Ухвала суду № 76471976, 14.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

14 вересня 2018 року справа № 2340/3407/18 м. Черкаси

Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про розгляд справи у письмовому засіданні з повідомленням сторін у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації про визнання дії та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

27 серпня 2018 року ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) звернувся з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації (вул. В'ячеслава Чорновола, 157, м. Черкаси, 18003, ідентифікаційний код 03195926), в якому просить:

1) визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації в частині не визнання права ОСОБА_1 на отримання одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічної допомоги на оздоровлення, у розмірах, встановлених статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, №35, cт. 162), у редакції Закону України від 06 червня 1996 року, № 230/96- ВР " Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

2) визнати такими, що суперечать статті 8, 22 Конституції України та постанові Верховної Ради України № 775- VII від 24 лютого 2014 року "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді", дії Управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації в частині не визнання права ОСОБА_1 на отримання одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічної допомоги на оздоровлення, у розмірах, встановлених статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 35, ст.162), у редакції Закону України від 06 червня 1996 року, № 230/96- ВР " Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

3) зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації, керуючись принципом верховенства права та статті 22 Конституції України - визнати право ОСОБА_1 на отримання одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічної допомоги на оздоровлення, у розмірах, встановлених статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N35, ст.162), у редакції Закону України від 06 червня 1996 року, № 230/96- ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" та здійснити відповідні виплати у розмірах, встановлених статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N35, ст.162), у редакції Закону України від 06 червня 1996 року, № 230/96- ВР " Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач всупереч вимог Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" недоплатив йому щорічну допомогу на оздоровлення.

Ухвалою судді Тимошенко В.П. від 03.09.2018 року відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

14.09.2018 до суду надійшло клопотання відповідача, в якому він просить розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування свого клопотання послався на багаторівневість та складність даної категорії спорів, враховуючи те, що в даній категорії справ судові дебати не проводяться, підготовче засідання не здійснюється та судові рішення не оскаржуються в касаційному порядку.

Вирішуючи дане клопотання суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

При цьому, ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В той же час, як передбачено ч.6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З аналізу вище вказаних норм вбачається, що за клопотання однієї із сторін суд може розглянути справу в порядку спрощеного провадження із викликом сторін, однак з поданої позивачем заяви та клопотання вбачається, що позивач загалом заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у зв'язку з чим просить суд прийняти рішення про загальне провадження по справі з повідомленням та викликом усіх учасників справи.

Однак, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст. 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Приписами статті 260 КАС України визначено порядок дій суду щодо розгляду клопотання позивача або відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження та, зокрема, ч.4 визначено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Однак, в той же час, ч.7 ст. 260 КАС України визначено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 3 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що предметом даного спору є питання отримання позивачем одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічної допомоги на оздоровлення, у розмірах, встановлених статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а отже відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України дана адміністративна справа є справою незначної складності.

З огляду на вище викладене та враховуючи обставини належності предмету даної справи до справ незначної складності, у суду відсутні підстави для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін

Керуючись статтями 12, 248, 257-262 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення сторін - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя В.П. Тимошенко