобов'язати Відповідача підтвердити науковий стаж на підставі наявних підтверджуючих документів: наказів, протоколів, авторських свідоцтв, довідок, службової характеристики;

зобов'язати Відповідача призначити наукову пенсію у відповідності до діючого на той час Закону України від 13.12.91р. № 1977-XII «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Закону України від 06.04.00р. № 1646-III «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.00р. №1191, без уточнюючої довідки підприємства ВАТ «Ірпіньмаш»;

зобов'язати Відповідача зарахувати до наукового стажу період здіснення наукової та науково-технічної діяльності на посаді головного конструктора ВАТ «Ірпіньмаш» в період з 15.10.63р. по 26.11.74р.;

зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок наукової пенсії з урахуванням періоду наукової праці з 15.10.63р. по 26.11.74р., а саме з 04.11.09р.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 17.04.15р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.15р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.07.16р. постанову Ірпінського міського суду Київської області від 17.04.15р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.15р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04.05.18р. Позивачу поновлено строк звернення до суду та у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати таке рішення та ухвалити нове про задоволення адміністративного позову. Вимоги Апелянта мотивовані тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки Позивач займався науковою діяльністю у період з 15 жовтня 1963 року по 26 листопада 1974 року, що підтверджується документально; Позивач отримував наукову пенсію з включенням вказаного періоду до наукового стажу, позаяк неправомірно позбавлений такого права на підставі листа голови правління ВАТ «Ірпіньмаш» від 04.11.09р. №235 про відкликання уточнюючої довідки від 09.06.2004 № 396.

У судовому засіданні Позивач та його представник підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, тоді представник Відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги.

Представник ВАТ «Ірпіньмаш» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце апеляційного розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - судової повістки.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників провадження, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, Позивач перебуває на обліку в Управлінні з 13.02.01р., з цього періоду йому призначена пенсія за віком як науковому працівнику у відповідності до поданої ним заяви та Закону України «Про наукову і науково технічну діяльність». З вказаного періоду Позивач отримував наукову пенсію з включенням до наукового стажу спірного періоду з 15.10.63р. по 26.11.74р.

З набранням чинності нової редакції Закону України «Про наукову і науково технічну діяльність», з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 04.03.04р. № 257, пенсійним органом для підтвердження наукового стажу витребувано у підприємства уточнюючу довідку щодо Позивача.

На вимогу УПФУ в м. Ірпені Київської області, ВАТ «Ірпіньмаш» було надано таку довідку від 09.06.2004р. №396 (а.с. 32 том 1) про те, що ОСОБА_2 з 15 жовтня 1963 року по 26 листопада 1974 року працював на заводі «Ірпіньмашторф» (наразі ВАТ «Ірпіньмаш») на посаді головного конструктора, виконуючи відповідно до посадових обов'язків науково-технічну роботу, спрямовану на вдосконалення машин. Згідно вказаної довідки за цей період Позивачем поряд з виробничими завданнями відповідно до планів нової техніки виконувались науково-дослідні та науково-технічні роботи. Результати таких робіт впроваджувались заводом шляхом модернізації в конструкціях меліоративних, торф'яних та будівельних машин, що випускались заводом (у довідці наведений перелік та моделі таких машин).

Отже, правонаступником заводу Позивачу також підтверджено науковий стаж вказаного періоду, що відповідно до закону надавало право для виплати та одержання Позивачем наукової пенсії.

Разом з тим, листом від 04.11.2009р. №235 за підписом голови правління ВАТ «Ірпіньмаш» вказану довідку відкликано з тих підстав, що довідка від 09.06.04р. №396 містить неправдиві та неточні відомості, оскільки Позивач перебуваючи на посаді головного конструктора жодних праць, раціоналізаторських пропозицій, наукових робіт, які б були корисними для підприємства не розробляв та не впроваджував, а тому права на наукову пенсію немає.

У зв'язку з цим, пенсійним органом проведено перерахунок пенсії Позивача та обраховано стаж наукової роботи без врахування у ньому спірного періоду.

Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач не має права на наукову пенсію, оскільки не займався науковою діяльністю на підприємстві, на якому працював; підприємство не здійснювало діяльність у науковому напрямку. При цьому, суд не дослідив та не надав оцінки наявним у справі первинним документам, що підтверджують такий стаж, на підставі яких Позивачу була призначена та виплачувалась наукова пенсія за вказаний період, а також була видана уточнююча довідка від 09.06.2004р. №396, як і не з'ясував чи є лист про відкликання уточнюючої довідки підставою для припинення виплати пенсії у відповідності до закону.

З урахуванням висновків і мотивів суду касаційної інстанції, з яких скасовані попередні судові рішення у даній справі, і які є обов'язковими для врахування при новому розгляді справи, ухвалою апеляційного суду від 14.08.2018. витребувані додаткові докази у справі, а також оригінали документів, на підставі яких Позивачу свого часу була призначена наукова пенсія.

На виконання вказаної ухвали, Позивачем були надані в судовому засіданні 11.09.18 для огляду оригінали витребуваних документів, копії яких є у матеріалах справи. У свою чергу, Відповідачем було долучено до матеріалів справи акт від 16.03.10р., складений за результатами ініційованої УПФУ у місті Ірпені перевірки з приводу права Позивача на зарахування до наукового стажу часу роботи на посаді головного конструктора заводу «Ірпіньмашторф».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням висновків і мотивів суду касаційної інстанції, з яких скасовані попередні судові рішення у даній справі, а також додатково поданих доказів у справі, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частин 1-3 статті 242 КАС, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Правовий статус наукового працівника, його пенсійне забезпечення та соціальний захист визначено Законом України «Про наукову і наукову технічну діяльність» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1977-ХІІ).

Відповідно до частин 1,2 статті 24 Закону №1977-XII держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсія науковому працівнику призначається при досягненні пенсійного віку.

Згідно статті 1 Закону № 1977-ХІІ науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації; наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання; і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження; науково-технічна діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.

Згідно статті 22-1 Закону №1977-XII посадами наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо) є: керівник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор, начальник); заступник керівника (віце-президент, заступники генерального директора, генерального конструктора, директора, начальника) з наукової роботи; академік-секретар (його заступники);головний учений секретар, учений секретар (їх заступники); керівник (завідувач) та заступники керівника (завідувача) наукового підрозділу (відділу, лабораторії, сектору, бюро, групи); головний конструктор, головний інженер, головний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу та їх заступники; провідний конструктор, провідний інженер, провідний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу; головний науковий співробітник; провідний науковий співробітник;старший науковий співробітник; науковий співробітник; науковий співробітник-консультант; молодший науковий співробітник; докторант. До наукових працівників належать також особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.

Кабінет Міністрів України постановою від 04 березня 2004 року № 257 затвердив Перелік посад наукових працівників, класифікація посад у якому здійснена на основі виокремлення груп посад наукових (науково-педагогічних) працівників залежно від підприємства, установи, організації, у яких відповідні категорії осіб працювали: Президія Національної академії наук, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук, Академія педагогічних наук, Академія правових наук, Академія мистецтв, вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації, наукові підрозділи у їхньому складі, наукові установи та організації (їх філіали, відділення тощо), підприємства, установи, організації, не зазначені у пунктах 1 - 3 цього Переліку.

Отже, з аналізу зазначених норм права випливає, що наукова пенсія призначається особам, які за місцем роботи займалися, в т.ч., науково-технічною діяльністю та мають відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Апеляційним судом установлено, що Позивач у спірний період працював на посаді головного конструктора заводу «Ірпіньмашторф», що підтверджується записами трудової книжки Позивача серії НОМЕР_1, оригінал якої оглянуто у судовому засіданні.

З метою встановлення посадових обов'язків Позивача, ухвалою апеляційного суду від 14.08.18р. у ПрАТ «Ірпіньмаш» було витребувано Положення про відділ головного конструктора заводу «Ірпіньмашторф», втім такого Положення Третьою особою суду не подано.

Таке Положення надано Позивачем (розміщене у довідковому посібнику «Государственное предприятие. Структура. Положения об отделах и службах. Должностные инструкции», видавник: Москва «Экономика» 1990).

Апеляційним судом установлено, що згідно Положення про відділ головного конструктора, до функцій головного конструктора віднесені, зокрема, розробка нових технічно досконалих конструкцій і матеріалізація раніше виготовлених підприємством виробів; вивчення діючих вітчизняних та закордонних патентних матеріалів, створення патентно-чистих виробів; розробка проектів ГОСТів та технічних умов; розробка технічних умов на виготовлення та поставку виробів; проведення дослідницьких та експериментальних робіт; виготовлення дослідних зразків виробів, вузлів, систем та деталей нових та модернізованих конструкцій виготовленої підприємством продукції тощо.

Отже, зі змісту функціональних повноважень відділу, у якому працював Позивач на посаді головного конструктора, випливає, що такий відділ виконував наукову-технічну роботу.

При цьому, колегія суддів акцентує увагу й на тій обставині, що при розгляді звернення Позивача до пенсійного органу з приводу зарахування до наукового стажу вказаного періоду роботи на заводі на посаді головного конструктора, Головне управління у Київській області у своєму листі від 23.02.10р. №125/Х-01 послалось на Положення про відділ головного конструктора заводу (від 1967 року), відповідно до якого завданнями відділу є, у тому числі проведення науково-дослідних та експериментальних робіт, тобто цей відділ міг бути науковим підрозділом заводу, а значить вказана посада має бути зарахована до наукового стажу (а.с. 23, том І).

Позивачем у судовому засіданні подано апеляційному суду наукову дисертацію з теми «Исследование процесса очистки мелиоративных каналов рабочим оборудованием многоковшового екскаватора поперечного копания», специальность №05.23.08 - «Технология строительного производства и организация строительства» видана у 1973 році. Автор дисертації Позивач. Робота виконана на заводі «Ірпіньмашторф»

До зазначеної дисертації Позивачу видано паспорт спеціальності Вищої атестаційної комісії України « 05.23.08-технологія промислового та цивільного будівництва», з якого вбачається, що напрямки досліджень охоплюють наукові основи створення та вдосконалення технології й організації будівельно-монтажних процесів, пов'язаних із зведенням, реконструкцією, ремонтом будинків, споруд і комплексів, зокрема в особливих умовах; розроблення наукових, теоретичних основ комплексної механізації та автоматизації будівельних процесів. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: технічні науки.

Оригінали наукової дисертації та паспорту дисертації оглянуті колегією суддів у судовому засіданні, копії завірені судом долучені до матеріалів справи.

Про здійснення Позивачем у спірний період наукової діяльності свідчать також наявні у матеріалах справи авторські свідоцтва НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 та НОМЕР_9 (а.с.66-73, том І), видані протягом спірного періоду 67-71 рр. Ірпінському заводу торф'яного машинобудування на певні винаходи («ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3» тощо), автором яких є Позивач. Оригінали цих свідоцтв оглянуті та завірені судом.

Винаходи, у яких Позивач виступав автором та співавтором були запатентовані та опубліковані у бюлетенях комітету по винаходам при Раді Міністрів СРСР, що підтверджується також матеріалами справи (а.с.54-61, том І). Зазначені бюлетені містять детальний опис винаходів до авторських свідоцтв перелічених вище.

Також матеріалами справи підтверджується, що Позивач протягом 1965 - 1970 років неодноразово заохочувався преміями керівництва підприємства за раціоналізаторські пропозиції та винаходи, за створення та впровадження нової техніки.

Позивачем у судовому засіданні були подані колегії суддів для огляду оригінали й інших документів, які підтверджують здійснення Позивачем у спірний період наукової діяльності, а саме: службову характеристику (а.с.34, том І), акт заводських випробувань дослідного зразка робочого органу меліоративного екскаватора поперечного черпання с демпфером (а.с.44, том І), наказ по заводу «Ірпіньмашторф» (а.с.45, том І), протокол засідання технічного комітету заводу «Ірпіньмашторф» (а.с.50).

За змістом ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, доказами.

Частиною 1 ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності, достатності, у їх взаємному зв'язку, колегія суддів приходить до висновку, що Позивач у спірний період безпосередньо займався науково-технічною діяльністю, а тому період роботи ОСОБА_2 з 15.10.63р. по 26.11.74р. на посаді головного конструктора заводу «Ірпіньмашторф» має бути врахований пенсійним органом до наукового стажу.

Вказані документи не були предметом перевірки пенсійного органу, що вбачається з акту Управління ПФУ у м. Ірпені Київської області від 16.03.10р. зустрічної перевірки довідки №396 від 09.06.04р., а тому такий акт не може слугувати належним доказом у спірних правовідносинах та правовою підставою для відмови у задоволенні позову.

Такі документи не досліджувались судом і при вирішенні цивільної справи №2-1030/11 за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Ірпіньмаш» про відновлення уточнюючої довідки №396 від 09.06.04р. Як вбачається з рішення суду у цій справі (а.с.38-40 том 1), підставою для відмови у позові ОСОБА_2 слугувало не оскарження останнім акту Управління ПФУ у м. Ірпені Київської області від 16.03.10р. Втім, колегія суддів апеляційного суду акцентує увагу та тому, що акт перевірки пенсійного органу не є актом індивідуальної дії в розумінні КАС, який може оскаржуватись в суді. За таких обставин, обставини установлені рішенням суду у вказаній цивільній справі, не можуть вважатись преюдиційними в розумінні статті 78 КАС України.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

У даному випадку, Відповідачем не надано доказів існування підстав, визначених законом, для припинення виплати Позивачу наукової пенсій за спірний період. Таких підстав не зміг навести і представник пенсійного органу у судовому засіданні апеляційного суду. Суду не доведено, що довідка від 09.06.2004р. №396 містить недостовірні відомості, позаяк зібрані у справі докази вказують на зворотне.

Таким чином, за сукупності встановлених апеляційним судом обставин, які не спростовані пенсійним органом, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість рішення Відповідача про припинення виплати ОСОБА_2 наукової пенсії за період його роботи на посаді головного конструктора заводу «Ірпіньмашторф» (наразі ПрАТ «Ірпіньмаш»), а саме: з 15.10.63р. по 26.11.74р.

Разом з тим, з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду встановленого ст. 99 КАС України (у редакції чинній до 15.12.17р. та на час звернення Позивача з позовом до суду) позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 05.08.14р. Щодо решти періоду з 04.11.09р. по 04.08.14р. Позивачем пропущений строк звернення, що є підставою для залишення позову без розгляду у цій частині. Щодо позовної вимоги про зобов'язання Відповідача підтвердити Позивачу науковий стаж, то така задоволенню не підлягає, оскільки до повноважень органів Пенсійного фонду, згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23.07.2014р., не відноситься встановлення чи підтвердження факту наукової роботи особи, що звернулась за призначенням (перерахунком) пенсії.

За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню у спосіб, який відновлює порушене право Позивача шляхом визнання протиправними дій Відповідача щодо виключення з наукового стажу спірного періоду та зобов'язання пенсійного органу врахувати у науковий стаж цей період та здійснити перерахунок наукової пенсії з 05.08.14р.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04.05.18р. у справі №367/1048/15-а - задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04.05.18р. - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнати протиправними дії Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо виключення з наукового стажу ОСОБА_2 періоду здіснення ним наукової та науково-технічної діяльності на посаді головного конструктора заводу «Ірпіньмашторф» (наразі ПрАТ «Ірпіньмаш»), а саме: з 15.10.63р. по 26.11.74р.

Зобов'язати Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зарахувати до наукового стажу ОСОБА_2 період здіснення ним наукової та науково-технічної діяльності на посаді головного конструктора заводу «Ірпіньмашторф» (наразі ПрАТ «Ірпіньмаш»), а саме: 15.10.63р. по 26.11.74р. та здійснити з 05.08.2014 року перерахунок наукової пенсії з урахуванням періоду наукової праці з 15.10.63р. по 26.11.74р.

Позовні вимоги заявлені за період з 04.11.09р. по 04.08.14р. - залишити без розгляду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Кузьмишина О.М.

Мєзєнцев Є.І.

Повний текс постанови складений 13.09.18