Постанова № 76472359, 13.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження № 22-ц/796/6843/2018 Головуючий у 1 інстанції - Лазаренко В.В.

Унікальний номер справи № 760/14592/17 Доповідач - Андрієнко А.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Чвалюка Андрія Васильовича на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 7 червня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів, штрафних санкцій, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів, штрафних санкцій, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_4 отримав платіжну банківську картку в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 системи «Mastercard», строком дії до 07/17 та здійснював розрахунково - касове обслуговування платіжних операцій з використанням зазначеної картки.

Вказував, що 08.05.2017 року, біля 11 год. 00 хв., на мобільний номер позивача надійшов вхідний телефонний дзвінок з номеру: НОМЕР_2, і чоловічий голос представився посадовою особою АТ «Ощадбанк» ОСОБА_5.

Вказана особа повідомила, що наразі з платіжної картки ОСОБА_4 НОМЕР_1 проводиться зняття готівкових коштів за допомогою послуги «Швидкі кошти» на суму 514 грн. у банкоматі по вул. Б. Хмельницького в м. Києві.

У зв'язку з цим, ця особа поцікавилась, чи знаходиться така платіжна карта у позивача. Вказана особа повідомила ОСОБА_4 його персональні дані, достовірні паспортні дані, та відомості про останні проведені фінансові операції за його платіжною карткою № НОМЕР_1. ОСОБА_4 було запропоновано активувати систему «WEB Banking», проте жодної письмової заяви з цього приводу до АТ «Ощадбанк» позивачем не подавалось, своєї письмової згоди на її активування він не надавав.

У зв'язку з необхідністю активування системи WEB Banking особа попросила позивача повідомити три останні цифри на зворотному боці платіжної картки, пояснивши, що це номер відділення банку, в якому відкрито платіжну картку.

ОСОБА_4 зрозумів, що має справу з шахраями, оскільки достовірно знав, що останні три цифри на зворотньому боці картки - це код CVV2/CVC2, який дає змогу проводити операції списання коштів з картки, а його повідомлення третім особам заборонено.

Після відмови позивача у повідомленні запитуваної інформації особа переключила дзвінок на іншу лінію, на якій чоловічий голос повідомив, що його звати ОСОБА_6, і він є начальником служби безпеки АТ «Ощадбанк».

Він також наполягав на повідомленні інформації про три цифри на зворотньому боці картки (код CVV2/CVC2), кажучи що це - номер відділення банку, але позивач відмовився надати вказану інформацію, і завершив розмову.

Під час вказаної телефонної розмови жодної інформації стосовно ідентифікаційних даних виданої платіжної картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1, а саме: відомості про логін, пароль, картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії тощо, вказаним третім особам позивач не розголошував.

Через декілька хвилин після завершення телефонної розмови на мобільний номер ОСОБА_4 надійшло SMS - повідомлення про списання з платіжної картки № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 19 500,00 грн., а тому, позивач негайно звернувся до АТ «Ощадбанк» за номером вказаним на звороті картки і повідомив працівників АТ «Ощадбанк» про незаконне, без його участі, списання з платіжної картки грошових коштів у розмірі 19 500,00 грн. та здійснення негайного блокування платіжної картки № НОМЕР_1.

Вже за декілька хвилин ОСОБА_4 перетелефонував оператор АТ «Ощадбанк» та повідомив про те, що його платіжна картка заблокована.

10.05.2017 ОСОБА_4 звернувся до Керуючого Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10026/084 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» із заявами про отримання виписки по відкритому картковому рахунку та про повернення грошових коштів внаслідок операцій, які ним не виконувались.

Згідно із інформацією, розміщеною у виписці по картковому рахунку від 10.05.2017 року за банківською карткою № НОМЕР_1 проходили наступні транзакції: 08.05.2017 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV WEB Banking 755635 у сумі 19 500, 00 грн., комісія у сумі 141,50 грн. дата списання 10.05.2017 року.

Відтак, ОСОБА_4 вважає, що АТ «Ощадбанк» порушив його права, оскільки не забезпечив належне надання послуг, не забезпечив безпечність розрахункових операцій, надав доступ стороннім особам до персональної інформації позивача, не повернув негайно грошові кошти в сумі 19 641, 50 грн. разом з комісією у разі їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта, так як позивач не підтверджував інформації на списання грошових коштів, про що повідомив посадовим особам відповідача одразу у день переказу 08.05.2018 року, в цей же день йому було повідомлено про блокування його картки, однак 10.05.2018 року грошові кошти все ж були списані.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 7 червня 2018 року позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів, штрафних санкцій, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_4 безпідставно списані кошти у розмірі 19 500 гривень, суму списаної комісії за проведення неналежного переказу в розмірі 141 гривня 50 копійок, пеню, 3% річних та інфляційні нарахування станом на 31.07.2017 року в загальному розмірі 2 312 гривень 46 копійок, а всього: 21 953 (двадцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 96 копійок.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ «Державний ощадний банк України» Чвалюк А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи.

В апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції досліджувалось проведення ідентифікації електронного платіжного засобу та самого користувача картки, використовуючи данні, що відомі виключно позивачу, а відтак, операція не вважається недозволеною.

Зазначає, що судом першої інстанції було встановлено, що шахрайським шляхом треті особи заволоділи персональними даними Клієнта, данні розголошено особисто Клієнтом в телефонній розмові, отже вина Банку відсутня.

В суді апеляційної інстанції представник Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є клієнтом АТ «Ощадбанк» та власником - користувачем платіжної банківської картки № НОМЕР_1 системи «Mastercard» строком дії до 07/17.

З виписки по картковому рахунку позивача ОСОБА_4 від 10.05.2017 року вбачається, що 08.05.2017 року по зазначеній платіжній картці відбулася транзакція «переказ коштів з рахунку через UKR KYIV WEB Banking 755635».

З виписки також вбачається, що списання грошових коштів в сумі 19 500 грн. з комісією в сумі 141,50 грн. відбулося 10.05.2017 року.

Як встановлено в суді першої інстанції, дане списання грошових коштів відбулося в результаті шахрайських дій третіх осіб, про що позивач ОСОБА_4 одразу повідомив уповноважену особу АТ «Ощадбанк» за телефонним номером НОМЕР_3.

З роздруківки деталізації викликів за телефонним номером позивача вбачається, що 08.05.2017 року в період часу з 11:23 до 11:46 неодноразово здійснювались телефонні розмови з абонентом з телефонним номером НОМЕР_3.

З аудіозапису телефонних розмов позивача з уповноваженою особою відповідача АТ «Ощадбанк», вбачається, що 08.05.2017 року позивач дійсно звертався до уповноваженої особи АТ «Ощадбанк» з повідомленням про незаконне списання грошових коштів в сумі 19 500 грн. з його карткового рахунку та просив вжити заходів для запобігання списання коштів.

Підчас цього звернення ОСОБА_4 повідомив уповноваженій особі банку про те, що він повідомляв третій особі одноразові цифрові паролі, які надходили на його номер телефону від банку, але, коли його попросили повідомити код CVV2/CVC2, він зрозумів про вчинення шахрайських дій відносно нього, про що одразу повідомив банку. При цьому, код CVV2/CVC2 він стороннім особам не повідомляв.

Як вбачається з матеріалів справи, після повідомлення позивача уповноваженій особі банку про несанкціоноване списання грошових коштів з його карткового рахунку, банком була заблокована картка позивача, про що його було проінформовано смс - повідомленням.

10.05.2017 року ОСОБА_4 звернувся до керуючого ТВБВ №10026/084 філії - ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» з заявою про безпідставне списання грошових коштів в сумі 19 500 грн. з його карткового рахунку, в якій просив повернути вказану суму грошових коштів.

Частиною 1 ст. 1073 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 32.3.2.Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день, починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що позивач виконав всі дії, необхідні для зупинення безпідставного списання грошових коштів по його картковому рахунку, а Банком не було вжито всіх необхідних заходів для зупинення недозволеної операції з платіжної картки клієнта, оскільки операція про списання грошових коштів була завершена лише 10.05.2017 року, тобто у Банку був час, технічна можливість та підстава для зупинення операції, розпочатої 08.05.2017 року.

Крім того, кошти, які перебували на рахунку клієнта банку, належать клієнту банку і їх списання може відбуватися лише в установленому законом порядку, а відтак судом було встановлено, що банк списав кошти безпідставно, не вчинив жодних дій для зупинення операції списання коштів, тобто банк несе відповідальність за сам факт незаконного списання суми із рахунку клієнта.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався також вимогами статті 625 ч.2 ЦК України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Проаналізувавши норми статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України, можна дійти висновку, що грошовим зобов'язанням є такі правовідносини сторін, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом вказаних норм, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначених норм права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства.

Доводи представника банку про те, що позивачем були розголошені його персональні дані стороннім особам, а тому відповідальність за списання коштів лежить на самому позивачу, не можуть бути прийняті судом, оскільки ці обставини є припущенням відповідача, яке спростовується позивачем тим, що він не розголошував третім особам номер своєї банківської картки та одноразовий пароль, який надійшов на його фінансовий номер 8.05.2017 року . Крім того, позивач не ініціював реєстрацію в системі WEB-банкінг АТ «Ощадбанку», відповідач самостійно заблокував банківську картку позивача ще до моменту звернення позивача із повідомленням про безпідставне списання коштів із його рахунку.

Транзакція по перерахуванню із банківської картки позивача грошових коштів у сумі 19 500 грн була розпочата 8.05.2017 року та закінчилася 10.05.2017 року всупереч вимозі позивача зупинити перерахування коштів та при заблокуванні картки банком на прохання клієнта.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ЧвалюкаАндрія Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 7 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття , однак, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: