Рішення № 76471741, 11.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2018 року № 826/834/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - відповідач), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.10.2016 №0010401306 та від 06.10.2016 №0010411306.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 06.04.2017.

В обґрунтування заявленого позову зазначено, що висновки акта №4601/26-56-13-06-05/НОМЕР_1 від 22.08.2016, складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, є необґрунтованими, суперечать фактичним обставинам та нормам законодавства, оскільки станом на дату підписання додаткового договору від 03.04.2015 до кредитного договору від 03.08.2007 №МL007/129/2007 щодо конвертації валюти кредиту з доларів США у гривню та прощення боргу позивачем було сплачено банку понад 300 000,00 доларів США, що становило 7 050 000,00 грн згідно з офіційним курсом НБУ станом на 03.04.2015, у той час як отримана позивачем сума кредиту у розмірі 240 000,00 доларів США на момент укладення кредитного договору складала 1 212 000,00 грн згідно з офіційним курсом НБУ станом на 03.08.2007, тобто сума фактично сплачених позивачем коштів значно перевищує суму наданого банком кредиту, що свідчить про відсутність збільшення активів позивача, а тому відсутній об'єкт оподаткування в розумінні ст. 14, п. 163.1 ст. 163, п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України. Також на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» від 09.04.2015 №321-VІІІ, якими підрозділ І розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 8 щодо не включення з 01.01.2015 до оподатковуваного доходу суми прощеного боргу за кредитом в іноземній валюті у розмірі різниці між основною сумою боргу за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання за кредитом з іноземної валюти у гривню та сумою такого боргу за офіційним курсом НБУ на 01.01.2014, а також суми процентів, комісії, штрафних санкцій за такими кредитами, прощених кредитором за його самостійним рішенням. Крім того, позивач зазначає про не надсилання відповідачем всупереч ст. 9 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердж. наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, розрахунків податкових зобов'язань, визначених у спірних повідомленнях-рішеннях. За таких обставин податкові повідомлення-рішення від 06.10.2016 №0010401306 та від 06.10.2016 №0010411306 щодо визначення позивачу грошового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору на суму доходу у вигляді додаткового блага суперечать нормам законодавства та підлягають скасуванню.

Відповідач надав письмове заперечення на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 встановлено порушення пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164 .2 ст. 164, п. 176.1 ст. 176, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір та застосовані штрафні санкції. Листом від 06.06.2016 ПАТ «ОТП Банк» повідомило відповідача про нарахування позивачу доходу у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом у розмірі 1 358 038,33 грн згідно з рішенням Правління банку від 18.09.2015 №269, однак позивачем не було задекларовано суму отриманого додаткового блага у річній податковій декларації.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи у судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, письмових пояснень не надав.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України (у редакції, чинній на дату постановлення ухвали) суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

03.08.2007 між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №МL-007/129/2007, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 240 000,00 доларів США на купівлю нерухомого майна зі сплатою плаваючої процентної ставки за користування кредитом на строк по 03.08.2037.

Додатковим договором від 03.04.2015 до кредитного договору від 03.08.2007 №МL-007/129/2007 сторонами було внесено зміни та доповнення в кредитний договір, згідно з пп. 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 якого в порядку, передбаченому цим додатковим договором, банк надає позичальнику кредит у розмірі та валюті кредиту, визначених цим додатковим договором:

- кредит-1 - 1 659 824,63 грн

- кредит-2 - 1 358 038,33 грн

цільове використання кредиту - зміна валюти боргових зобов'язань шляхом направлення кредитних коштів на погашення боргових зобов'язань позичальника за кредитним договором,

дата остаточного повернення кредиту - 03.08.2030,

а позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому додатковому договорі та кредитному договорі.

Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником по кредиту-1 платежів, що зменшуються та по по кредиту-2 - платежі з відстроченням сплати кредиту (пп. 2.1.2.1 пп. 2.1.2 п. 2.1 додаткового договору).

Згідно з п. 2.2 додаткового договору за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору, цього додаткового договору, в тому числі недопущення прострочених боргових зобов'язань більше ніж на тридцять календарних днів сторони домовились, що банк, керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України, на дату останнього платежу, здійснює прощення частини боргових зобов'язань, що дорівнює фактичному розміру кредиту-2, зазначеному у графіку платежів (надалі - сума прощеного боргу).

Позичальник стверджує, що банк проінформував його про необхідність сплати податків та зборів з суми прощеного боргу (пп. 2.2.1 п. 2.2 додаткового договору).

Рішенням Правління АТ «ОТП Банк» від 18.09.2015 №269 було вирішено:

1) сформувати резерв на суму заборгованості за тілом кредиту в сумі 1 358 038,33 грн за кредитним договором №МL-007/129/2007 від 03.08.2007 (позичальник - ОСОБА_1);

2) управлінню бухгалтерського обліку та звітності, у зв'язку з тим, що в повному обсязі виконано умови додаткової угоди до кредитного договору №МL-007/129/2007 від 03.08.2007(позичальник - ОСОБА_1) списати зазначену заборгованість за рахунок сформованого резерву.

ДПІ у Подільському ГУ ДФС у м.Києві у зв'язку з перевіркою відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів у 2015 році - додаткове благо були направлені запити до ОСОБА_1 від 14.06.2016 щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (відповідь не надходила) та до АТ «ОТП Банк» від 19.05.2016 щодо надання роз'яснення про отримання доходу ОСОБА_1 у 2015 році.

Листом АТ «ОТП Банк» від 06.06.2016 вих.№01-05-19-6/2552 надано роз'яснення, що згідно з рішеннями Правління банка була списана безнадійна прострочена заборгованість клієнта ОСОБА_1, банк повідомив боржників про суми анульованого боргу шляхом укладення додаткових угод, суми списаного боргу були включені банком до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) у 2015 з ознакою 126 (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо).

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, яка проводилася з 10.08.2016 по 16.08.2016, на підставі відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та листа АТ «ОТП Банк» №01-05-19-6/2552 від 06.06.2016 встановлено, що фізичною особою ОСОБА_1 отримано дохід у сумі 1 358 038,33 грн, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставками 15% та 20% відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, тобто ОСОБА_1 зобов'язана сплатити суму 270 998,66 грн (12 180 грн*15%+1 345 858,33 грн*20%). Також встановлено, що відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України ОСОБА_1 зобов'язана сплатити військовий збір у сумі 20 370,57 грн (1 358 038,33 грн*1,5%).

За висновком акта №4601/26-56-13-06-05/НОМЕР_1 від 22.08.2016, складеного за результатами перевірки, встановлено порушення позивачем пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164 .2 ст. 164, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України - не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, та не сплачено податок на суму 270 998,66 грн, а також пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України - не сплачено військовий збір на суму 20 370,57 грн.

На підставі зазначеного акта ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2016 №0010411306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за податковими зобов'язаннями - 270 998,66 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 67 749,66 грн, а також податкове повідомлення-рішення від 06.10.2016 №0010401306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір за податковими зобов'язаннями - 20 370,57 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 092,64 грн.

Згідно з довідками ПАТ «ОТП Банк» від 07.11.2016 вих.№ 007-01-5/681 та від 14.12.2016 вих.№ 007-1/773, наданими до матеріалів справи позивачем, станом на дату укладення додаткового договору від 03.04.2015 до кредитного договору від 03.08.2007 №МL-007/129/2007 загальна сума заборгованості за кредитним договором, яка підлягала конвертації становила 128 310,50 дол. США (123 269,76 дол. США - тіло кредиту, 291,02 дол. США - сума простроченого тіла кредиту, 825,56 дол. США - строкові проценти за користування кредитними коштами та 3 924,16 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами), що еквівалентно 3 016 514,67 грн за офіційним курсом НБУ станом на дату зміни валюти зобов'язання (03.04.2015), і еквівалентно 1 025 585,83 грн за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014, тобто курсова різниця складає 1 990 928,84 грн, а сума прощеного боргу менша курсової різниці і становить 1 358 038,33 грн. При цьому зазначається про проведення конвертації з урахуванням положень пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у позивача не повинен виникати оподатковуваний дохід (додаткове благо).

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (підпункти 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацем другим пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

У підпункті 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2015) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» №321-VIII від 09.04.2015, який набрав чинності 07.05.2015, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 8, відповідно до якого не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Отже, з метою оподаткування, доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, слід розглядати окремо.

За змістом наведених положень у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Таку правову позицію щодо застосування норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі №809/1343/17, висновки якої підлягають врахуванню згідно з частиною 5 статті 242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Правління АТ «ОТП Банк» від 18.09.2015 №269 було вирішено сформувати резерв на суму заборгованості за кредитним договором №МL-007/129/2007 від 03.08.2007 позичальника ОСОБА_1 за тілом кредиту в сумі 1 358 038,33 грн, а також списати зазначену заборгованість за рахунок сформованого резерву.

За умовами додаткового договору від 03.04.2015 до кредитного договору від 03.08.2007 №МL-007/129/2007 при здійсненні зміни валюти боргових зобов'язань з доларів США на гривню також були змінені кредитні правовідношення між сторонами, оскільки загальна сума заборгованості за кредитним договором, яка становила 128 310,50 дол. США і складалася з сум: тіла кредиту - 123 269,76 дол. США, простроченого тіла кредиту - 291,02 дол. США, строкових процентів за користування кредитними коштами - 825,56 дол. США та заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 3 924,16 дол. США, після конвертації у гривню була сформована як основна сума кредиту, а саме кредит-1 у розмірі 1 659 824,63 грн і кредит-2 у розмірі 1 358 038,33 грн.

При цьому умовами додаткового договору від 03.04.2015 до кредитного договору від 03.08.2007 №МL-007/129/2007 було передбачено саме прощення частини боргових зобов'язань, що дорівнює фактичному розміру кредиту-2, за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору і цього додаткового договору.

Отже, АТ «ОТП Банк» не здійснював прощення позивачу розміру різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, і тому зазначені положення не поширюються на суму прощеного позивачу боргу за основною сумою кредиту за кредитним договором від 03.08.2007 №МL-007/129/2007.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача на розмір прощеного боргу, який менше ніж курсова різниця між розміром такого боргу станом на дату зміни валюти зобов'язання за кредитом з іноземної валюти у гривню та його розміром станом на 01.01.2014, виходячи з офіційного курсу Національного банку України, оскільки визначальним для пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є порядок визначення розміру такої різниці і саме різниця є об'єктом прощення як частина основної суми боргу (кредиту).

При цьому зазначення у довіці ПАТ «ОТП Банк» від 14.12.2016 вих.№ 007-1/773 про проведення конвертації з урахуванням положень п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не підтверджується матеріалами справи.

Також не приймаються як необґрунтовані доводи позивача про відсутність об'єкта оподаткування в розумінні ст. 14, п. 163.1 ст. 163, п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, оскільки збільшення активів позивача не може визначатися за загальним розміром сплачених позивачем платежів за кредитним договором, до яких входить також оплата процентів, які є платою за користування кредитними коштами. Крім того, є некоректним посилання позивача на розмір сплачених сум за кредитним договором в іноземній валюті в еквіваленті у гривні згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату укладення додаткового договору від 03.04.2015 у порівнянні з отриманою сумою кредиту в еквіваленті у гривні згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату укладення кредитного договору від 03.08.2007, оскільки позивач отримав суму кредиту в іноземній валюті - доларах США.

Зважаючи на викладене, сума основного боргу (тіла кредиту) за кредитним договором від 03.08.2007 №МL-007/129/2007 у розмірі 1 358 038,33 грн, прощена (анульована) ПАТ «ОТП Банк» як кредитором за його самостійним рішенням відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є додатковим благом позивача, а тому підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, у зв'язку з чим визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військовому збору є правомірним.

Так, Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01.01.2015, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (підпункти 1.1-1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З урахуванням вищевикладеного, за встановлених обставин отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага, відповідачем було правомірно визначено податковими повідомленнями-рішеннями від 06.10.2016 №0010411306 та від 06.10.2016 №0010401306 грошові зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 338 748,32 грн та зі сплати військового збору у загальній сумі 25 463,21 грн, обраховані з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту), в порядку, передбаченому підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Крім того, судом не приймаються доводи позивача про не надсилання відповідачем розрахунків податкового зобов'язання, визначеного у спірних повідомленнях-рішеннях, оскільки ця обставина не може бути підставою для визнання протиправними та скасування спірних повідомлень-рішень за умови здійснення вірного розрахунку сум податкового зобов'язання. Після перевірки правильності розрахунків, наведених у акті №4601/26-56-13-06-05/НОМЕР_1 від 22.08.2016, суд дійшов висновку про правомірність визначення позивачу грошових зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб за податковими зобов'язаннями - 270 998,66 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 67 749,66 грн, а також зі сплати військового збору за податковими зобов'язаннями - 20 370,57 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 092,64 грн.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки судом не встановлено правових підстав для задоволення позову, отже суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись положеннями статей 2, 72-77, 90 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві (ідентифікаційний код 39467012, адреса: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 12) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.10.2016 №0010401306 та від 06.10.2016 №0010411306 відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов