Ухвала суду № 76472912, 27.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 серпня 2018 року справа № 804/4680/17 Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Юнікон» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2017 року позивач Приватне акціонерне товариство «Юнікон» (далі по текст - ПАТ «Юнікон») звернувся до ропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі по тексту - Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року адміністративний позов ПАТ «Юнікон» до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволений.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 31 жовтня 2017 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 8752601123976/, апеляційна скарга Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області відправлена 26 жовтня 2017 року) відповідач Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року апеляційна скарга Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року повернута скаржнику, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, а саме: несплатою судового збору.

Втім, 25 червня 2018 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 8752601307945/, апеляційна скарга Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області відправлена 19 червня 2018 року) відповідач Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області повторно оскаржила постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року в апеляційному порядку.

Ухвалою суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2018 року апеляційна скарга Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року повторно повернута скаржнику.

Однак, 06 серпня 2018 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 8752601334675/, апеляційна скарга Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області відправлена 01 серпня 2018 року) відповідач Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області втретє оскаржила постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 12 частини 1 перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, а також на відповідність вимогам статей 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:

- в порушення вимог частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, скаржником Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року, з огляду на наступне.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 21 вересня 2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження ухвалено постанову.

Відповідно до поштового повідомлення в матеріалах адміністративної справи (а.с.88), копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року отримана скаржником Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області 17 жовтня 2017 року та не спростовується матеріалами даної адміністративної справи.

Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Отже, апеляційна скарга на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 27 жовтня 2017 року включно.

Однак, апеляційна скарга Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року до суду першої інстанції подана 01 серпня 2018 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 8752601334675/, тобто з дев'ятимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на апеляційній скарзі, апеляційна скарга Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року навіть виготовлена 31 липня 2018 року, тобто, поза межами десятиденного строку, встановленого чинним законодавством України.

Разом з тим, скаржник Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області до своєї апеляційної скарги додав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року.

В обґрунтування клопотання зазначається, що копія оскаржуваної скаржником постанови суду першої інстанції дійсно отримана 18 жовтня 2017 року та була оскаржена в межах процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її отримання, однак через несплату судового збору апеляційна скарга повернута скаржнику, у зв'язку з чим, вважає, що скаржником Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження.

Розглянувши клопотання скаржника Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року вважаю його таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Приписами статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, чинними на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Вказаною статтею визначено події, з настаннням яких починається перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду. Норми вказаної статті не пов'язують початок перебігу такого строку з оплатою судового збору.

Вирішуючи клопотання суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору у визначені строки.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Отже, поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.

Також суд зазначає, що право на повторне/третє звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах строку на апеляційне оскарження, встановленого законом.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:

Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» Державній фіскальній службі України не надано пільг щодо сплати судового збору. Відтак, сплата судового збору у розмірі, визначеному законом, та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком скаржника.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Європейського Суду з прав людини щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»).

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Суддя не знаходить обґрунтованими доводи скаржника Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, адже з моменту отримання копії постанови суду першої інстанції, а саме 17 жовтня 2017 року (а.с.88), скаржник Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області мав право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, а неналежне виконання посадовими особами скаржника Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області службових обов'язків не звільняє суб'єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.

Такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема, третя подача апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року, у зв'язку з її поверненням ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року та 09 липня 2018 року через несплату судового збору, визнаю не поважними та такими, що взагалі не можуть бути підставами для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції протягом десяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

До того ж, скаржником Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що оскаржувана скаржником Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року на момент третьої подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв'язку з чим скаржник Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржником не зазначено.

При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, скаржником Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області апеляційної інстанції не надано.

- в порушення вимог пункту 3 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області в апеляційній скарзі не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, електронну пошту, офіційну електронну адресу, за наявності, скаржника Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області;

- в порушення вимог пункту 8 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області в апеляційній скарзі не зазначена дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Отже, апеляційна скарга Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не відповідає вимогам статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення та вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, тобто з восьмимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних суддею неповажними через неналежне виконання посадовими особами скаржника Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області службових обов'язків та відсутністю жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, а також враховуючи те, що апеляційна скарга Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області залишити без руху, надавши скаржнику Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені скаржником Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року.

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Юнікон» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні підстави з наданням відповідних доказів, а також шляхом приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, які зазначені в цій ухвалі судді (зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, електронну пошту, офіційну електронну адресу, за наявності, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та зазначити дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується).

Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині не приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.С. Прокопчук