Ухвала суду № 76472125, 05.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

05 вересня 2018 року м. Київ № 826/16063/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Атласджет Україна" клопотання "Про залишення позову без розгляду", викладені у письмових поясненнях: б/н від 03.04.2018 та б/н від 22.05.2018, а також клопотання № 4/222-18 від 03.03.2018 "Про залишення позову без розгляду" Державної авіаційної служби України у адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 до Державної авіаційної служби України, Міністерства закордонних справ Українитреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Атласджет Україна", Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", Тюркіш Ейрлайнз Інк. (Турецька республіка) в особі представництва в Україніпро представники учасників справи: визнання протиправними та незаконними дій та повідомлення, визнання протиправним та незаконним дозволу, зобов'язання вчинити певні дії позивача - ОСОБА_2; відповідача-1 - Дремлюга В.В.; відповідача-2 - Чоловський В.В.; третьої особи-1 - Аронович Ф.М.; третьої особи-2 - Дзюбенко С.М.; третьої особи-3 - не з'явились,у судовому засіданні також був присутній:вільний слухач - ОСОБА_7,

(у судовому засіданні 06.09.2018, відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини ухвали),

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними та незаконними дій та повідомлення, визнання протиправним та незаконним дозволу, зобов'язання вчинити певні дії.

03.04.2018 та 22.05.2018 від третьої особи-1 до суду надійшли письмові пояснення, в яких викладені клопотання "Про залишення позову без розгляду". В обґрунтування клопотань заявником вказано, що позивач подав позов за відсутності предмета спору, дії з чого мають ознаки зловживання процесуальними правами, а відтак позов має бути залишено без розгляду.

03 березня 2018 через канцелярію суду Державною авіаційною службою України подано клопотання № 4/222-18 від 03.03.2018 "Про залишення позову без розгляду". Мотивуючи подане клопотання відповідач-1 вказує, що, по-перше, починаючи з 2015 року третя особа-1 виконує рейси за напрямками Україна-Туреччина-Україна, а тому позивач, як директор ТОВ «АІС Груп Україна», не міг не знати про порушення його прав. По-друге, відповідним спростовуються доводи позивача стосовно того, що про порушення своїх прав останній дізнався з відповіді Державіаслужби на запит адвоката від 06.10.2017 № 1.1.16-10541-17. По-третє, Державна авіаційна служба України зауважує, що станом на 28.11.2017 позивач не входить до переліку заставників ТОВ «АК «Атласджет», та не є власником істотної участі засновника ТОВ «АІС Груп Україна». За викладеного відповідач-1 зазначає, що на момент звернення до суду позивач не мав жодного відношення до діяльності ТОВ «АК «Атласджет» та дії Державіаслужби не становили для нього негативних наслідків в частині порушення його прав.

У судовому засіданні 06.09.2018 суд поставив на обговорення питання щодо залишення позову без розгляду.

Заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи щодо заявлених клопотань про залишення позову без розгляду, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З правової конструкції ч. 2, ч. 3 ст. 45 КАС України випливає, що у випадках подання: а) завідомо безпідставного позову, б) позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, суд має право визнати відповідні дії зловживанням процесуальними правами та залишити без розгляду заяву.

За п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України).

З приписів ст.ст. 122, 123 КАС України, в їх сукупності, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 2, п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а до основних засад адміністративного судочинства відноситься принцип верховенства права, слідує, що судом досліджується процесуальне питання строку звернення позивачем до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 1 ст. 55 Конституції України).

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч. 5 ст. 5 КАС України).

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є верховенство права.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6§ 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Виходячи з підстав заявленого позову, обґрунтування яких пов'язано зокрема з тим, що, по-перше, позивач є інвестором в галузь економіки обслуговування авіаційного транспорту, по-друге, що бездіяльність, яка оскаржується, останній вважає дискримінаційною щодо його інвестицій, так як для інвесторів Турецької республіки Україна створює кращі умови, ніж інших інвесторів, по-третє, що ОСОБА_1, як інвестор в ТОВ «АІС Груп Україна», наполягав на виконанні «правила національності» і вимагав надати більше 50% корпоративних прав громадянам України чи державі Україна, з чим інші інвестори не погодилися, а по-четверте, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався з відповіді Державної авіаційної служби України на запит адвоката (лист № 1.1.16-10547-17 від 06.10.2017), у якій Державіаслужба повідомила, що не вживає жодних заходів для зміни статусу Атласджет Україна, керуючись принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовуючи принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, зважаючи на визначений в позові предмет спору, з урахуванням визначеної в Конституції України та КАС України гарантії кожному права на оскарження в суді рішень та дій органів державної влади, з огляду на те, що викладені заявниками обґрунтування клопотань, по суті, пов'язані з непогодженням з боку третьої особи-1 та відповідача-1 з позовною заявою в контексті, на погляд останніх, її необґрунтованості, за висновками суду, позов б/н від 29.11.2017 не є таким, що не містить визначеного предмету спору, а тому, враховуючи також те, що в позові обґрунтовано обставини звернення позивачем до адміністративного суду за захистом його прав та інтересів в межах шестимісячного строку, з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав в розрізі зазначених в мотивувальній частині позову відповідних його підстав, і залишення позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду, за відміченого в цілому, унеможливить доступ останнього до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, у суду відсутні підстави визнавати подання позивачем на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва відповідний позов зловживанням процесуальними правами з боку позивача, що свідчить про відсутність підстав для залишення заяви без розгляду як на підставі ст. 45 КАС України, так і згідно ст.ст. 123, 240 КАС України відповідно.

За викладеного, судом відхиляються клопотання третьої особи-1 та відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 45, 123, 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотань "Про залишення позову без розгляду", викладених у письмових поясненнях: б/н від 03.04.2018 та б/н від 22.05.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Атласджет Україна", а також у клопотанні № 4/222-18 від 03.03.2018 "Про залишення позову без розгляду" Державної авіаційної служби України.

Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 12.09.2018.

Суддя К.С. Пащенко