Ухвала суду № 76471081, 13.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3620/18

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

13 вересня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як О.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанов, -

в с т а н о в и в :

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) звернулась до Львівського окружного адміністративного сулу з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м.Львів, пл.Міцкевича, 8) у якому позивач просить суд:

- визнати дії першого заступника начальника ГУ Держпраці у Львівській області Грицак О.О. протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 560/448/АВ/ФС-1 від 04.07.2018 року;

- визнати дії першого заступника начальника ГУ Держпраці у Львівській області Грицак О.О. протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 560/448/АВ/ФС-2 від 04.07.2018 року;

- визнати дії першого заступника начальника ГУ Держпраці у Львівській області Грицак О.О. протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 560/448/АВ/ФС-3 від 04.07.2018 року.

Через канцелярію суду 10.09.2018 року надійшло клопотання позивача про забезпечення позову шляхом:

-зупинення дії постанови № ЛВ 560/448/АВ/ФС-1 від 04.07.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Головного управління Держпраці у Львівській області суми штрафу в розмірі 111690 (сто одинадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн до набрання законної сили рішення суду у справі №1340/3620/18;

- зупинення дії постанови № ЛВ 560/448/АВ/ФС-2 від 04.07.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Головного управління Держпраці у Львівській області суми штрафу в розмірі 37230 (тридцять сім тисяч двісті тридцять) грн до набрання законної сили рішення суду у справі №1340/3620/18;

- зупинити дію постанови № ЛВ 560/448/АВ/ФС-З від 04.07.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Головного управління Держпраці у Львівській області суми штрафу в розмірі 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) грн до набрання законної сили рішення суду у справі №1340/3620/18.

Обґрунтовуючи клопотання, посилається на те, що 22 серпня 2018 року Державним виконавцем Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Біляк Наталією Миколаївною винесені Постанови про відкриття виконавчого провадження за №57059274 га №57059310 на підставі оскаржуваних у даній справі постанов Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ 560/448/АВ/ФС-2 від 04.07.2018 року та № ЛВ 560/448/АВ/ФС-З від 04.07.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

27 серпня 2018 року Державним виконавцем Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Біляк Наталією Миколаївною винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за №57085315 на підставі оскаржуваної у даній справі постанови Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ 560/448/АВ/ФС-1 від 04.07.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Таким чином, на думку позивача склались обставини, які створили очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, так як у разі несплати у добровільному порядку штрафу згідно оскаржуваних постанов, такий штраф буде стягнуто в примусовому порядку.

Відтак, відкриті виконавчі провадження призведуть до блокування господарської діяльності позивача (зокрема, та не обмежуючись цим, неможливості вчасно та в повному обсязі виплати працівникам заробітну плату та інші, пов'язані з нею обов'язкові виплати; виникнення заборгованості перед контрагентами за поставлені товари та послуги) через арешт майна підприємця, арешт коштів на банківських рахунках підприємця та їх примусове стягнення. Таким чином Позивач не буде мати змоги зреалізувати своє законне право на захист, так як до моменту вирішення спору по суті штрафи вже будуть стягнені.

При вирішенні даного клопотання суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вирішуючи подане клопотання про забезпечення позову, суд враховує, що розглядуваний у даній справі спір стосується правомірності винесення відповідачем постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ 560/448/АВ/ФС-1, № ЛВ 560/448/АВ/ФС-2 та № ЛВ 560/448/АВ/ФС-З від 04.07.2018 року , згідно яких на позивача накладено штраф у розмірі 11690,00 грн, 37230,00 грн та 3723,00 грн. Подана позивачем заява про забезпечення цього позову шляхом зупинення дії постанов відповідача про накладення штрафів уповноваженими посадовими особами № ЛВ 560/448/АВ/ФС-1, № ЛВ 560/448/АВ/ФС-2 та № ЛВ 560/448/АВ/ФС-З від 04.07.2018 року, обґрунтована тим, що невжиття вказаних заходів істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Однак заявником не надано доказів та не наведено жодної з передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, наявність яких необхідна для можливості застосування судом заходів забезпечення позову. А саме, не доведено, що невжиття вищевказаних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Також, суд враховує також і те, що заходи забезпечення позову вживаються з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті. Натомість, твердження, викладені позивачем у його заяві, не можуть бути підставою для задоволення заяви про забезпечення даного позову, оскільки вирішення питання про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень є предметом спору по суті і оцінка йому може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду саме в ході розгляду адміністративної справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову немає, більше того, забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов про накладення штрафу фактично є ухваленням рішення без розгляду справи по суті та не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.

Окрім того, суд не приймає до уваги посилання заявника на те, що відкриті виконавчі провадження призведуть до блокування господарської діяльності позивача (зокрема, та не обмежуючись цим, неможливості вчасно та в повному обсязі виплати працівникам заробітну плату та інші, пов'язані з нею обов'язкові виплати; виникнення заборгованості перед контрагентами за поставлені товари та послуги) через арешт майна підприємця, арешт коштів на банківських рахунках підприємця та їх примусове стягнення, оскільки заявником не надано доказів вжиття виконавцем вказаних заходів, окрім того, зазначене не є тими обставинами, які можуть свідчити про наявність підстав для забезпечення адміністративного позову в силу положень частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи обсяг заявленого позову, виходячи з принципу співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову та з огляду на імперативні приписи ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку, що у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта та заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору - слід відмовити.

У відповідності до Закону України "Про судовий збір", підстави для повернення судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна