Постанова № 76472993, 11.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/25791/17 Головуючий у 1-й інстанції - Українець В.В.

Суддя-доповідач - Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічевецького І.О, Ісаєнко Ю.А.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року

у справі №760/25791/17 (розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження)

за позовом ОСОБА_4

до відповідача Міністерства оборони України

та Дніпропетровського обласного військового комісаріату

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України та Дніпропетровського обласного військового комісаріату, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги в разі настання інвалідності ІІІ групи;

- стягнути з відповідачів на його користь одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІІ групи в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на день встановлення інвалідності в сумі 727624 гривні;

- зобов'язати відповідачів призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу в разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до постанови КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 та статей 16-163 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_4 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цій постанові. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач немає право на призначення одноразової грошової допомоги та надав до своєї заяви не всі документи, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Позивачем було подано відзив (заперечення) на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції й відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходив військову службу та є учасником бойових дій.

Під час проходження служби позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення, (контузію).

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 4303279 від 01.04.2016 року ОСОБА_4 з 31.03.2016 року встановлена ІІІ група інвалідності, що настала в результаті поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

У зв'язку з встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, позивач у серпні 2017 року у встановленому порядку звернувся до Дніпропетровського обласний військовий комісаріату із заявою та відповідними документами про виплату йому одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як інваліду ІІІ групи.

Не отримавши відповідь від Дніпропетровського обласний військовий комісаріату 06 жовтня 2018 року позивач з відповідними документами звернувся до Міністерства оборони України з заявою щодо розгляду документів і прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

Проте 17 жовтня 2017 року листом №248/3/6/3609, документи ОСОБА_4 були надіслані для розгляду та надання відповіді до Дніпропетровського обласний військовий комісаріату.

Та вже листом №7/13364/7 від 25.10.2017 були повернуті до Дніпропетровським обласним військовий комісаріатом на доопрацювання до Ново московського об'єднаного міського військового комісаріату. Водночас причину такого повернення не зазначено, а лише за цитовано порядок та список подання документів та форма заяви про виплату одноразової грошової допомоги.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача щодо повернення документів позивача про призначення одноразової грошової допомоги на доопрацювання та зобов'язав Міністерство оборони України розглянути питання та прийняти рішення щодо призначення та виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи позивач отримав третю групу інвалідності 25 березня 2016 року.

Водночас при зверненні позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України повернуло без реалізації подані позивачем документи до військового комісаріату.

Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктами 11 та 13 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Згідно з п. 12 постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції при звернені ОСОБА_4 з заявою та відповідним пакетом документів до військового комісаріату з вимогою скласти та подати до Міністерства оборони України відповідний висновок стосовно можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу передбаченої нормами ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції від 06.04.2017 та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

А також заяву щодо розгляду документів і прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги направлено позивачем до Міністерства оборони України

Проте 17 жовтня 2017 року листом №248/3/6/3609 Міністерство оборони України надіслало документи ОСОБА_4 для розгляду та надання відповіді до Дніпропетровського обласний військовий комісаріату. Тобто подані позивачем документи були повернуті без реалізації.

Таким чином, повернувши заяву позивача без реалізації без прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у її призначенні Міністерство оборони України діяло неправомірно.

На виконання наказу Міністра оборони України від 12.04.2007 №168 "Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби" (далі - Наказ №168) у Міністерстві оборони України створено постійно діючу комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

У відповідності до пункту 2 Наказу №168 голова комісії, зокрема, забезпечує підготовку пропозицій та подає їх Міністру оборони України для прийняття рішень про призначення грошової допомоги.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що в силу положень наказу №168, відповідну пропозицію для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги повинна надавати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

За результатами розгляду такої пропозиції комісії Міністр оборони України приймає відповідне рішення (позитивне або негативне).

Згідно пункту 15 Порядку №975 рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Матеріали справи свідчать, що відповідач передбаченого законодавством рішення не приймав.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Міністерством оборони України було порушено Порядок №975 та безпідставно не прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги чи відмову в призначенні одноразової грошової допомоги передбаченої нормами ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а подані документи повернуті без реалізації.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи Міністерства оборони України щодо відсутності у позивача права на призначення одноразової грошової допомоги оскільки відповідачем не було прийнято рішення по заяві та поданим документам, а повернуто документи позивача без реалізації, тому відсутня можливість надавати оцінку таким доводам.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам статті 86 КАС України.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2018 року.