Рішення № 76471617, 13.09.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2855/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зайця О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо перерахунку з 01 січня 2016 року ОСОБА_1 за довідкою наданої ліквідаційної комісією на виконання вимог постанови №103 від 21.02.2018 пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення та зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та подальшу виплату пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст.ст.13, 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 1 січня 2016 року.

Позов мотивовано тим, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ та йому була призначена пенсія з розрахунку 90% від суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія. Вважає, що до його пенсії, що обчислена відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може бути застосоване обмеження її максимальним розміром 70% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки відповідні обмеження були введені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року.

Ухвалою судді від 17.08.2018 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) та надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення хвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позов.

Представник відповідача у встановлений ухвалою судді строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначив, що Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, що було враховано ГУПФ України в Чернігівській під час перерахунку пенсії позивачу. Крім того, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені частково, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.06.2002 є пенсіонером ОВС України, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При здійсненні перерахунку пенсії відповідно до вимог постанови КМУ № 103 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області обмежило розмір пенсії 70 відсотками грошового забезпечення, що підтверджується відповіддю ГУПФУ в Чернігівській області від 20.07.2018 № 3681/03/М-12.

Вважаючи такі дії відповідача щодо перерахунку пенсії у розмірі 70% протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

В подальшому, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо перерахунку з 01 січня 2016 року ОСОБА_1 за довідкою наданою ліквідаційною комісією на виконання вимог постанови №103 від 21.02.2018 пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст.ст.13, 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 1 січня 2016 року слід задовольнити.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованою позовну вимогу ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача про подальшу виплату пенсії у розмірі 90%, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

При цьому, суд звертає увагу на те, що права позивача в частині нарахування виплати йому пенсії у розмірі 90% після прийняття судом рішення на час розгляду даної справи не порушені, тому суд не може під час прийняття постанови вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

Крім того, з самого визначення поняття "пенсія" випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому, виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання пенсії, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки в розумінні статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000) щодо перерахунку з 01 січня 2016 року ОСОБА_1 за довідкою наданою ліквідаційною комісією на виконання вимог постанови №103 від 21.02.2018 пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000) здійснити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст.ст.13, 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 1 січня 2016 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 352,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13 вересня 2018 року.

Суддя О.В. Заяць