Рішення № 76471381, 13.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3666/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання противоправним та скасування пункту 2 (два) наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21 червня 2018 року № 2078 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області", поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 на посаді слідчого у СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області з 21 червня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що згідно із пунктом 2 Наказу за порушення службової дисципліни, а саме вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ, ст. ст. 2, 9, 40 Кримінально-процесуального кодексу України, в частині неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160160001488 слідчого СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 було звільнено з посади.

З тексту оскаржуваного наказу, взагалі не зрозуміло чи були обставини порушення норм кримінального процесуального законодавства України з боку Позивача, які начебто мали місце, встановленні під час проведення службового розслідування. Чи проводилось воно взагалі.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 11.04.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

29.08.2018 року від Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що надані у кримінальному провадженні вказівки керівництва СУ ГУНП в Одеській області позивачем не було виконано, у строк, визначений керівництвом слідчого управління, про хід розслідування СУ ГУНП в Одеській області не проінформовано, у кримінальному провадженні впродовж року не проведено жодної слідчої дії, хоча у слідчого була об'єктивна можливість провести хоча б якісь процесуальні дії у зв'язку із тим, що у кримінальному провадженні №1201616160001488 є особа яка підпадає під підозру у вчиненні кримінального правопорушення

Наказом ГУНП в Одеській області від 10.05.2018 року №1430 призначено службове розслідування за фактом порушення вимог КПК України окремими працівниками СВ Чорноморського ВП Овідопольського ВП ГУНП в Одеській області в результаті якого, після повного дослідження обставин проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №1201616160001488, 15.06.2018 року був складений висновок по даному службовому розслідуванню, у якому зазначено, що під час його проведення було виявлено цілу низку порушень діючого законодавства з боку співробітників Чорноморського ВП Овідопольського ВП ГУНП в Одеській області, які є підставам для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Було встановлено що з моменту надання письмових вказівок СУ ГУНП в Одеській області, слідчий ОСОБА_1 обмежився лише зверненням до суду із клопотанням про проведення допиту свідка у порядку ст. 225 КПК України, хоча на той час у кримінальному провадженні була наявна особа яка підпадає під підозру і відносно якого у слідчого була можливість ініціювати проведення цілої низки процесуальних дій, але замість цього позивач нехтуючи безпосереднім обов'язком у вигляді проведення швидкого, повного та неупередженого розслідування та у встановлений строк оперативного розкриття злочину, самоусунувся від виконання своїх обов'язків.

Відповідач зазначає, що позивачем було суворо порушено норми діючого законодавства, що призвело до неможливості проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, у зв'язку з чим 21.06.2018 року був виданий наказ ГУНП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області» №2078, яким, серед іншого, притягнуто до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Чорноморського ВП Овідопольського ВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, яким останнього вирішено звільнити з займаної посади.

11.09.2018 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій він додатково зазначив, що відповідачем було порушено строк притягнення Відповідача до дисциплінарної відповідальності. Крім того вказівки СУ ГУНП в Одеській області від 24 березня 2017 року за № 4/43 67 не можуть бути сприйнятті судом як доказ, оскільки в матеріалах судової справи відсутній письмовий дозвіл слідчого або прокурора на розголошення відомостей кримінального провадження з частині вказівок СУ ГУНП в Одеській області. Також в обґрунтування протиправності реалізації дисциплінарного стягнення представник позивача зазначив, що Відповідачем було порушено строк реалізації дисциплінарного стягнення, оскільки з моменту притягнення до дисциплінарної відповідальності до моменту реалізації дисциплінарного стягнення пройшло 52 дні, а відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності.

В судове засідання, призначене на 12.09.2018 року, Позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, від представника Позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання, призначене на 12.09.2018 року, Відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття в судове засідання представника Позивача та представника Відповідача, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалося.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Наказом ГУНП в Одеській області від 10.05.2018 року №1430 було призначено службове розслідування за фактом порушення вимог КПК України окремими працівниками СВ Чорноморського ВП Овідопольського ВП ГУНП в Одеській області в результаті якого, після повного дослідження обставин проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №1201616160001488.

15.06.2018 року був складений висновок по даному службовому розслідуванню, зі змісту якого вбачається, що 15.11.2016 року о 18:00 до ЧЧ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що в парку біля будинку № 15-а що розташований по вул. 1-го Травня в м. Чорноморську Одеської області виявлено труп ОСОБА_3 16.11.2016 року відомості вказані в даному повідомленні були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №1201616160001488 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, та проведення досудового розслідування було доручено слідчому СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 21.03.2017 року керівництвом СУ ГУНП в Одеській області у порядку ст. 39 КПК України було надано письмові вказівки від 21.03.2017 №4/4167 зі встановленням строку їх виконання, після чого їх було скеровано до Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області для виконання. Але, станом на 04.05.2018 надані у кримінальному провадженні вказівки керівництва СУ ГУНП в Одеській області не виконано, у строк, визначений керівництвом слідчого управління, про хід розслідування СУ ГУНП в Одеській області не проінформовано, у кримінальному провадженні впродовж року не проведено жодної слідчої дії, хоча у слідчого була об'єктивна можливість провести хоча б якісь процесуальні дії у зв'язку із тим, що у кримінальному провадженні №1201616160001488 є особа яка підпадає під підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку службового розслідування від 15.06.2018 року члени комісії вважали за доцільне за порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", ст. ст. 2, 9, 40 Кримінального процесуального кодексу України, неналежного досудового розслідування кримінального провадження №12016160160001488, слідчого СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 звільнити з посади.

21 червня 2018 року, пунктом 2 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Відповідач) за № 2078 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області» ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із пунктом 2 вищезазначеного наказу за порушення службової дисципліни, а саме вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ, ст. ст. 2, 9, 40 Кримінально-процесуального кодексу України, в частині неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160160001488 слідчого СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 було звільнено з посади.

З Наказом від 21 червня 2018 року № 2078 позивач ознайомився 28 червня 2018 року.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов не належить до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

Згідно з п.9 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Згідно з ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Як встановлено службовим розслідуванням, під час проведення досудового розслідування позивачем було суворо порушено норми діючого законодавства, що призвело до неможливості проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування розслідування у кримінальному провадженні № 12016160160001488.

Суд зазначає, що під час проведення досудового розслідування у слідчого має існувати персональний обов'язок щодо своєчасного і правильного розслідування кримінальних проваджень, прийняття щодо них законних і обґрунтованих рішень адже відповідно до ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Як встановлено судом, 21.03.2017 року керівництвом СУ ГУНП в Одеській області у порядку ст. 39 КПК України було надано письмові вказівки від 21.03.2017 №4/4167 зі встановленням строку їх виконання, після чого їх було скеровано до Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області для виконання.

В свою чергу позивач не міг не отримати вищезазначені вказівки, оскільки у відповідності до журналу зазначенні вказівки було надіслано разом з матеріалами кримінального провадження № 12016160160001488, що підтверджується копією журналу в якому наявний надпис «Чорноморськ Власова, вказівки і к\п 12016160160001488 по ст. 121», а розслідування по зазначеному провадженню проводив саме позивач.

З наведених підстав притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованим та законним.

Стосовно накладення на позивача більш суворого виду дисциплінарного стягнення суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч.1-6 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Відповідно до ч.12 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена Наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073, визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Згідно з п.2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до п.5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з п.8.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Відповідно до ч.10 та ч.15 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Згідно з п.1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 року за № 1576/29706, поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

З урахуванням зазначеного, оскільки на ОСОБА_1 вже було накладене стягнення в вигляді попередження про неповну посадову відповідність, відповідно до положень ч.12 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на ОСОБА_1 було накладено більш суворе дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Таким чином, на думку суду, п. 2 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21 червня 2018 року № 2078 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області", яким за порушення службової дисципліни, а саме вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ, ст. ст. 2, 9, 40 Кримінально-процесуального кодексу України, в частині неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160160001488 слідчого СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 було звільнено з посади є обґрунтованим та законним, тобто прийнятим відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позовні вимоги не належать до задоволення.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання противоправним та скасування пункту 2 (два) наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21 червня 2018 року № 2078 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області", поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 на посаді слідчого у СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області з 21 червня 2018 року - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук.

.