Рішення № 7647256, 19.01.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 січня 2010 р.           Справа 7/248-09

за позовом: Малого підприємства РСУ "Ремонтник" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Вінниця

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоРемСервіс", с. Вінницькі Хутори

про стягнення 20988,4 грн. заборгованості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Полутін О.М. - довіреність № 137 від 23.12.2009 року.

          відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Надійшла позовна заява про стягнення з ТОВ "ЕнергоРемСервіс" на користь ТОВ "РСУ "Ремонтник" боргу у розмірі 20988,40 грн. який виник внаслідок не проведення розрахунків відповідачем за виконані позивачем підрядні роботи.

Ухвалою від 09.12.2009 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/248-09 та призначено до розгляду на 19.01.2010 року.

Відповідач в судове засідання 19.01.2010 року не з'явився та не виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі. При цьому суд зазначає, що ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано рекомендованою кореспонденцією і відповідач отримав її, що вбачається з поштових повідомлень № 142870, № 141946.

Разом з тим, 18.01.2010 року до суд надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи в межах строків встановлених ст.69 ГПК України мотивована тим, що керівник підприємства з 18.01.2010 року до 20.01.2010 року знаходиться у відряджені в м. Київ.

Позивач в усному поясненні заперечує проти поданого відповідачем клопотання посилаючись на його необґрунтованість і наполягає на розгляді справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши вказану заяву суд дійшов висновку про її відхилення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Тобто, юридична особа не обмежена у виборі особи та наданні такій особі повноважень на представництво її інтересів в господарському суді.

Крім того суд звертає увагу на те, що відповідач вказуючи на відрядження керівника не надав суду жодного доказу в підтвердження наведених обставин та не обґрунтував неможливості розгляду справи за відсутності керівника підприємства. Також слід вказати, що заява від 18.01.2010 року № ЕРС/07 про відкладення розгляду справи підписана директором підприємства хоча в ній зазначається про те, що останній буде перебувати у відрядженні з 18.01.2010 року по 20.01.2010 року в м.Київ.

За письмовим клопотанням представника позивача справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

14.11.2008 року між ТОВ "ЕнергоРемСервіс" (Замовник) та МП РСУ "Ремонтник" (Підрядник) було укладено договір на виконання робіт по улаштуванню дощової каналізації та дренажу торгівельно-сервісного комплексу по пр.Юності, 43а № 14/11, згідно п.1.1 якого, підрядник приймає на себе виконання робіт по улаштуванню дощової каналізації та дренажу торгівельно-сервісного комплексу за адресою: м.Вінниця, проспект Юності, 43а.

Згідно п.1.2 Договору загальна вартість робіт становить 516609,60 грн..

Згідно п.3.1 Договору Замовник зобов'язується надати Підряднику аванс в розмірі 50 % від загальної суми на придбання матеріалів.

Відповідно договору підряду від 14.11.2008 року № 14/11- 2008, ТОВ "ЕнергоРемСервіс" (Замовник) доручило, а ТОВ мале підприємство "РСУ "Ремонтник" (Виконавець) виконало роботи по улаштуванню дощової каналізації торгівельно-сервісного комплексу в м.Вінниці по пр-ту Юності,43а на загальну суму - 220988,40 грн., що стверджується довідкою та актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, які були узгоджені, підписані та посвідчені печатками сторін.

Слід зазначити, що оригінали вказаних вище первинних документів оглядались в судовому засіданні.

Виконуючи свої зобов'язання, відповідач в листопаді 2008 року та в грудні 2008 року перерахував позивачу - 200000,00 грн. (21.11.2008 року. пл.дор. № 4053 - 180000 грн., 29.12.2008 року пл. дор. № 2386 - 20000 грн.), але решта боргу не була погашена.

У документах, які підтверджують сплату відповідачем грошових коштів є посилання на договір від 14.11.2008 року № 14/11.

Оскільки відповідач не проводив розрахунок, позивач 30.11.2009 року направив відповідачу вимогу № 110,якою у відповідності до ст. 530 ЦК України встановив 7-денний термін для погашення боргу, однак відповідач у встановлений термін розрахунків не провів, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Таким чином, борг відповідача станом на день звернення з позовом до суду становить - 20988,4 грн. (220 988,4 грн.-200 000 грн. = 20 988,4 грн.).

Слід вказати, що зазначена вище хронологія проведення господарських операцій між сторонами та сума боргу в розмірі 20988,40 грн. також відображена в обопільнопідписаному та скріпленому печатками акті звірки наданому позивачем, оригінал якого оглядався в судовому засіданні.

Крім того, позивач надав суду довідку від 18.01.2010 року № 12 за підписом головного бухгалтера в якій зазначено про те, що за період з 14.11.2008 року по 18.01.2010 року ТОВ "ЕнергоРемСервіс" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача 200000,00 грн. (пл.доручення № 4053 від 21.11.2008 року, № 2386 від 23.12.2008 року).

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по виконанню робіт по будівництву каналізації та дії відповідача по прийняттю вказаних робіт, за визначеною та погодженою сторонами ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отримані послуги.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В ч.1 ст.845 ЦК України зазначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було вказано 30.11.2009 року позивач направив відповідачу вимогу № 110, факт надіслання якої підтверджується фіскальним чеком № 9677 від 30.11.2009 року. Однак відповідачем не було здійснено дій на погашення заборгованості.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з наведеного позовні вимоги щодо стягнення боргу за договором підряду є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підтверджуються наявними у справі бухгалтерськими документами суд вважає суму боргу в розмірі 20988,40 грн. доведеною позивачем.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 09.12.2009 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив 209,89 грн. державного мита, що підтверджується платіжним дорученням від 04.12.2009 року № 313. Як вбачається із позовної заяви ціна позову, на момент звернення до суду, складає 20988,40 грн.. Враховуючи вимоги встановлені підпунктом а) п.2 ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито" розмір державного мита, який підлягав сплаті позивачем відповідно до вказаного підпункту з врахуванням математичного заокруглення мав би становити 209,88 грн..

Внесення державного мита у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством є підставою для їх повернення відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито", ст.47 ГПК України.

За письмовим клопотанням позивача 19.01.2010 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито", ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 540, 549, 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч.ч.1, 2 ст.614, ст.ст 625, ч.1 ст.837, ч.1 ст.845 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоРемСервіс", вул. Леніна, 1, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 21100 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 31576367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство "РСУ Ремонтник", вул.Київська, 182, м. Вінниця (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 01028443) - 20988 грн. 40 коп. боргу, 209 грн. 88 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Зобов'язати управління Державного казначейства у м.Вінниці Головного управління державного казначейства у Вінницькій області повернути суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 00 грн. 01 коп. Товариству з обмеженою відповідальністю Мале підприємство "РСУ Ремонтник", вул.Київська, 182, м. Вінниця (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 01028443) сплаченого за платіжним дорученням від 04.12.2009 року № 313 оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 7/248-09.

5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 січня 2010 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Київська, 182, м.Вінниця.

3 - відповідачу - вул. Леніна,1, с. Вінницькі хутори, Вінницький район, Вінницька область, 21100.

4- відповідачу - вул.Козицького, 51, 5-ий поверх, м.Вінниця, 21100.