Рішення № 76472705, 07.08.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 911/309/16

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Дудник П.С., розглянувши матеріали

за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України

01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 34880663

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ"

07455, Київська область, Броварський район, село Княжичі, вул. Стогнія, буд. 39, код ЄДРПОУ 318292770

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЙ ДВІР ЛТД"

07455, Київська область, Броварський район, село Княжичі, вул. Стогнія, буд. 39, код ЄДРПОУ 39531758

про звернення стягнення 11000000,00 грн.

за участю представників:

позивача - Галан М.О. (довіреність № 19-0009/14188 від 13.03.2018); Биченко С.О. (довіреність № 19-0009/14063 від 13.03.2018);

відповідача - Перевозник П.М. (довіреність від 05.09.2018);

третьої особи - не з'явився;

встановив:

Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" про стягнення 11000000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов укладеного між ним та відповідачем попереднього договору від 21.07.2014, з подальшими змінами, внесеними договором від 17.09.2014, платіжним дорученням № 313 (#805479401) від 04.04.2014 перерахував на рахунок відповідача 11000000,00 грн. (гарантійний платіж). Вказані кошти мали бути зараховані в якості оплати гарантійного платежу за договором від 21.07.2014 і, в подальшому, після укладення основних договорів, мали бути зараховані як оплата вартості земельних ділянок. Проте, як вказує позивач, відповідачем не було виконано вимоги частини 4 статті 182 Господарського кодексу України, а саме: відповідачем не було надіслано позивачу проект основного договору до встановленого попереднім договором строку (21.09.2015), у зв'язку з чим, позивач, з посиланням на частини 4 статті 182 Господарського кодексу України, вважає, що зобов'язання укласти основні договори є припиненим, а кошти у розмірі 11000000,00 грн. підлягають поверненню позивачу.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.03.2016 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 рішення господарського суду Київської області від 29.03.2016 у справі № 911/309/16 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.20016 та рішення господарського суду Київської області від 29.03.2016 у справі № 911/309/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.03.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 рішення господарського суду Київської області від 15.03.2017 у справі № 911/309/16 залишено без змін.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 15.12.2017 № 38-р, справу передано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

01.03.2018 постановою Верховного Суду рішення господарського суду Київської області від 15.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/309/16 скасовано повністю, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2018 за вх. № 312/16 справу розподілено на суддю Саванчук С.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.05.2018 суддею Саванчук С.О. прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче засідання на 29.05.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 9425/18 від 18.05.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшли письмові пояснення (вх. № 9929/18 від 23.05.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 9950/18 від 25.05.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 9928/18 від 25.05.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 10041/18 від 29.05.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів (вх. № 10042/18 від 29.05.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2018 відкладено підготовче засідання до 12.06.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 10416/18 від 05.06.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення (вх. № 10925/18 від 11.06.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, витребувано у Головного слідчого управління Служби безпеки України для долучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" № 11 від 14.11.2014 та розподільчий баланс від 14.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЙ ДВІР ЛТД", відкладено підготовче засідання до 10.07.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 24.07.2018.

У судовому засіданні 24.07.2018 оголошено перерву до 07.08.2018.

У судове засідання 07.08.2018 з'явились представники позивача, які підтримали позовні вимоги у повному обсязі та представник відповідача, який заперечував проти задоволення позову, представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.08.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За результатами позгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін у судових засіданнях, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріумф» (далі- позивач) та Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України (далі-відповідач) 03.04.2014 укладено договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №652.

Згідно з пунктом 1 вказаного договору сторони зобов'язуються не пізніше 04.07.2014 укласти та посвідчити договори купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до переліку, вказаного в даному договорі.

Відповідно до пункту 7 договору сторони домовились, що Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України сплачує Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" суму гарантійного платежу в розмірі 11000000,00 грн. що в подальшому, після укладення основних договорів, зараховується в оплату вартості земельних ділянок.

На виконання умов вказаного договору, позивачем 04.04.2014 на рахунок відповідача перераховано 11000000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №313 (#805479401) від 04.04.2014 та не заперечується сторонами справи.

У подальшому, 21.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріумф» (за договором сторона 1) та Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України (за договором сторона 2) укладено договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №1459.

Відповідно до пункту 1 договору за цим договором сторони зобов'язуються не пізніше 21.09.2014, укласти та посвідчити договори купівлі-продажу (далі - Основні договори) наступного майна: комплекс відпочинку «Княжий двір», що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Стогнія, 39 а, що в цілому складається з наступних будівель та споруд: готельний комплекс, Б, заг. площею 184,1 кв.м.; будинок охорони, В, заг. площею 7,4 кв.м.; будинок охорони, Г, заг. площею 7,4 кв.м.; фізкультурно-оздоровчий комплекс, Л; площею 1420,1 кв.м.; готель, літ Р, заг. площею 1249,8 кв.м.; басейн, М; автостоянка П; альтанка, Є; альтанка, И; альтанка, Й; альтанка, І; альтанка, Ї; альтанка, Д; альтанка, Е; альтанка, Ж; альтанка, З; басейн (штучне озеро), К; тротуар Т; огорожа N.

Відчужуваний комплекс належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріумф» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Княжицької сільської ради 14.02.2012 на підставі рішення від 31.01.2012 року за №10. Право власності на комплекс відпочинку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване Реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області 28.08.2013, витяг №8559439, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 142839832212.

Земельну ділянку, площею 1,3982 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Стогнія, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва та обслуговування готельного комплексу, ресторану), кадастровий номер земельної ділянки: 3221284001:01:006:0002, на якій розташований комплекс відпочинку «Княжий двір».

Земельна ділянка, площею 1,3982 га, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріумф» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САК №045262, виданого 13.08.2013 Реєстраційною службою Броварського міського районного управління юстиції Київської області, індексний номер 7872647. Право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване Реєстраційною службою Броварського міського районного управління юстиції Київської області 13.08.2013 року, витяг №7873336, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131350632212.

Комплексний центр побутового обслуговування населення, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Стогнія, 39, що складається в цілому з наступних будівель та споруд: комплексна будівля, літера А, заг. площею 632,0 кв.м.; кафетерій, літер Б, заг. площею 97,1 кв.м.; гараж, літера В, заг. площею 80,8 кв.м.; операторська, літера Г, площею 15,6 кв.м.; котельня, літера «Е», заг. площею 16,0 кв.м.; колиба, літера С, заг. площею 23,2 кв.м.; будинок охорони, літера Ц, заг. плошею 3,5 кв.м.; міні-бар, літера Щ, заг.площею 50,6 кв.м.; дизельна, літера «Д»; компресорна, літера Ж; вбиральня, літера З; навіс (шашлична), літера И; альтанка, літера І; альтанка, літера Ї; альтанка, літера Й; навіс, літера К; альтанка, літера Л; альтанка, літера М; танц. майданчик, метал, літера Н; навіс (акваріум), літера О; альтанка, літера П; навіс, літера Р; басейн, літера Т; майданчик під міні-гольф, У; альтанка під міні-гольф, літера Ф; навіси під міні-гольф, літера Х; бруківка, літера Ш; огорожа.

Комплексний центр побутового обслуговування населення належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріумф» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу Комплексного центру побутового обслуговування населення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.03.2011 за реєстровим №1055. Право власності на Комплексний центр побутового обслуговування населення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване Реєстраційною службою Броварського міського районного управління юстиції Київської області 28.08.2013, витяг №8555073, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 142765932212.

Земельну ділянку, площею 0,9635 га, кадастровий номер 3221284001:01:011:0025, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, цільове призначення якої: для будівництва комплексного центру побутового обслуговування населення на якій розташований Комплексний центр побутового обслуговування населення.

Земельна ділянка, площею 0,9635 га, кадастровий номер 3221284001:01:011:0025, належить: на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріумф» на підставі акту про право власності на земельну ділянку серії ЯД №717422, виданого 15.08.2007 Княжицькою сільською радою Броварським районним відділом земельних ресурсів Київської області та зареєстрованого у книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732500011 з відміткою про перехід права власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.03.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за №1052 та зареєстрованого в Поземельній книзі Управління Держкомзему у Броварському районі Київської області 09.02.2012 за реєстровим №32212840010101100253002. Право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване Реєстраційною службою Броварського міського районного управління юстиції Київської області 28.08.2013, витяг №8548807, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 142660932212.

Відповідно до пункту 2 договору за погодженням сторін основні договори можуть бути укладені і раніше зазначеного терміну. Продовження строку для укладення основних договорів допускається за додатковим погодженням цього питання між сторонами, яке має бути оформлено відповідним нотаріально посвідченим договором.

Пунктом 3 договору передбачено, що на день підписання основних договорів, тобто, 21.09.2014, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф» повинно забезпечити відсутність заборони відчуження та будь-якого обтяження майна. 21.09.2014, Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України мають бути підготовлені та зібрані (отримані) усі документи, необхідні для нотаріального посвідчення основних договорів, а саме: установчі документи та документи, що підтверджують повноваження представника.

Згідно з пунктом 5 Договору, предметом цього договору є зобов'язання сторін щодо купівлі-продажу майна, вказаного в пункті 1 цього договору.

Об'єктами основних договорів мають бути: комплекс відпочинку «Княжий двір», що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Стогнія, 39 а; земельна ділянка, площею 1,3982 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221284001:01:006:0002, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Стогнія, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва та обслуговування готельного комплексу, ресторану); комплексний центр побутового обслуговування населення, що знаходиться за адресою Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Стогнія, 39 (тридцять девять); земельна ділянка площею 0,9635 га, кадастровий номер 3221284001:01:011:0025, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вул. Стогнія, цільове призначення якої: для будівництва комплексного центру побутового обслуговування населення.

Пунктом 6 Договору сторони погодили наступні обов'язкові умови основних договорів: продаж майна, вказаного в пункті 1 цього договору, а саме: комплексу відпочинку «Княжий двір», буде вчинено за ціною, що дорівнює 8760000,00 грн., у тому числі, ПДВ - 1460000,00 грн.; земельної ділянки, площею 1,3982 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221284001:01:006:0002, буде вчинено за ціною, що дорівнює 9700000,00 грн., без ПДВ; комплексний центр побутового обслуговування населення - буде вчинено за ціною, що дорівнює 16200000,00 грн., у тому числі, ПДВ - 2700000,00 грн.; земельної ділянки, площею 0,9635 га, кадастровий номер 3221284001:01:011:0025, буде вчинено за ціною, що дорівнює 4300000,00 грн., без ПДВ, які Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України зобов'язаний перерахувати на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф», не пізніше дня підписання основних договорів.

Відповідно до пункту 7 Договору, сторони домовились, що сплачений Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України за договором від 03.04.2014 № 652 гарантійний платіж в розмірі 11000000,00 грн. зараховується в якості оплати гарантійного платежу за даним договором, і в подальшому, після укладення основних договорів, зараховується в оплату вартості земельних ділянок.

Згідно з пунктом 8 Договору, у випадку відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" укласти договори купівлі-продажу у вказаний в пункті 1 термін і за вказану в пункті 6 суму, воно повертає Корпоративному недержавному пенсійному фонду Національного банку України суму гарантійного платежу в повному обсязі.

Відповідно до пункту 17 Договору, сторони домовились, що усі зобов'язання сторін згідно з договором № 652 від 03.04.2014 втрачають свою силу, дію договору припинено, укладанням та підписанням цього договору. Сторони засвідчують, що будь-яких претензій у зв'язку із припиненням договору №652 від 03 квітня 2014 року одна до одної не мають, взаємовідносини щодо сплаченого гарантійного платежу у розмірі 11000000,00 грн., регулюються виключно умовами даного договору.

17.09.2014 між позивачем та відповідачем був укладений договір про внесення змін та доповнень до договору, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1909.

За умовами пункту 1 цього договору сторони домовились продовжити термін дії попереднього договору до 21.09.2015.

Також, згідно з абзацем першим пункту 1 попереднього договору, викладеного у редакції договору №1909 від 17.09.2014 сторони зобов'язуються не пізніше 21.09.2015 укласти та посвідчити договір купівлі-продажу майна, зазначеного в пункті 1 попереднього договору.

05.12.2014 за записом № 13551360000006882 була проведена державна реєстрація юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД», яка є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД».

З наявних у матеріалах справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності, вбачається, що право власності на нерухоме майно: комплекс відпочинку «Княжий двір», комплексний центр побутового обслуговування населення та зазначені земельні ділянки зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД».

18.09.2015 на адресу позивача надійшов спільний лист від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД» від 11.09.2015 за № 21, в якому повідомляється позивача про те, що на виконання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21.07.2014 за реєстраційним №1459, укладення основного договору призначено на 21.09.2014 на 11 год. 00 хв., із зазначенням відповідної адреси, з метою укладення основного договору просили позивача у вказаний час направити свого представника.

21.09.2015 позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД» надіслано лист від 21.09.2015 за №19-00012/67356, у якому позивач, посилаючись на статті 635 Цивільного кодексу України та частини 4 статті 182 Господарського кодексу України вказував на те, що зобов'язання укласти основний договір, яке передбачене попереднім договором, позивачем вважається припиненим, оскільки відповідачем в термін до 21.09.2015 на адресу позивача не було надіслано проект основного договору.

У зв'язку з викладеним, позивач у вказаному листі вимагав у відповідача повернення сплаченого позивачем гарантійного платіжу у розмірі 11000000,00 грн. в термін до 30.09.2015.

22.09.2015 на адресу позивача надіслано спільний лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД» від 22.09.2015 за №24, в якому вказувалось, що позивачем зірвано укладення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна.

18.02.2016 на адресу позивача надіслано спільний лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД» від 18.02.2016 за №9, у якому зазначалось, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД» відмову позивача від укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна вважають безпідставною, оскільки всі істотні умови основних договорів визначені сторонами в укладеному попередньому договорі від 21.07.2014. До того ж, проекти як попереднього так і основного договорів купівлі-продажу нерухомого майна готувались приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, а, отже, позивач міг звернутись до нотаріуса для отримання проектів вказаних договорів.

Також, в згаданому листі зазначалось, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД» не вважають втраченою можливість укладення основних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, у зв'язку з чим, відповідач та третя особа запропонували позивачу укласти вказані договори на умовах, визначених попереднім договором від 21.07.2014.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов укладеного між ним та відповідачем попереднього договору від 21.07.2014 з подальшими змінами, внесеними договором від 17.09.2014, платіжним дорученням №313 (#805479401) від 04.04.2014 перерахував на рахунок відповідача 11000000,00 грн. (гарантійний платіж). Вказані кошти мали бути зараховані в якості оплати гарантійного платежу за договором від 21.07.2014 і в подальшому, після укладення основних договорів, мали бути зараховані як оплата вартості земельних ділянок. Проте, як зазначає позивач, відповідачем не було виконано вимоги частини 4 статті 182 Господарського кодексу України, а саме: відповідачем не надіслано позивачу проект основного договору до встановленого попереднім договором строку (21.09.2015) у зв'язку з чим, позивач, з посиланням на частину 4 статті 182 Господарського кодексу України, вважає, що зобов'язання укласти основні договори є припиненим, а кошти у розмірі 11000000,00 грн. підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Узагальнені доводи учасників справи

Аргументи Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України

Відповідачем не виконані умови пунктів 3 та 14 попереднього договору щодо зобов'язання, на момент укладення основних договорів, забезпечити відсутність заборони відчуження та будь-якого обтяження майна, а також відсутність судового спору щодо нього.

1. Станом на момент укладення основного договору, відповідачем відчужено спірне майно на користь третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД».

05.12.2014 проведена державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір ЛТД".

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності, право власності на нерухоме майно: комплекс відпочинку "Княжий двір", комплексний центр побутового обслуговування населення та зазначені земельні ділянки, основні договори купівлі-продажу яких мали бути укладені до 21.09.2015, зареєстровані за третьою особою.

2. Відповідно до пункту 14 попереднього договору, відповідач гарантує , що майно, зазначене в пункту 1 цього договору, на день укладання основних договорів нікому не буде відчужено або будь-яким чином обтяжене, під забороною (арештом) та заставою не перебуватиме.

08.07.2015 на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 03.07.2015 у справі № 761/18584/15-к, на спірне майно накладено арешт, в результаті чого, внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

3. Крім того, Господарським судом міста Києва 30.07.2015 порушено провадження у справі № 910/19465/15 за позовом позивача до відповідача, третьої особи та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки від 15.09.2011, про який зазначено у пункті 14 попереднього Договору.

4. Гарантійний платіж, на думку позивача, враховуючи положення попереднього договору та приписи статей 546, 560 Цивільного кодексу України, не є видом забезпечення виконання зобов'язань за договором, тобто, не визначений як завдаток, а є авансом, отже, відповідно до статті 570 Цивільного кодексу України підлягає поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ"

1. 14.11.2014 учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» на загальних зборах прийнято рішення про створення шляхом виділу зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД», яке є правонаступником частини майна, прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» відповідно до розподільчого балансу та затвердження Статуту новоствореної юридичної особи.

Згідно з пунктом 1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД», дане товариство створене шляхом виділу зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» і є правонаступником вказаного майна, прав і обов'язків, які перейшли до товариства за розподільчим балансом.

Відповідача реорганізовано шляхом виділу нової юридичної особи за письмовою згодою позивача, що підтверджується листом від 02.10.2014 № 75-104/56317.

2. Відносно аргументів позивача про наявність спору у судовій справі щодо спірного майна.

Вказана судова справа ініційована позивачем, жодних прав та обов'язків на спірне майно у третіх осіб не виникало, отже, судова справа не була перешкодою для укладення основного договору, за наявності згоди та бажання позивача.

3. З приводу накладення арешту на спірне майно зазначено таке.

Жодної інформації про наявність арешту на майно, відповідача та третій особі не було відомо, оскільки, їх не залучено до розгляду клопотання про накладення арешту, копії вказано ухвали на їх адреси не надходило.

Крім того, позивач був ініціатором накладення арешту на спірне майно, що підтверджується листом від 07.04.2015 № 1409271, направленого на адресу Головного слідчого управління Служби безпеки України, з метою забезпечення можливого цивільного позову.

4. 18.02.2016 на адресу позивача надіслано спільний лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД» від 18.02.2016 № 9, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД» не вважають втраченою можливість укладення основних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, у зв'язку з чим, відповідач та третя особа запропонували позивачу укласти вказані договори на умовах, визначених попереднім договором від 21.07.2014.

5. Разом з тим, позивач у своїх доводах неодноразово зазначав, що у встановлений попереднім договором строк (до 21.09.2015) відповідач не виконав умови попереднього договору, а саме: пункт 3, згідно з яким на день підписання основних договорів, тобто, на 21.09.2015, не були підготовлені та зібрані усі документи, які необхідні для нотаріального посвідчення.

21.09.2015 до приватного нотаріуса Брагіної Н.В. з'явились відповідач та третя особа, яка є правонаступником за спірним майном, представники позивача не з'явились, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з цим, укладення основного договору не відбулось, що підтверджується листом вх. № 12/01-16 від 23.02.2016.

6. Позивач в односторонньому порядку відмовився від укладання основних договорів купівлі-продажу нерухомого майна в порядку і на умовах, визначених попереднім договором від 21.07.2014, а тому позивач не має права вимагати повернення йому суми гарантійного платежу, сплаченого за попереднім Договором.

Разом з тим, оскільки між сторонами укладено попередній договір, а кошти, які позивач заявляє до стягнення з відповідача, отримані на підставі вказаного попереднього договору, то такі кошти набуті за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Крім того, умовами попереднього договору не передбачено обов'язку відповідача повернути позивачу сплачений на його виконання гарантійний платіж в разі односторонньої відмови позивача від укладання основних договорів купівлі-продажу.

Відповідно до умов пункту 8 попереднього договору право на витребування у відповідача суми гарантійного платежу виникає у позивача виключно у випадку відмови саме відповідача від укладання основних договорів купівлі-продажу за ціною і у термін, які були визначені сторонами у попередньому договорі.

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що для віднесення договору до попереднього його предметом повинно бути визначене зобов'язання сторін укласти певний (основний) договір у визначений строк і на умовах, узгоджених між сторонами та зазначених в попередньому договорі.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, норми статті 525 Цивільного кодексу України визначають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, договір є розірваним.

При цьому, норми статті 653 Цивільного кодексу України України визначають, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Практика Європейського суду з прав людини, яка була застосована під час розгляду справи

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Проаналізувавши практику Європейського суду, судом взято до уваги, рішення від 19 лютого 2009 року (справа «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) згідно з яким встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судом обставин справи, зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки за результатами розгляду справи

1. Аргументи позивача про відчуження спірного майна на користь третьої особи суд відхиляє, з огляду на таке.

14.11.2014 учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» на загальних зборах прийнято рішення про створення шляхом виділу зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД», яке є правонаступником частини майна, прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» відповідно до розподільчого балансу, затвердження Статуту новоствореної юридичної особи.

Згідно з пунктом 1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД» дане товариство створене шляхом виділу зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» і є правонаступником вказаного майна, прав і обов'язків, які перейшли до товариства за розподільчим балансом.

Відповідача реорганізовано шляхом виділу нової юридичної особи за письмовою згодою позивача, що підтверджується листом від 02.10.2014 № 75-104/56317.

За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.

Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто, реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, виділу тощо. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов'язання може бути: відповідний договір, на підставі якого воно виникло, передавальний акт чи розподільчий баланс, статут правонаступника.

Юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника.

(Анологічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 справа № 916/1295/17, від 10.05.2018 справа № 916/3607/15).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

05.12.2014 за записом № 13551360000006882 була проведена державна реєстрація юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД», яка є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД».

Тобто, до Товариства з обмеженою відповідальність «Княжий двір ЛТД» перейшли всі права та обов'язки за спірним майном.

2. Відповідно до аргументів позивача про накладення арешту на майно, суд зазначає таке.

08.07.2015 на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 03.07.2015 у справі № 761/18584/15-к, на спірне майно накладено арешт, в результаті чого, внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Судом враховано, що ініціатором накладення арешту на спірне майно був позивач, що підтверджується листом від 07.04.2015 № 1409271, направленим на адресу Головного слідчого управління Служби безпеки України, з метою забезпечення можливого цивільного позову.

Тобто, підставою накладення арешту на майно, було волевиявлення позивача, а твердження про звернення слідчого Служби безпеки України з власної ініціативи до Шевченківського районного суду, спростовується наявними у матеріалах справи документами.

3. Відносно тверджень позивача про наявність судової справи № 910/19465/15, суд зазначає таке.

Позивач звернувся з позовом до відповідача, третьої особи та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про звернення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки від 15.09.2011 та про який зазначено у пункті 14 попереднього Договору.

Відповідно до пункту 14 попереднього договору Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» гарантує, що майно, вказане в пункті 1 цього Договору на день укладення основних договорів нікому іншому не буде відчужене та/або будь-яким чином обтяжене, під забороною (арештом) та заставою (в тому числі податковою) не перебуватиме, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не будуть передане, судового спору щодо нього, а також прав у третіх осіб як в межах так і за межами України не буде, окарім заборони та обтяження іпотекою згідно договору іпотеки, посвідченого Брагіною Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округи 15.09.2011 за № 3903.

Вказана судова справа ініційована позивачем, жодних прав та обов'язків на спірне майно у третіх осіб не виникало, отже, суд відхиляє аргументи позивача та приймає доводи відповідача, що судова справа не була перешкодою для укладення основного договору, за наявності згоди та бажання позивача.

4. Суд приймає аргументи відповідача відносно того, що основний договір не укладено з вини позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 11.09.2015 № 21 відповідач та третя особа повідомили позивача про те, що на виконання попереднього договору купівлі - продажу нерухомого майна від 21.07.2014 укладення основного договору призначено на 21.09.2015 на 11 год. 00 хв., за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 11, кв.35 та з метою укладення основного договору просили позивача у вказаний час направити свого представника.

21.09.2015 до приватного нотаріуса Брагіної Н.В. з'явились відповідач та третя особа, яка є правонаступником за спірним майном, представники позивача не з'явились, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з цим, укладення основного договору не відбулось, що підтверджується листом вх. № 12/01-16 від 23.02.2016.

Водночас, як підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем, останній не надав приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Брагіній Н.В. документи, визначені в пункті 3 Попереднього договору (з урахуванням змін, внесених договором про внесення змін та доповнень від 17.09.2014), які були необхідні для укладення основних договорів купівлі-продажу нерухомого майна та у визначений час не направив свого представника для укладення основних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується листуванням між сторонами, про яке зазначалося вище.

Відповідач разом із третьою особою направляли позивачу поштою спільного листа від 18.02.2016 вих. №9 (том 1, а.с. 72), в якому повідомляли останнього про те, що не вважають втраченою можливість укладення основних договорів купівлі-продажу нерухомого майна і пропонували позивачу укласти вказані договори на умовах, визначених попереднім договором від 21.07.2014. Для цього просили позивача повідомити про його готовність до укладання основних договорів купівлі-продажу нерухомого майна на умовах, визначених попереднім договором від 21.07.2014, а також пропонували йому призначити нову дату укладання основних договорів.

Таким чином, вищевикладені обставини справи свідчать про той факт, що позивачем вчинені всі дії для неукладення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна в порядку і на умовах, визначених попереднім договором від 21.07.2014.

5. Аргументи позивача, що гарантійний платіж, враховуючи положення попереднього договору та приписи статей 546, 560 Цивільного кодексу України, не є видом забезпечення виконання зобов'язань за договором, тобто, не визначений як завдаток, отже, відповідно до статті 570 Цивільного кодексу України є авансом та підлягає поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, суд приймає частково, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 7 договору сторони домовились, що сплачений позивачем за договором від 03.04.2014 № 652 гарантійний платіж у розмірі 11000000,00 грн. зараховується в якості оплати гарантійного платежу за даним договором, і в подальшому, після укладення основних договорів, зараховується в оплату вартості земельних ділянок.

Відповідно до умов пункту 8 попереднього договору у випадку відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» укласти договори купівлі - продажу у вказаний термін і за вказану в пункті 6 суму, воно повертає Корпоративному недержавному пенсійному фонду Національного банку України суму гарантійного платежу в повному обсязі та сплачує Корпоративному недержавному пенсійному фонду Національного банку України штраф, що становить 18 % річних від суми, отриманої згідно з пунтом 7 уього договору за період з моменту отримання даної суми по дату її повернення Корпоративному недержавному пенсійному фонду Національного банку України.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

При цьому, норми статті 653 Цивільного кодексу України визначають, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України - завдаток є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання, відтак, правочин щодо нього, в силу частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України, має вчинятись у письмовій формі. Зважаючи на вказане, спірна сума гарантійного платежу за своєю правовою природою є авансом, а не завдатком, оскільки те, що ця сума є забезпеченням виконання зобов'язання за договором не погоджувалось сторонами письмово, у тому числі, у пункті 8 договору, де, з огляду на його зміст, визначається порядок повернення суми у випадку відмови відповідача від укладання договорів купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки, основний договір купівлі - продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону та договору, між сторонами, у строк, встановлений попереднім договором, укладений не був, в порядку частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати повернення спірної у справі суми у розмірі 11000000,00 грн. як попередньої оплати.

При цьому, судом враховано відсутність доказів того, що вказані кошти як частина зобов'язання за договором між позивачем та відповідачем перейшли до правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий двір ЛТД», оскільки відповідних змін до договору не вносилось, рішень загальних зборів відповідача не приймалось, розподільчого балансу суду не надано, відтак, спірні у справі кошти знаходяться у відповідача.

Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Твердження позивача про порушення відповідачем пунктів 3, 14 попереднього договору спростовуються наявними у матеріалах справи документами, в наслідок чого, суд дійшов висновку, що основний договір не укладено з вини позивача.

З огляду на викладене, судом надано оцінку тому, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладенна у постанові Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 910/11491/17, постанові Верховного Суду України від 13.02.2013 у справі № 6-176цс12.

Отже, зважаючи, що вказані кошти перераховані на підставі договору, відповідно до якого позивачем взято на себе ці зобов'язання, перерахування цих коштів відповідачу є правомірним та відповідає вищевказаним вимогам законодавства та договору, але, враховуючи, що основний договір купівлі - продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у встановлений строк не укладений, наявні підстави для повернення за зверненням покупця попередньої оплати у розмірі 11000000,00 грн.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Судовий збір в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" про звернення стягнення 11000000,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" (07455, Київська область, Броварський район, село Княжичі, вул. Стогнія, буд. 39, код ЄДРПОУ 31829277) на користь Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 34880663) гарантійний платіж у розмірі 11000000,00 грн (одинадцять мільйонів гривень).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" (07455, Київська область, Броварський район, село Княжичі, вул. Стогнія, буд. 39, код ЄДРПОУ 31829277) на користь Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 00032106) судовий збір у розмірі 544500,00 грн. (п'ятсот сорок чотири тисячі гривень).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.09.2018.

Суддя С.О. Саванчук