Рішення № 76472074, 13.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2018 року № 826/12977/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія абсолют

фінанс»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія абсолют фінанс» (далі - ТОВ «Фінансова компанія абсолют фінанс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 03.07.2017 № 0032071404.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус фінансової установи та діє на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 01.08.2016 № 196, виданої Національним банком України, яка надає право на здійснення операцій, зазначених у пунктах 3 та 8 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями. З огляду на викладене, на думку позивача, до нього не можуть бути застосовані положення статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Ухвалами суду від 12.10.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12977/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судове засідання на 26.10.2017.

24.10.2017 представником відповідача Шевченко І.Д. подано суду заперечення проти позову, у яких остання просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Фінансова компанія абсолют фінанс» порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій купівлі-продажу валюти та позивачем не дотримано покладений на нього законодавством обов'язок використовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій, у зв'язку з чим вважає, що підстави для визнання протиправним та скасування судом оскаржуваного повідомлення-рішення - відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2017 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.10.2017 заперечувала проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Враховуючи, що у судовому засіданні 26.10.2017 представниками сторін були подані заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі, вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно її розгляд продовжено у письмовому провадженні з урахуванням положень пункту 10 частини першої статті 4, частини четвертої та частини п'ятої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15.12.2017.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

01.08.2016 позивачу Національним банком України видано генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій № 196, згідно якої позивач має право здійснення операцій, зазначених у пунктах 3 та 8 (діяльність з обміну валют та переказ коштів) частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями. Здійснення небанківською фінансовою установою операцій (переказ коштів) можливе за наявності чинної ліцензії, зазначеної в підпункту «ґ» пункту 2.2 глави 2 Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.08.2002 № 297, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.08.2002 за №712/7000. Власник цієї ліцензії зобов'язаний подавати звітність про зазначені в ній валютні операції в порядку та терміни, що визначаються Національним банком України за погодженням з Державною службою статистки України. Власник цієї генеральної ліцензії зобов'язаний надавати інформацію в порядку та терміни, визначені Положенням про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 09.08.2002 № 297, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.08.2002 за № 712/7000. Генеральна ліцензія діє до 31 липня 2019 року (а.с. 25).

19.06.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у м. проведено фактичну перевірку господарської одиниці ТОВ «Фінансова компанія абсолют фінанс» - пункту обміну валют, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 8, за результатами якої складено акт № 1245/26/15/14/36060724 (а.с. 12-15).

Під час перевірки встановлено, що на момент проведення перевірки в господарській одиниці здійснюються операції з купівлі-продажу іноземної валюти. Розрахунок проводиться із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, який належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи. При проведенні фактичної перевірки відповідно до інформації, яка надійшла з Національного банку України, встановлено факт здійснення 27.04.2017 суб'єктом господарювання діяльності в сфері купівлі-продажу іноземної валюти без застосування належним чином зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій (пункт 2.2.14 акта, а.с. 14).

Згідно висновків перевірки ТОВ «Фінансова компанія абсолют фінанс» порушено пункт 1, пункт 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акта перевірки № 1245/26/15/14/36060724 від 19.06.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0032071404 від 03.07.2017, яким застосовано до позивача суму штрафних санкцій у розмірі 1,00 (одна) грн. (а.с. 10).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач 17.06.2017 звернувся з відповідною скаргою до Державної фіскальної служби України (а.с. 17-20).

Рішенням про результати розгляду скарги № 19894/6/99-99-11-03-01-15 від 06.09.2017 Державна фіскальна служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0032071404 від 03.07.2017, збільшила грошове зобов'язання в частині донарахування фінансових санкцій сумі 1699,00 грн, а скаргу ТОВ «Фінансова компанія абсолют фінанс» - без змін (а.с. 21-23).

На погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За приписами пунктів 1-5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюється Національним банком України за погодженням з органом доходів та зборів.

Пунктом 1 розділу І Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 30.04.2014 № 249), визначено, що банки, фінансові установи здійснюють операції з готівковою іноземною валютою на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІ указаної Інструкції банк, фінансова установа мають право розпочинати роботу пункту обміну валюти після реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) в органі доходів і зборів та повідомлення Національного банку.

Згідно з абзацом другим пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України фінансова установа, її відокремлені підрозділи та пункти обміну валюти мають право розпочинати роботу після реєстрації РРО в органі доходів і зборів.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 затверджено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (далі - Порядок № 547), який набув чинності з 26.07.2016.

Згідно з пунктом 1 розділу 1 зазначеного Порядку № 547 цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх представників (уповноважених осіб), які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.

За змістом частини 2 розділу ІІ згаданого Порядку № 547 уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку та їх агенти (далі - суб'єкти господарювання), що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, касах фінансових установ, касах відокремлених підрозділів фінансових установ, касах відділень поштового зв'язку національного оператора поштового зв'язку (далі - пункти обміну валюти), для здійснення операцій з купівлі-продажу валюти зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

Реєстрації в контролюючих органах підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, зі сферою застосування «операції з купівлі-продажу іноземної валюти» за умови, що строк служби, встановлений в технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, встановлених Державним реєстром РРО.

Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач як фінансова установа, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов'язаний використовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій.

Одночасно, зі змісту акта перевірки вбачається, що 19.06.2017 при проведенні розрахункової операції з купівлі 5 (п'яти) доларів США по курсу 26,05 грн на суму 130,25 грн посадова особа позивача застосувала реєстратор розрахункових операцій, який належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим, що свідчить про те, що позивачем не допущено порушення приписів статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Поряд з цим, у акті перевірки також зазначено, що «при проведенні фактичної перевірки відповідно до інформації, яка надійшла з Національного банку України, встановлено факт здійснення 27.04.2017 суб'єктом господарювання діяльності в сфері купівлі-продажу іноземної валюти без застосування належним чином зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій». Проте, суд звертає увагу на те, що доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано.

Суд також звертає увагу, що відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За приписами пункту 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

За визначенням підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Оскільки фактична перевірка, відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України здійснюється щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у т. ч. про виробництво та обіг підакцизних товарів, та її тривалість не повинна перевищувати 10 діб із можливістю продовження строку на 5 діб, відповідно до пункту 82.3 статті 82 ПК України, відповідно, комплексне дослідження дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій за період діяльності, який не охоплено фактичною перевіркою (передує або понад вказаних 10 - 15 діб), може бути здійснене у ході невиїзних документальних, а також планових/позапланових виїзних перевірок, за наявності підстав для їх проведення.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що порушення порядку здійснення розрахункових операцій здійснених позивачем у квітні 2017 року не можуть бути встановлені під час перевірки, розпочатої відповідачем 19.06.2017.

Поряд з цим, не заслуговують на увагу суду доводи позивача стосовно того, що станом на день проведення вищевказаної перевірки у нього був відсутній обов'язок використовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій з огляду на відсутність чинного на цей час нормативно-правового акту про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Зазначені доводи не відповідають дійсності через те, що станом на час проведення вищевказаної перевірки позивача та здійснення ним операції з купівлі-продажу іноземної валюти без застосування реєстратора розрахункових операцій, чинним був наказ Державної фіскальної служби України від 20.04.2017 № 275, яким затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій та визнано таким, що втратив чинність наказ Державної фіскальної служби від 17.02.2017 № 102. Останнім нормативно-правовим актом, у свою чергу, також було затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій та визнано таким, що втратив чинність наказ Державної фіскальної служби України від 14.12.2016 № 1019. Наказом Державної фіскальної служби України від 14.12.2016 № 1019 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій та визнано таким, що втратив чинність, наказ Державної фіскальної служби України від 28.09.2016 № 813.

Статтею 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» встановлено, що у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або проведення операції на неповну суму коштів.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 03.07.2017 № 0032071404 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія абсолют фінанс» (01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 36-В, ідентифікаційний код 36060724) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) від 03.07.2017 № 0032071404.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія абсолют фінанс» (01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 36-В, ідентифікаційний код 36060724) 1600,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147- VIIІ).

Суддя В.П. Катющенко