Рішення № 76470881, 04.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2239/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Стець Н.Я.,

провівши підготовку до судового розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова, в якому просить суд:

-визнати незаконним рішення № 11058/0414 від 27.11.2017 Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про відмову в призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

-зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27.11.2017.

В обґрунтування позову позивач покликається на те, що звернувся до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Відповідач, розглянувши надані ОСОБА_3 документи, а саме: трудову книжку від 16.03.1981 року, довідку (уточнюючу довідку) про підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній № 13 від 30.12.2016 року видану ТзОВ «Західспецбуд» за період роботи з 24.11.1981 по 31.12.1991 року на посаді елетрозварника, неправомірно відмовив в призначені пенсії позивачу на пільгових умовах, у зв'язку тим, що не зазначено характер виконуваних робіт. Проте, як зазначає позивач, згідно з записами у трудовій книжці ОСОБА_3 вбачається, що пільговий стаж роботи електрогазозварника загалом складає 35 років, (при необхідних 12 років 6 місяців). Таким чином, ОСОБА_3 досяг 55 річного віку (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року) його трудовий стаж складає більше 40 років (з 1975 року но даний час), при необхідних 25 років загального трудового стажу, при цьому виконання шкідливих робіт електрозварником більше 35 років при необхідних 12,6 років, тобто наявні підстави для призначення йому пенсії, передбачених ст.13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також зазначає, що факт його роботи електрозварником на ручної електродугової (дугової) зварки, в період 1981 року по 2013 роки можуть підтвердити його співробітники ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

04 червня 2018 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у справі.

17.07.2018 у підготовчому судовому засіданні проведено заміну відповідача - з Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

29.08.2018 за вх.№ 26879 на адресу суду від Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві в обґрунтування своїх заперечень на позовні вимоги відповідач покликається на те, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду без дотримання вимог Порядку № 22-1, подавши заяву довільної форми, тому відповідачем не приймалось рішення щодо відмови у проведенні перерахунку відповідно до частини 5 статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Натомість листом відповідача № 11058/04-14 від 27.11.2017 позивачу надано відповідь щодо порушених ним питань в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян". Таким чином, відповідач стверджує, що лист № 11058/04-14 від 27.11.2017 не є правовим актом індивідуальної дії в розумінні КАС України та не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Водночас в оскарженому листі позивачу повідомлено про необхідність дооформлення поданих документів та зазначено, що після подання необхідних документів органом Пенсійного фонду буде розглянуто питання щодо можливості призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. Разом з тим, відповідач покликається на те, що на підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення записів у трудовій книжці є недостатньо, а уточнюючих довідок згідно пункту 20 постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - постанова № 637) за періоди роботи у ВО "Львівхімсільгоспмаш", у Львівському заводобудівельному комбінаті, ТзОВ "ЛСУ-Західспецбуд" та у ТзОВ "АЙПІЄ-Л" та наказів про проведення атестації робочого місця у цих організаціях позивач на подавав. Також відповідач звертає увагу на те, що однією із обов'язкових умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є проведення атестації робочого місця за умовами праці. Робота у шкідливих умовах після 21 серпня 1992 зараховується до пільгового стажу, якщо право на це підтверджене результатами атестації робочого місця. На підставі наведеного відповідач вважає, що позовні вимоги позивача щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 13.03.1979 по 10.07.1980, з 12.05.1981 по 06.09.1981, з 03.05.2007 по 14.11.2013 є передчасними та можуть розглядатись за умови подання уточнюючих довідок згідно пункту 20 постанови № 637 та наказів про атестацію робочого місця, робота якому мала місце після 21.08.1992. Відтак, стверджує, що період роботи з 21.08.1992 по 14.11.2013 правомірно не зараховано до пільгового стажу роботи, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтверджували проведення атестації робочих місць протягом вказаних періодів. Накази про проведення атестації робочого місця протягом зазначеного періоду до позивачем не подавались.

04.09.2018 представник позивача подав відповідь на відзив. Щодо покликання відповідача на те, що лист № 11058/04-14 від 27.11.2017 не є правовим актом індивідуальної дії в розумінні КАС України, позивач зазначає, що за своїм змістом зазначений лист і є відмовою у призначенні пенсії. Також стверджує, що в матеріалах справи наявна уточнююча довідка про характер виконуваних робіт, яка підтверджує роботу позивача електрозварником в шкідливих умовах. Щодо відсутності атестації робочого місця електрозварювальника позивач вказує на те, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому їх проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою суду від 04.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, та наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні правову позицію Пенсійного фонду підтримав, просив у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач звернувся до Галицького об'єднаного УПФ України м. Львова із заявою про призначення пенсії віком на пільгових умовах за Списком №2.

Як вбачається із записів трудової книжки ОСОБА_3 працював:

- з 13.03.1979 по 10.07.1980 - електрозварником ВО "Львівхімсільгоспмаш";

- з 12.05.1981 по 06.09.1981 - електрозварником Львівського заводобудівельного комбінату;

- з 24.11.1981 по 01.03.2007 - електрозварником СУ-605 тресту Укргідроспецбуд (згодом - ДП Львівського спеціалізованого управління № 605 ТзОВ "Західспецбуд");

- з 02.03.2007 по 30.04.2007 - електрозварником ТзОВ "Західспецбуд";

- з 03.05.2007 по 14.11.2013 - електрозварником ТзОВ "ЛСУ -Західспецбуд";

- з 12.06.2015 по 05.05.2016 - електрогазозварником ТзОВ "АЙПІЄ-Л".

Листом № 11058/0414 від 27.11.2017 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, мотивуючи відмову відсутністю уточнюючих довідок згідно пункту 20 постанови № 637 та наказів про атестацію робочого місця, робота на якому мала місце після 21.08.1992, а також тим, що не зазначено характер зварювальних робіт, виконуваних ОСОБА_3

Вважаючи відмову відповідача незаконною, ОСОБА_3 звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Враховуючи період, за який виник спір щодо зарахування стажу позивача на посаді електрозварника та газоелектрозварника, зокрема період з 24.11.1981 по 03.03.2007, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосуванню підлягають Списки, чинні в даний період роботи позивача.

Так, Рішенням Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію по віку на пільгових умовах, у розділі XXXII «Загальні професії» передбачено професію «електрозварників та їх підручних» і «газозварників та їх підручних».

Відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16.01.1985 № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об'єднує назви професій пов'язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, елетрозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Суд погоджується з позивачем, шо вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника та електрозварника, газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу, а отже професія як зварника та газоелектрозварника в спірний період передбачена у Списку №2.

Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії та виробництва в зазначених списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 № 442 (далі - Порядок № 442), за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У силу ч.4 ст.242 КАС України, судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, всупереч обов'язку доказування, закріпленому у ст.77 КАС України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено тих обставин, що стали підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, аналізуючи приписи законодавства у взаємозв'язку з обставинами даної справи, суд дійшов висновку, що дії відповідача є протиправними і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27.11.2017.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним рішення № 11058/0414 від 27.11.2017 Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про відмову в призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27.11.2017.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ: 13814885) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений та підписаний 13.09.2018.

Суддя В.М.Сакалош