Ухвала суду № 76471849, 12.09.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 вересня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2700/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Зазимко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської у м. Чернігові ради про визнання протиправними дій, поновлення виплати пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської у м. Чернігові ради про: визнання протиправними дій Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_3; поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_3 з 01.01.2016; зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України провести виплату ОСОБА_3 заборгованості по пенсії з нарахуванням компенсації згідно з чинним законодавством; зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, у порядку судового контролю, подати звіт про виконання рішення суду.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено припинення виплати пенсії з підстав не проживання особи за адресою перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи, а тому дії відповідача вважає протиправними.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.

10.08.2018 через службу діловодства суду представником позивача подано документ, на виконання вимог ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.07.2018.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2018 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У судовому засіданні 12.09.2018 судом постановлено питання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської у м. Чернігові ради про визнання протиправними дій, поновлення виплати пенсії та зобов'язання вчинити певні дії у частині визнання протиправними дій Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо припинення виплати пенсії за віком, поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_3 з 01.01.2016 по 25.01.2018 та зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України провести виплату ОСОБА_3 заборгованості по пенсії з нарахуванням компенсації, згідно з чинним законодавством України, з 01.01.2016 по 25.01.2018, на підставі частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача у судовому засіданні проти залишення даного адміністративного позову без розгляду у частині заперечував, оскільки, на його думку, позивачем строк звернення до суду з даним позовом пропущено з поважних причин.

Представник відповідача проти залишення даного адміністративного позову без розгляду у частині не заперечував.

Проаналізувавши адміністративний позов з доданими до нього документами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення даного адміністративного позову у частині без розгляду, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (стаття 122 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, положення частини 2 статті 122 КАС України слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, що зокрема слід розуміти як спрямованість на створення ситуації упевненості для суб'єкта владних повноважень, як відповідача по справі, стосовно розуміння відсутності у позивача бажання звертатись з відповідним позовом, у тому числі, захищати свої майнові права. Стосовно майнових прав позивача та обов'язку відповідача у зазначеній категорії адміністративних справ забезпечувати їх реалізацію шляхом здійснення відповідних виплат, це означає також відсутність обов'язку резервувати певну частину коштів за період більше 6 місяців, що, в першу чергу, виправдано та зумовлено специфікою формування та використання коштів державних та місцевих бюджетів, а також інших фондів, якими розпоряджається суб'єкт владних повноважень.

Як передбачено приписами частинами 1 статті 123 КАС України адміністративний позов поданий після закінчення строків установлених законом залишається без розгляду.

У свою чергу, законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень, при здійсненні управлінських функцій, дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства.

Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Також, згідно з частиною 2 статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, за приписами статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У свою чергу, представник позивача у судовому засіданні, як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, послався на факт знаходження ОСОБА_3 за кордоном.

Водночас, суд відхиляє вищевказане твердження представника позивача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачка тривалий період до виїзду за кордон перебувала на території України та мала можливість знати про факт отримання чи неотримання своєї пенсії за віком на пільгових умовах у періоди коли така пенсія підлягала їй для нарахування та виплати, як щомісячний періодичний платіж.

Крім того, суд вважає необґрунтованим і твердження представника позивача про неотримання позивачем рішення про припинення останній виплати пенсії, оскільки ОСОБА_3 дізналася і повинна була дізнатись про неотримання пенсії одразу після того, коли вона повинна була бути виплаченою (у лютому 2016 року), а отже з цього часу у неї виникло право на звернення до суду із відповідними позовними вимогами.

Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 (справа №346/3696/17).

Разом з тим, до суду з адміністративним позовом ОСОБА_3 звернулась лише 26.07.2017, що підтверджується відбитком штампу, наявному на адміністративному позові (а.с.6), тобто з пропущенням шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.

Водночас, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».

Враховуючи, що позивачем не наведено підстав обґрунтування причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без поважних причин.

За таких обставин та з урахуванням факту визнання судом неповажними підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської у м. Чернігові ради про визнання протиправними дій, поновлення виплати пенсії та зобов'язання вчинити певні дії у частині визнання протиправними дій Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо припинення виплати пенсії за віком та поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_3 з 01.01.2016 по 25.01.2018 та зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України провести виплату ОСОБА_3 заборгованості по пенсії з нарахуванням компенсації, згідно з чинним законодавством України, з 01.01.2016 по 25.01.2018 підлягають залишенню без розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської у м. Чернігові ради про визнання протиправними дій, поновлення виплати пенсії та зобов'язання вчинити певні дії у частині визнання протиправними дій Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо припинення виплати пенсії за віком та поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_3 з 01.01.2016 по 25.01.2018 та зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України провести виплату ОСОБА_3 заборгованості по пенсії з нарахуванням компенсації, згідно з чинним законодавством України, з 01.01.2016 по 25.01.2018 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про залишення позову без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення (статті 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвалу суду виготовлено у повному обсязі 14.09.2018.

Суддя В.В. Падій