Рішення № 76471094, 12.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1997/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Бучко Р.В., Малетич М.М.,

відповідача Зданевич С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся до суду з позовом до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо оформлення права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Яворівського (28,1 км), Жовківського (22,3 км) та Сокальського (54,7 км) районів Львівської області з метою їх формування як об'єкта цивільних прав.

- зобов'язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) вжити заходи, передбачені статтями 92, 116, 123, 125, 126 Земельного кодексу України з метою набуття права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Яворівського (28,1 км), Жовківського (22,3 км) та Сокальського (54,7 км) районів Львівської області та оформлення речових прав на них.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Яворівського (28,1 км), Жовківського (22,3 км) та Сокальського (54,7 км) районів Львівської області належать до земель оборони відповідно до законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги. Військовою прокуратурою Львівського гарнізону вивчено стан дотримання земельного законодавства при розпорядженні землями державної власності та встановлено істотні порушення режиму та порядку використання земель оборони на території Львівської області, а саме: прикордонних смуг. На підставі опрацьованих даних публічної кадастрової карти України прокуратурою встановлено факти надання земельних ділянок прикордонної смуги вздовж лінії кордону у приватну власність та користування, що є грубим порушенням вимог статті 84 Земельного кодексу України, статті 3 Закону України «Про використання земель оборони», інших законодавчих та підзаконних нормативних актів. Вказує, що відповідачем не вживали та не вживають дієві заходи щодо оформлення документів на право користування землями прикордонної смуги, що безумовно створює умови для незаконного розпорядження органами місцевого самоврядування і державної влади земельними ділянками у межах прикордонної смуги та суміжних землях і ставить під загрозу безперешкодне виконання функцій по охороні державного кордону.

Відповідач позову не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає в наступному. Закон України «Про використання земель оборони», який є спеціальним у даних правовідносинах, не містить імперативних приписів щодо обов'язку Державної прикордонної служби України оформлення права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги у порядку, передбаченому статтями 92, 116, 123, 125, 126 Земельного кодексу України, оскільки вони відповідно до положень статті 3 Закону України «Про використання земель оборони» знаходяться у постійному користуванні військових частин Державної прикордонної служби України. Стовно надання окремим громадянам та юридичним особам у власність та користування земельних ділянок уздовж прикордонної смуги, то вказані земельні ділянки надавались у власність ще до набрання чинності Законом України «Про використання земель оборони», яким прикордонну смугу було віднесено до земель оборони. На даний час Львівським прикордонним загоном активно ведеться позовна робота з метою повернення вказаних земельних ділянок. Вважає, що порушення вимог статті 84 Земельного кодексу України відбуваєся не з боку Державної прикордонної служби, а з боку органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, які розпоряджаються землями оборони без достатніх на це повноважень. Твердження прокурора про те, що земельна ділянка прикордонної смуги не є об'єктом цивільних прав, оскільки вона є несформована,є необґрунтованими та безпідставними, оскільки постійне користування Державною прикордонною службою України прикордонною смугою встановлене статтею 3 Закону України «Про використання земель оборони», а її межі встановлені підпунктом 3 пунктом 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 N 1147. Вважає позовну заявою необґрунтованою, тому просив у задоволенні відмовити.

Ухвалою від 16.05.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі з проведенням підготовчого засідання.

05.06.2018 за вх.№17480 відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву.

11.06.2018 за вх.№18150 позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив.

16.08.2018 за вх.№25808 відповідачем через канцелярію суду подано заперечення на відповідь на відзив.

06.09.2018 позивачем подано заяву про зміну позовних вимог.

Ухвалою від 12.09.2018 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Військовою прокуратурою Західного регіону України вивчено стан дотримання земельного законодавства при розпорядженні землями державної власності та встановлено істотні порушення режиму та порядку використання земель оборони на території Львівської області, а саме: прикордонних смуг.

Відповідно до інформації у Публічній кадастровій карті до сфери відання та охорони Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) належать земельні ділянки прикордонних смуг на території Жовківського, Яворівського, Сокальського, Старосамбірського, Турківського та Мостиського районів Львівської області.

Зокрема, відповідно до листа Львівського прикордонного загону від 26.07.2018 №09-2592 Львівський прикордонний загін охороняє ділянку відповідальності в межах 950-565 прикордонних знаків загальною протяжністю 219, 5 км. Ділянка Львівського прикордонного загону перебуває в межах Яворівського району (28, 1 км), Жовківського району (22,3 км) та Сокальського району (54, 7 км).

На підставі опрацьованих даних публічної кадастрової карти України прокуратурою Львівської області встановлено факти надання земельних ділянок прикордонної смуги вздовж лінії кордону у приватну власність та користування, що є порушенням вимог статті 84 Земельного кодексу України, статті 3 Закону України «Про використання земель оборони» та інших законодавчих та підзаконних нормативних актів.

03.10.2017 Військовою прокуратурою Західного регіону України направлено лист №10/2/3-632вих-17 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання інформації про вжиті Львівським прикордонним загоном (військова частина 2144) заходів щодо оформлення права користування земельними ділянками уздовж лінії державного кордону (прикордонної смуги). У вказаному листі прокуратура одночасно просила надати копію звітів інвентаризації таких земель.

Листом від 13.10.2017 №10-13-0.2-13109/2-17 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області повідомлено позивача про те, що з метою отримання запитуваної інформації та документів вказаний лист Військової прокуратури Західного регіону України від 03.10.2017 №10/2/3-632вих-17 скеровано до виконання відділам у Жовківському, Мостиському, Сокальському, Старосамбірському, Турківському, Яворівському районі та місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Листом від 13.10.2017 №22-13-023-523/105-17 відділ у Жовківському районі Головного управління Держгеодастру у Львівській області повідомив, що у провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/2526/16 за позовом Адміністрації державної прикордонної служби України та військової частини №2144 Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Жовківської районної державної адміністрації про скасування розпорядження. Вказана справа стосується дотримання процедури передачі у власність громадян, власників сертифікатів на середню земельну частку (пай) Жовківською районною державною адміністрацією земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень на території Жовківського району Львівської області. Відомості про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в смузі від лінії державного кордону до лінії інженерно-технічних споруд Державної прикордонної служби України у відділі відсутні.

Листом від 26.10.2017 №10-1313-0.1-1596/2-17 відділ у Мостиському районі Головного управління Держгеодастру у Львівській області повідомив, що земельні ділянки у смузі місцевості між лінією державного кордону та лінією інженерних прикордонних споруджень не сформовані та право користування цими земельними ділянками прикордонними загонами не зареєстровано. Звіти технічної інвентаризації земель, розташованих в смузі місцевості від лінії державного кордону до лінії інженерно-технічних споруд державної прикордонної служби України, у відділі відсутні.

В подальшому Військовою прокуратурою Західного регіону України 22.11.2017 направлено листи Начальнику Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №10/2/3-75 9вих17 та Львівському прикордонному загону (військова частина 2144) №10/2/3-762вих17, якими зобов'язано надати інформацію та копії матеріалів про вжиті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного кордону заходи щодо оформлення права користування земельними ділянками від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень. Окрім того, Листи містять вимогу повідомлення причини відсутності у органів охорони кордону правовстановлюючих документів на право користування вказаними земельними ділянками.

Листом від 30.11.2017 №14/144085 Львівський прикордонний загін повідомив, що Державний кордон на ділянці Львівського прикордонного загону був облаштований за часів СРСР. Окрім того, на даний час порядок надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти Кабінетом міністрів України не опрацьовано.

Листом від 15.12.2017 Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України №711/8534 повідомило прокуратуру, що Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України вчиняються дії щодо оформлення належним чином земельних ділянок під інженерно-технічні споруди та повернення в державну власність тих ділянок, які були незаконно відчужені (розпайовані) між громадянами та приватними підприємствами із порушенням чинного законодавства. Окрім того, надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти законодавчо неврегульовано.

04.05.2018 Військовою прокуратурою Західного регіону України направлено запит до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, яким зобов'язано надати інформацію щодо звернення відповідача до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з заявами щодо оформлення права користування землями прикордонної смуги між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруджень (земель оборони, стадії на якій перебуває розгляд вищезазначених заяв (у разі іх надходження), площ земель для набуття права користування та їх вартість, а також надати їх орієнтовну площу.

Листом від 07.05.2018 №10-13-0.31-4711/2-18 Головним управління Держгеокадастру у Львівській області повідомлено, що Державна прикордонна служба України Львівського прикордонного загону звернулась з клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації на постійне користування Львівським прикордонним загоном (військова частина 2144) земельних ділянок під інженерне облаштування ДК в межах Жовківського, Сокальського, Яворівського районів за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. За результатами розгляду вказаної заяви надано відмову. Разом з вказаним листом надано копію листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.05.2018 №ЮР-2589/0-1692/0/37-18 про надання дозволу зі змісту якого вбачається, що відповідач звернувся із вказаною заявою 10.04.2018.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Частиною другою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Повноваження Держгеокадастру щодо державного контролю за використанням та охороною земель не охоплюють звернення з таким позовом, який подано у зв'язку з виявленням бездіяльності щодо оформлення права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги. Ураховуючи вказане, звернення прокурора з даним позовом є обґрунтованим та зумовлене необхідністю захисту інтересів держави.

Відповідно до частини 2 статті 115 Земельного кодексу України уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони» від 23.11.2003 № 1345-VI (далі - Закон № 1345-VI).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 №1777-ХІІ (далі-Закон № 1777-ХІІ) державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1777-ХІІ державний кордон України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, встановлюється на суші - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах.

Частиною 1 статті 22 Закону № 1777-ХІІ передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону № 1777-ХІІ прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 затверджено Положення про прикордонний режим (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Відповідно до термінів, що вживаються у Положенні, прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Лінія інженерних прикордонних споруджень - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів.

Статтею 1 Закону № 1345-VI передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

Згідно із статтею 2 вказаного закону військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 3 Закону №1345-VI уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Отже, оскільки землі в межах прикордонної смуги надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України, такі землі визнаються землями оборони і вони використовуються виключно згідно із Законом № 1345-VI.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 1777-ХІІ охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

Відповідні підрозділи Державної прикордонної служби зобов'язані практично реалізовувати відповідно до вимог закону встановлення прикордонної смуги на державному кордоні як зони особливого режиму використання земель.

Зміст вказаної норми вказує на те, що Державна прикордонна служба України має не лише права щодо постійного користування землями в межах прикордонної смуги, але й відповідні обов'язки щодо охорони державного кордону України та реалізації відповідно до вимог закону встановлення прикордонної смуги на державному кордоні як зони особливого режиму використання земель.

Частина 4 статті 84 Земельного кодексу України передбачає, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі оборони.

Судом встановлено, що на час звернення прокурора з даною позовною заявою окремі земельні ділянки прикордонної смуги вздовж лінії кордону було надано у приватну власність та користування, що є порушенням вимог статті 84 Земельного кодексу України та статті 3 Закону України «Про використання земель оборони».

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України, відповідно до частини 2 якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно до частини 3 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно із статтями 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що Львівським прикордонним загін (військова частина 2144) не оформлено право користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Яворівського (28,1 км), Жовківського (22,3 км) та Сокальського (54,7 км) районів Львівської області з метою їх формування як об'єкта цивільних прав. Окрім того, останній не заперечує й факту передачі окремих ділянок прикордонної смуги вздовж лінії кордону у приватну власність та користування, у зв'язку з чим відповідачем оскаржено в судовому порядку рішення про надання у власність земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вживались заходи щодо оформлення права користування земельними ділянками під інженерне облаштування ДК для потреб охорони державного кордону військовою частиною 2144 вздовж лінії державного кордону.

Водночас, судом встановлено, що заходи для оформлення права користування земельними ділянками поза межами інженерних комунікацій до лінії кордону відповідачем не здійснювались.

При цьому судом не беруться до уваги надані відповідачем документи щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки таки не стосуються земельних ділянок, що є предметом розгляду у даній справі.

Суд зазначає, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була вчинити відповідно до покладених на неї чинним законодавством України обов'язків.

Ураховуючи викладене, є протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144), яка полягає у не оформленні права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Яворівського (28,1 км), Жовківського (22,3 км) та Сокальського (54,7 км) районів Львівської області.

Бездіяльність відповідача уможливила неправомірне надання окремих земельних ділянок прикордонної смуги вздовж лінії кордону у приватну власність, що суперечить особливому режиму використання вказаної категорії земель.

Як на одну із підстав такої бездіяльності позивач посилається на відсутність на законодавчому рівні порядку надання вказаної категорії земель у користування. Однак такі судом до уваги не беруться, оскільки Львівським прикордонним загоном оформлено право користування на землі прикордонної смуги під інженерно-технічними спорудами.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо правомірності оскаржуваної позивачем бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, про має місце протиправна бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо оформлення права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Яворівського (28,1 км), Жовківського (22,3 км) та Сокальського (54,7 км) районів Львівської області з метою їх формування як об'єкта цивільних прав, які не відповідають визначеним частиною 2 статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах.

Тому таку бездіяльність слід визнати неправомірною, задовольнивши першу позовну вимогу як обґрунтовану.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Виходячи із наданих суду повноважень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення похідних від першої позовної вимоги позовних вимог про зобов'язання відповідача вжити заходи, передбачені статтями 92, 116, 123, 125, 126 Земельного кодексу України з метою набуття права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Яворівського (28,1 км), Жовківського (22,3 км) та Сокальського (54,7 км) районів Львівської області та оформлення речових прав на них.

Беручи викладене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до положень частини другої статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Заступника військового прокурора Львівського гарнізону (вул. Клепарівська, 20, м. Львів, 79007) до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) (вул. Личаківська, 74, м. Львів, 79010, код ЄДРПОУ 14321653) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо оформлення права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Яворівського (28,1 км), Жовківського (22,3 км) та Сокальського (54,7 км) районів Львівської області з метою їх формування як об'єкта цивільних прав.

Зобов'язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) вжити заходи, передбачені статтями 92, 116, 123, 125, 126 Земельного кодексу України з метою набуття права користування земельними ділянками у межах прикордонної смуги уздовж лінії державного кордону України між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Яворівського (28,1 км), Жовківського (22,3 км) та Сокальського (54,7 км) районів Львівської області та оформлення речових прав на них.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2018 року.

Суддя О.П. Хома