
з
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2018 року № 810/1547/18
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю представника позивача - Рибченко Н.М., представника відповідача Домашенко Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Васт-Транс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у Київській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язанння вчинити певні дії,
встановив:
29.03.2018 ТОВ «Васт-транс» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Головного управління державної Казначейської служби України у Київський області та просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної казначейської служби України у Київській області та Головного управління ДФС у Київській області, яка полягає в ухиленні від внесення до реєстру Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету та/або до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, інформації про узгодження суми бюджетного відшкодування (з 14.04.2017р.), що були відображені Товариством з обмеженою відповідальністю «Васт-транс» як непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року та визначені в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року та судовому рішенні у справі №2а-1750/12/1070;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Київській області внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету та/або до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, що були заявлені в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року та судовому рішенні у справі №2а-1750/12/1070 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 відкрито провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 31.07.2018 підготовче засідання закрито.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено строки і порядок відшкодування бюджетної заборгованості, які встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, пунктом 52 та 56 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та ч. З п.7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що затверджений постановою правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, позивач вважає, що податкова інспекція зобов'язана була подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за лютий 2007 року у розмірі 335543,00 грн., та березень 2007 року у розмірі 56289,00 грн.( загальна сума - 391832 грн.).
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відповідач діяв з урахуванням вимог чинного законодавства, та в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Звертав увагу суду, що встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі. Таким чином, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавав додаткові письмові пояснення. Просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Васт-Транс" ідентифікаційний код 30367782, місцезнаходження: 08113, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрушки, вул. Лісна, буд. 1, зареєстроване як юридична особа з 19.03.1999 року., подав до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київськійобласті податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року з додатками.
Позивач прийняв рішення про повернення непогашених залишків сум податку на додану вартість, що були заявлені ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року та відобразив це в заяві.
Податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2015 року за №9045118758 з додатками була отримана податковим органом та зареєстрована 20 березня 2015 року о 15:07:12, що підтверджується квитанцією №2.
Згідно Квитанції №2 Уточнюючий розрахунок податкових зобов 'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) з додатками був поданий позивачем 17 квітня 2015 року о 17:36:44 та зареєстрований податковим органом за № 9072376582.
Відповідно до даного розрахунку було збільшено показник суми бюджетного відшкодування за звітний (податковий) період у сумі 192059,00 грн., що привело до збільшення бюджетного відшкодування за звітні (податкові періоди до 01 лютого 2015 року у сумі 2 280 623,00 грн.
Станом на день складання позовної заяви непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, за вирахуванням сум бюджетної заборгованості, які оскаржуються у суді та отримані позивачем, становлять - 980 258 грн.
На думку позивача податковим органом не було надано у встановлений законом строк - до 01 квітня 2015 року висновок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів із зазначенням сум податку, що підлягають відшкодуванню з бюджету позивачу за податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2015 року та до 21 травня 2015 року за податковими деклараціями з податку на додану вартість за лютий та березень 2007 року а органом державного казначейства не було повернено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Позивач, не погодившись з діями Головного управління державної казначейської служби України у Київській області та Головного управління ДФС у Київській області, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати їх.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним діями Головного управління державної казначейської служби України у Київській області та Головного управління ДФС у Київській області, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Васт - Транс» звернулося до суду про стягнення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний банківський рахунок: за лютий 2015 року у сумі 980 258,00 грн., та залишки невідшкодованих сум з ПДВ заявлені Позивачем в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 та складають: за лютий 2007 року - 335 543 грн., березень 2007 року - 56 289 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.
Таким чином, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів, з дня виникнення права позивача на отримання суми бюджетного відшкодування.
Вимоги Позивача в частині відшкодування сум податку на додану вартість за лютий 2007 року - 335543 грн., березень 2007 року - 56 289 грн., вже були предметом судового оскарження та відповідно до яких вже винесені судові рішення, про що позивач зазначає сам у позовній заяві.
Згідно із положеннями п.200.7 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції станом на 31.12.2016 року, далі - ПК України) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або не відповідність або не відповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.
Відповідно до п.200.10 ст. 200 ПК України (в редакції станом на 31.12.2016 року) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно із п.200.12 ст. 200 ПК України (в редакції станом на 31.12.2016 року) контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки:
- або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;
- або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Відповідно до п.200.13 ст. 200 ПК України (в редакції станом на 31.12.2016 року) на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
При цьому, згідно із п.200.7 ст. 200 ПК України (в редакції Закону України № 1797-VIII від 21.12.2016 року, що набрало чинності з 01.01.2017 року) платник податку який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до п.200.10 ст. 200 ПК України (в редакції Закону України № 1797-УІІІ від
21.12.2016 року) у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Згідно із п.200.13 ст. 20 ПК України (в редакції Закону України № 1797-УІІІ від 21.12.2016 року) на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Відповідно до п.5 Порядку №26 заяви виключаються з Реєстру згідно з пунктом 48.7 статті 48, пунктом 49.11 статті 49 і пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.
Заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку. Згідно із п.6 Порядку № 26 повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.
Таким чином, у 2017 році в Україні запроваджено якісно іншу систему відшкодування ПДВ, що базується на принципах автоматичності та хронологічного порядку відшкодування ПДВ відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.
При цьому, старий механізм відшкодування ПДВ, визначений постановами КМУ бід 17.01.2011 року № 39 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість" та від 22.02.2016 року № 68 "Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість", що передбачав формування та направлення органами ДФС України до органів Державної казначейської служби (ДКС) України висновків про підтверджені суми такого відшкодування, був скасований з 01.02.2017 року.
З 01.01.2017 року в Україні на законодавчому рівні запроваджено систему автоматичного відшкодування ПДВ з використанням даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Вказаний Реєстр запроваджений у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 26 від 25.01.2017 року (набрала чинності з 01.02.2017 року), функції з адміністрування Реєстру покладені на Міністерство фінансів України.
При цьому, згідно із п. 3 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого вказаною Постановою КМУ (далі - Порядок № 26) формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.
Відповідно до п. 5 Порядку №26 заяви виключаються з Реєстру згідно з пунктом 48.7 статті 48, пунктом 49.11 статті 49 і пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.
За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління державної казначейської служби України у Київській області та Головного управління ДФС у Київській області, яка полягає в ухиленні від внесення до реєстру Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету та/або до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, інформації про узгодження суми бюджетного відшкодування (з 14.04.2017р.), що були відображені ТОВ «Васт-транс» як непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року та визначені в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року та судовому рішенні у справі №2а-1750/12/1070 є не обгрунтованую та задоволенню не підлягає.
Відповідно також не підлягає задоволенню похідна від неї вимога про зобов'язання Головне управління ДФС у Київській області внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету та/або до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, що були заявлені в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року та судовому рішенні у справі №2а-1750/12/1070.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 10 серпня 2018 р.
Судове рішення № 76470820, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 31.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/1547/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: