Рішення № 76471238, 12.09.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2684/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом

позивача ОСОБА_2 до відповідача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерства оборони України Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

06.08.2018 ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Полтавський обласний військовий комісаріат (надалі - третя особа) про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії, а саме просить:

- визнати пункт 71 протоколу № 24 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 08.04.2016 щодо відмови у розгляді документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрі України від 25.12.2013 № 975, повернення їх на доопрацювання протиправним та недійсним;

- зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, як інваліду другої групи, з 28.10.2013, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з урахуванням того, що відповідно до пункту "б" статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату звернення за призначенням одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у період з лютого 1986 по листопад 1987 року проходив військову службу в республіці Афганістан, де під час виконання службових обов`язків отримав осколкові поранення голови, лівої руки та контузію. Указував, що згідно з рішенням Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 26.09.2013 № 2325 наявні в нього поранення та контузія є такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби. У зв'язку з цим рішенням Полтавської обласної МСЕК (довідка10 ААА № 172092) йому вперше була призначена 2 група інвалідності з 28.10.2013. За доводами позивача, пункт 71 протоколу №24 засіданням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 08.04.2016 щодо повернення документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів № 499 від 28.05.2008, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 1640/2684/18; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

17.08.2018 до суду надійшли пояснення щодо позову від Полтавського обласного військового комісаріату, у яких указано: враховуючи те, що позивач проходив військову строкову службу, з часу звільнення з якої минуло понад три місяці, а інвалідність йому встановлена з 31.10.2013, позивач не має права на призначення йому допомоги /а.с. 27-29/.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу з 05.02.1986 по 12.11.1987 позивач проходив службу у військовій частині ДРА /а.с. 42/.

Під час проходження служби позивач отримав поранення, ЗЧМТ- контузія головного мозку і захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, внаслідок чого позивач у подальшому отримав інвалідність, що підтверджується витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2325 від 26.09.2013, а також довідкою МСЕК Серії 10 ААА № 172092, відповідно до якої позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 28.10.2013 /а.с. 37, 39/.

04.09.2015 позивач звернувся до військового комісаріату Лохвицького військового комісаріату із заявою стосовно виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії /а.с. 30/.

Указану заяву позивача та документи подані позивачем направлено до Полтавським ОВК до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги /а.с. 31/.

Департаментом фінансів Міністерства оборони України листом від 09.10.2015 № 248/3/6/2680 повідомлено Полтавський ОВК, що дія постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 1 січня 2014 року. Оскільки інвалідність позивачем отримана до 01.01.2014, то позивач не має права на виплату одноразової грошової допомоги /а.с. 32/.

Листом Полтавського ОВК від 28.10.2015 № 10/610 повідомлено позивача, що дія постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 1 січня 2014 року. Оскільки дія вищезазначених законодавчих та нормативно-правових актів на позивача не поширюється, то і підстав для розгляду поданих позивачем документів не вбачається /а.с. 33/.

09.03.2016 позивач повторно звернувся до військового комісаріату Лохвицького РВК із заявою про призначення одноразової грошової допомоги /а.с. 34/.

Листом Полтавського ОВК від 14.03.2016 № 10/457 заяву позивача та документи, подані позивачем, направлено до Департаменту фінансів Міністерства оборони України та зазначено, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки позивачу вперше група інвалідності, внаслідок отриманого поранення, контузії, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, встановлена до 01.01.2014 /а.с. 36/.

Згідно з рішенням Міністерства оборони України від 08.04.2016, оформленим протоколом №24, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, повернула обласному військовому комісаріату матеріали на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, яким установлено інвалідність до 01.01.2014, оскільки у наданих матеріалах немає підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби, як це передбачено підпунктом 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 /а.с. 45/.

Листом Полтавського ОВК від 11.05.2016 № 10/329/ВОЗ копію указаного витягу з протоколу направлено на адресу позивача /а.с. 44/.

Не погодившись з рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII) (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 1-2 Закону № 2011-XII визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону № 2011-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходить службу у військовому резерві, під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження зазначених зборів, служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення на умовах, визначених пунктом 3 цієї статті.

Суд зазначає, що станом на дату встановлення інвалідності позивачу - 28.10.2013 умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (надалі - Порядок № 499).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 499 особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Також відповідно до пункту 4.8 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071 (надалі - Положення, у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги), висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (пункт 4.10 Положення).

Виходячи зі змісту підпункту 30 пункту 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 730), головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство оборони України.

Суд зазначає, що згідно з указаними Положеннями відповідач має прийняти рішення про відмову у виплаті одноразової грошової чи виплату допомоги.

З матеріалів справи встановлено, що Міністерство оборони України за наслідками розгляду документів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги рішення про виплату коштів або ж про відмову у виплаті коштів не приймало, а повернуло документи до обласного військового комісаріату, тобто фактично рішення прийнято не було.

Отже, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 08.04.2016 № 24 у частині повернення документів ОСОБА_2 на доопрацювання до обласного військового комісаріату.

Враховуючи викладене, керуючись положеннями частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, належним способом захисту порушених прав позивача є покладення на Міністерство оборони України обов'язку повторно розглянути заяву ОСОБА_2 з прийняттям відповідного рішення відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499.

Стосовно посилань позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (дата набрання чинності - 24.01.2014) (надалі - Порядок № 975).

Пунктом другим постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255); допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Суд зазначає, що позивачу первинно встановлено другу групу інвалідності - 28.10.2013 /а.с. 37/.

Таким чином, 28.10.2013 є днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги.

Суд звертає увагу на те, що Порядок № 975 не було прийнято станом на дату встановлення позивачу ІІ групи інвалідності.

Отже, з урахуванням викладеного, на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги - 11.03.2016 /а.с. 35/ застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, а саме: у редакції Закону України від 03.11.2006 № 328-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб", яка діяла з 01.01.2007 до 01.01.2014 та Порядку № 499.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 31.07.2018 у справі № 524/3705/16-а.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Полтавський обласний військовий комісаріат (вул. Шевченка, 78А, м. Полтава, ідентифікаційний код 07851296) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнання протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 08.04.2016 № 24 у частині повернення документів ОСОБА_2 на доопрацювання до обласного військового комісаріату.

Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_2 з прийняттям відповідного рішення відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Т.С. Канигіна