Рішення № 76471873, 07.09.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1691/18

РІШЕННЯ

іменем України

07 вересня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Крохмалюк І.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24 квітня 2018 року № 0002264001 та №0002254001.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24 квітня 2018 року заступником начальника ГУ ДФС у Хмельницькій області Семенюком В.П. винесені податкові повідомлення рішення № 0002264001 та №0002254001, якими до позивача застосовано штрафні санкції на суму 17000 гривень та 1 гривню.

Вказані податкові повідомлення - рішення винесені на підставі акта перевірки № 0068/22-01-40-01/НОМЕР_2 від 12 квітня 2018 року. В основу акта перевірки покладений протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 608276 від 16.08.2017 року, який був складений працівниками Полонського ВП ГУНП у Хмельницькій області 16 серпня 2017 року.

Вказує, що складені адміністративні матеріали були направлені на розгляд до Полонського районного суду, де постановою суду від 06 вересня 2017 року адміністративна справа була закрита у зв'язку з відсутністю адміністративного правопорушення.

Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення- рішення є протиправними, незаконними та підлягають скасуванню, тому звернувся в суд з вказаними позовними вимогами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління ДФС у Хмельницькій області у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що на виконання наказу ГУ ДФС в області від 10.04.2018 №1204 "Про проведення фактичної перевірки", проведено фактичну перевірку з питань додержання позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

До акта перевірки долучено копії матеріалів адміністративної справи про адміністративне правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №608276 від 16.08.2017 року) та відповідних пояснень з фото-таблицею по факту порушень правил продажу алкогольних напоїв в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_2, а саме встановлено факт реалізації однієї пляшки пива «Проскурівське» 0,5 л з вмістом спирту 5% без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та невидачі фіскального чеку. Вказує, що позивачем порушено частину 14 статті 15 Закону України №481/95- ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п.1,2 ст.3 розділу ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зазначає, що в даному випадку передбачена відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; за порушення вимог п.1,2 ст.3 розділу II Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 - 1 гривня. Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області на підставі матеріалів фактичної перевірки до ФОП ОСОБА_3 винесено податкові повідомлення - рішення від 24 квітня 2018 року № 0002264001 та №000225400 на загальну суму штрафних фінансових) санкцій 17001,00 грн

Вказала, що відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України, оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесенні відповідно до норм чинного законодавства. Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) зареєстрований як фізична особа-підприємець 11.06. 2001 року.

На виконання наказу ГУ ДФС в області від 10.04.2018 №1204 "Про проведення фактичної перевірки", проведено фактичну перевірку з питань додержання позивачем вимог Закону України №481/95- ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 0068/22-01-40-01/НОМЕР_2 від 12 квітня 2018 року, яким встановлено порушення статті 15 Закону України №481/95- ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме реалізація алкогольного напою (пиво) без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Позивачем було подано зауваження до акта перевірки, а саме зазначено: позивач заперечує про встановлення порушення згідно протоколу №608276 від 16.08.2017 року.

На підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкове повідомлення - рішення від 24 квітня 2018 року № 0002264001, яким до позивача застосовано адміністративний штраф в сумі 17000,00грн. за порушення частини 14 статті 15 Закону України №481/95- ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та №0002254001, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 1 грн. за порушення п.1,2 ст.3 розділу ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 608276 від 16.08.2017 року встановлено, що в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_2, ОСОБА_6 реалізувала пляшку пива «Проскурівське» 0,5 л з вмістом спирту 5% без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушила правила торгівлі пивом, алкогольними напоями.

Відповідно до постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 06.09.2017 року провадження по справі стосовно ОСОБА_6 за ч.1 ст.156 КУпАП закрито в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 19.09.2017 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі по тексту - Закон № 481/95-ВР).

Вказаний Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Приписами частини 12 статті 15 розділу IV Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною 17 статті 15 розділу IV Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 18 статті 15 розділу IV Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Згідно до частин 20, 22 статті 15 розділу IV Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Частиною 26 статті 15 розділу IV Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Приписами частини 1 статті 16 розділу V Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до частини 1 статті 17 розділу V Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Положеннями абзацу 5 частини 2 статті 17 розділу Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що при перевірці використано копію адміністративного протоколу з матеріалами серії ГП № 608276 від 16.08.2017 року.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_6, місце проживання: 30500, АДРЕСА_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець. Види діяльності: 52.62.0 роздрібна торгівля з лотків та на ринках.

В судовому засіданні 29.08.2018 року допитано свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що разом зі своїм колегою ОСОБА_8 зайшли в магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", ОСОБА_8 попросив продати йому пиво та видати чек. Продавець пиво продала, однак касового чеку йому не видала. На прохання ОСОБА_8 надати ліценцію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями продавець не надала такої ліценції.

Крім того, в судовому засіданні 07.09.2018 року допитано свідка ОСОБА_8, який пояснив, що зайшов в магазин і запитав продавця чи є в продажі пиво. Продавець відповіла що так і продала його одну пляшку пива «Проскурівське» 0,5 л. Також, свідок пояснив, що розрахувався за пиво і запитав чи продавець може видати чек, однак продавцем чеку не було видано. В подальшому свідок викликав поліцію, якими було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Також, в судовому засіданні 07.09.2018 року допитано свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що є приватним підприємцем. Також надала пояснення, що в магазин зайшов чоловік з пляшкою пива "Хмельницьке" і запитав її чи в продажі є пиво, на що вона відповідала що пива немає, і вони не продають пиво. Чоловік вийшов, і вже знову зайшов в магазин з жінкою, та сказав свідку, що вона порушила закон, а саме продала пляшку пива без ліцензії та не видала товарний чек.

Крім того, в судовому засіданні 07.09.2018 року допитано свідка ОСОБА_3, який пояснив, що ОСОБА_6 є його дружиною та товар, який знаходиться в магазині належить їм на праві спільної сумісної власності. Пояснив, що ОСОБА_6 не працює у вказаному магазині продавцем, а здійснює свою діяльність як фізична особа-підприємець.

Згідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.93 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Враховуючи зазначені норми закону та з огляду на викладене вище, пояснення ОСОБА_6 відповідача, допитаної як свідка, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Крім того, суд враховує пояснення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 допитаних як свідків, які підтвердили факт реалізації ОСОБА_6 без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та невидачі фіскального чеку.

Також, суд бере до уваги пояснення ОСОБА_3, який підтвердив те, що товар, який знаходиться в магазині належить позивачу та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності як подружжю, ОСОБА_6 не працює у вказаному магазині продавцем, а здійснює свою діяльність як фізична особа-підприємець.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Враховуючи наведене, відповідачем не доведено, та в матеріалах справи відсутні докази того, що товар, який знаходився в магазині на момент проведення перевірки не належав ОСОБА_6 як фізичній особі-підприємцю, також не доведено, що ОСОБА_6 вчинила правопорушення не як фізична особа-підприємець, а як продавець у ФОП ОСОБА_3

Також, суд бере до уваги те, що під час проведення перевірки з питань додержання ФОП ОСОБА_3 вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами порушень виявлено не було, однак при перевірці використано копію адміністративного протоколу серії ГП № 608276 від 16.08.2017 року, який складений на ОСОБА_6, яка є фізичною особою-підприємцем.

Враховуючи те, що адміністративний протокол серії ГП № 608276 від 16.08.2017 року складений на ОСОБА_6, яка згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована як фізична особа-підприємець, а податкові повідомлення - рішення від 24 квітня 2018 року № 0002264001 та №0002254001 винесені щодо ФОП ОСОБА_3, тому суд приходить до висновку, що відповідач не доведено правомірність винесення ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 24 квітня 2018 року № 0002264001 та №0002254001 про застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних санкцій.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності винесення ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 24 квітня 2018 року № 0002264001 та №0002254001 про застосування штрафних санкцій.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та вмотивованість позовних вимог, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн., а тому понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24 квітня 2018 року № 0002264001 та №0002254001.

Присудити на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 704,80грн. (сімсот чотири грн.80коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 вересня 2018 року

Позивач:Приватний підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя П.М. Майстер