Рішення № 76471668, 12.09.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2731/18

РІШЕННЯ

іменем України

12 вересня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд головуючого-судді Михайлова О.О.

за участю:секретаря судового засідання Литвинюк К.Б. представника позивача - Ніколайчука В.С. представника відповідачів - Дмитрієвої А.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Летичівське лісове господарство" до Державної фіскальної служба України , Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Летичівське лісове господарство" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якій просить суд:

1. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Хмельницькій області по нарахуванню пені Державному підприємству "Летичівське лісове господарство" в сумі 75577,70 грн.

2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Хмельницькій області зняти неправомірно нараховану пеню в розмірі 75577,70 грн.

3. Судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1841,00 відшкодувати підприємству за рахунок Державної фіскальної служби України.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачами вимог ст. ст. 14, 129 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведено перевірку Державного підприємства "Летичівське лісове господарство", за результатами якої складено акт перевірки від 25.04.2018 №0812/22-01-14-01/00993298, на підставі якого 08.05.2018 винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0004071404 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) на суму 187733 грн, яке сплачене підприємством платіжним дорученням №1321 від 15.05.2018 в сумі 187733 грн.

Позивач стверджує, що 30.05.2018 підприємством на сайті Державної фіскальної служби України в електронному особистому кабінеті платника податків виявлено несплачену пеню в сумі 75577,70 грн.

Позивач вважає, що пеня в сумі 75577,70 грн нарахована Державному підприємству "Летичівське лісове господарство" неправомірно, а тому з метою захисту своїх прав звернувся з даним позовом до суду.

30.08.2018 від представника відповідача - Державної фіскальної служба України надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позовних вимог Державного підприємства "Летичівське лісове господарство" заперечує. У поданому відзиві зазначає, що із подано заяви не вбачається порушення ДФС України прав, свобод чи законних інтересів Державного підприємства "Летичівське лісове господарство". Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

30.08.2018 від представника відповідача - Головного управління ДФС у Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву у якій відповідач проти позовним вимог Державного підприємства "Летичівське лісове господарство" заперечує. Зазначає, що за наслідками документальної планової виїзної перевірки ДП "Летичівське лісове господарство", проведеної ГУ ДФС у Хмельницькій області встановлено порушення:

п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п. 4, 5, 6 П(С)БО №7 "Основні засоби", затвердженого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, п. 11 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 за №561, в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями всього в сумі 187733 грн, в т.ч.:

- за 2015 рік в сумі 18707 грн (в т.ч. за І квартал 2015 року в сумі 1719 грн, за ІІ квартал 2015 року в сумі 1749 грн, ІІІ квартал 2015 року в сумі 8564 грн, ІV квартал 2015 року в сумі 6675 грн);

- за 2016 рік в сумі 169026 грн (в т.ч. за І квартал 2016 року в сумі 101191 грн, за ІІ квартал 2016 року в сумі 0 грн, ІІІ квартал 2016 року в сумі 47716 грн, ІV квартал 2016 року в сумі 20119 грн).

У поданому відзиві представник відповідача також зазначає, що за результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0004071401 за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій на суму 187733 грн основного платежу. Представник відповідача також стверджує, що вищевказане податкове повідомлення-рішення вручене позивачеві засобами поштового зв'язку 10.05.2018 та визначена ним сума донарахувань 20.05.2018 відображена в інтегрованій картці платника з відповідним нарахуванням пені на занижені суми грошових зобов'язань. Зазначає, що розрахунок пені здійснюється в автоматичному режимі засобами ІС "Податковий блок", яка введена в експлуатацію наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1197, та діючим законодавством не передбачається його надання платникам.

Представник відповідача у поданому відзиві також стверджує, що відповідно до п. 129.1.1 ст. 129 ПК України, позивачем при проведенні в картці особового рахунку зазначеного податкового повідомлення-рішення, в автоматичному порядку нарахована пеня в сумі 75577,70 грн. Зазначає, що позивачем сплачені грошові зобов'язання, визначені контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0004071401 на загальну суму 187733, однак не сплачено пеню, нараховану згідно з п. 129.1.1 ст. 129 ПК України.

Крім того, представник відповідача стверджує, що пеня та штраф є відповідальністю різних видів, вважає, що норми законодавства відповідачем не порушені, просить в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Летичівське лісове господарство" відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 позовну заяву Державного підприємства "Летичівське лісове господарство", залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 12.09.2018.

В судовому засіданні 12.09.2018 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, за заявами представників сторін, справа розглянута 12.09.2018.

Справа розглянута за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив викладені в позовній заяві обставини, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів проти позову Державного підприємства "Летичівське лісове господарство" заперечив, з підстав, викладених у відзивах, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач - Державне підприємство "Летичівське лісове господарство" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00993298.

Посадовими особами ГУ ДФС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ДП "Летичівське лісове господарство".

За результатами вищевказаної перевірки встановлено порушення позивачем: п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п. 4, 5, 6 П(С)БО №7 "Основні засоби", затвердженого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, п. 11 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 за №561, в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями всього в сумі 187733 грн, в т.ч.:

- за 2015 рік в сумі 18707 грн (в т.ч. за І квартал 2015 року в сумі 1719 грн, за ІІ квартал 2015 року в сумі 1749 грн, ІІІ квартал 2015 року в сумі 8564 грн, ІV квартал 2015 року в сумі 6675 грн);

- за 2016 рік в сумі 169026 грн (в т.ч. за І квартал 2016 року в сумі 101191 грн, за ІІ квартал 2016 року в сумі 0 грн, ІІІ квартал 2016 року в сумі 47716 грн, ІV квартал 2016 року в сумі 20119 грн).

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0004071401, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій на суму 187733 грн основного платежу.

Зазначене податкове повідомлення-рішення вручене позивачеві засобами поштового зв'язку 10.05.2018 та визначена ним сума донарахувань 20.05.2018 відображена в інтегрованій картці платника з відповідним нарахуванням пені на занижені суми грошових зобов'язань.

Розрахунок пені здійснено позивачеві в автоматичному режимі засобами ІС "Податковий блок".

Сторонами не заперечується, що позивачем сплачене грошове зобов'язання, що визначене контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0004071401 на загальну суму 187733 грн.

На думку представника контролюючого органу, висновок про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується на твердженнях про те, що позивачем не сплачено пеню, нараховану згідно з п. 129.1.1 ст. 129 ПК України.

Суд не погоджується із вказаним висновком контролюючого органу та враховує викладене нижче.

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

- завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як встановлено з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 08.05.2018 року №0004071401 було вручено позивачу 10.05.2018 року, а тому граничним строком сплати податкових зобов'язань є 20.05.2018 року.

Проте, у зв'язку з сплатою позивачем 15.05.2018 року податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 08.05.2018 року №0004071401 в розмірі 187733,00 грн., відповідач закінчив нарахування пені в розмірі 75580,93 грн. та відобразив її в інтегрованій картці платника.

Пеня за положеннями підпункту 14.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суму грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Системний аналіз положень пункту 14.1.153, 14.1.175 та 14.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України свідчить про те, що об'єктом нарахування пені є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений строк. Відтак, обов'язковими умовами нарахування пені є їх сукупність, а саме наявність у платника податку обов'язку по сплаті узгодженого грошового зобов'язання та порушення строків його сплати. Самого факту наявності узгодженого грошового зобов'язання, яке сплачене у встановлені Кодексом строки, недостатньо для нарахування пені, оскільки податковий орган впродовж всього розгляду справи доводить, що пеня застосована ним як фінансова санкція, а не як засіб забезпечення податкового зобов'язання.

Об'єктом нарахування пені є грошове зобов'язання визначене контролюючим органом згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, яке за умовами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення.

Тобто, з наведеного вбачається, що нарахування платнику податку пені в разі визначення контролюючим органом суми грошового зобов'язання за результатами податкової перевірки починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання.

Таким чином, суд зазначає, що сплата узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлений Кодексом строк виключає одну із умов нарахування пені, доводить відсутність складу податкового правопорушення, що унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність нарахування пені, правила обчислення якої встановлені статтею 129 Податкового кодексу України та діють тільки за умов наявності підстав її нарахування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №822/2821/17.

Тому, суд погоджується із доводами позивача, що статтею 129 ПК України не передбачено нарахування платнику податку пені за весь період заниження суми податкового зобов'язання у разі виявлення контролюючим органом такого заниження.

Оскільки грошове зобов'язання, яке було визначено у податковому повідомленні-рішенні від 08.05.2018 року №0004071401 сплачено позивачем у межах встановленого ст. 57 ПК України 10 денного терміну у повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги до Головного управління ДФС у Хмельницькій області підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до Державної фіскальної служби України суд зазначає, що Державна фіскальна служба України не є стороною правовідносин щодо нарахування позивачу пені, а відтак позовні вимоги до цього відповідача задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки судом встановлено неправомірні дії відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління ДФС у Хмельницькій області судові витрати повністю.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Летичівське лісове господарство" задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Хмельницькій області по нарахуванню пені Державному підприємству "Летичівське лісове господарство" в сумі 75577,70 грн.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області зняти з обліку неправомірно нараховану пеню в розмірі 75577,70 грн.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Державного підприємства "Летичівське лісове господарство" судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 вересня 2018 року

Позивач:Державне підприємство "Летичівське лісове господарство" (вул. Савіцького Юрія, 54/1, смт. Летичів, Хмельницька область, 31500 , код ЄДРПОУ - 00993298) Відповідач:Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053 , код ЄДРПОУ - 39292197) Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) Головуючий суддя О.О. Михайлов