Рішення № 76470351, 04.09.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 803/710/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф. А.,

при секретарі судового засідання Журомській І. М.,

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (надалі - відповідач) про визнання протиправним рішення щодо не включення до реєстру вкладників на виплату відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду та зобов'язання включити ОСОБА_1 до реєстру вкладників банку на виплату відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду та провести виплату відшкодування коштів в розмірі 46 740,13 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, а також зазначено що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з припиненням діяльності ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про включення інформації про нього до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та просив провести виплату такого відшкодування коштів з його особового рахунку. Проте відповідач не включив інформацію про ОСОБА_1 до переліку вкладників, так як у позивача відсутній оригінал договору №980-043-000236964 від 11.05.2016 року. Позивач вважає, що його безпідставно не було включено до переліку вкладників, оскільки він має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Михайлівський».

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову та вказує, що такий не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Передумовою включення фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу, до загального реєстру вкладників неплатоспроможного банку є наявність укладеного договору з небанківською установою через банк, що виступив повіреним за відповідним договором. На думку відповідача, між позивачем та ТОВ «ІРЦ» було укладено двосторонній договір позики, без участі банку як повіреного. Також, в Уповноваженої особи відсутні підстави для включення позивача до переліку рахунків вкладників, так як кошти, що обліковувалися на рахунку ОСОБА_1 відображені на такому рахунку внаслідок вчинення ТОВ «ІРЦ» нікчемного правочину.

Позивач у відповіді на відзив не погоджується з твердженнями представника відповідача, зазначеними у відзиві на позовну заяву. Звертає увагу суду на те, що у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно чинного законодавства, повинен зберігатись примірник договору №980043000236964 від 11.05.2016 року. Також вказує, що відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на конкретні пункти такого договору, що ще раз підтверджує його наявність у відповідача. Внаслідок цього, вважає що відмова на підставі відсутності оригіналу договору є протиправною.

Позивач вважає, що банк не є набувачем спірних коштів і не має повноважень з розпорядження особистими коштами клієнта, які є власністю останнього. Кошти після зарахування на рахунок особи стають її власністю, втрачають свій цільовий статус та набувають статусу вкладу, тому позивач не погоджується з рішенням відповідача щодо нікчемності перерахунку ТОВ «ІРЦ» коштів ОСОБА_1, які є власністю останнього.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та у заявах по суті справи, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання не прибув.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що позивач з 2015 року був вкладником ПАТ «Банк Михайлівський» та користувався його банківськими послугами.

10.11.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір №980-043-000147791, за умовами якого позивач передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (надалі - ТОВ «ІРЦ») зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором. Згідно вказаного договору ПАТ «Банк Михайлівський» діяв як повірений від імені ТОВ «ІРЦ» (а. с. 12-13).

11.05.2016 року у Луцькому відділенні №1 ПАТ «Банк Михайлівський» між позивачем та ТОВ «ІРЦ» через повіреного ПАТ «Банк Михайлівський», згідно пояснень позивача, укладено договір №980-043-000236964 від 11.05.2016 року, згідно з умовами якого небанківською фінансовою установою ТОВ «ІРЦ» залучено від ОСОБА_1 кошти у розмірі 46 500,00 грн., які залишалися на його рахунку 10.05.2016 року в ПАТ «Банк Михайлівський» по закінченню попереднього вищезазначеного договору №980-043-000147791 від 10.11.2015 року. За умовами даного договору позивач передає ТОВ «ІРЦ» у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачений цим Договором, а ТОВ «ІРЦ» зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором. Днем надання суми коштів у власність (позику) ТОВ «ІРЦ» вважається день зарахування суми коштів, зазначеної у підпункті 1.1 пункту 1.2 Договору, на поточний рахунок ТОВ «ІРЦ» відповідно до умов Договору. При укладенні даного договору працівниками відповідача жодного разу не проінформовано позивача, що на такі кошти не поширюються гарантії, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

19.05.2016 року з рахунку ТОВ «ІРЦ» на рахунок позивача було перераховано: 46 500,00 грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-043-000236964 від 11.05.2016 року»; 240,12 грн. з призначенням платежу «оплата процентів по договору №980-043-000236964 від 11.05.2016 року» (а. с. 56-57).

З 23.05.2016 року в ПАТ «Банк Михайлівський» запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».

07.08.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу дублікату договору від 11.05.2016 року №980-043-000236964, у зв'язку з втратою оригіналу його примірника під час проходження військових зборів. Дану заяву подано з метою наступного включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а. с. 10).

У довідці від 28.08.2017 року №3Г1(К)/22615 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волков О. Ю. повідомив, що договір банківського рахунку №980-043-000236964 від 11.05.2016 року в архіві банку відсутній (а. с. 4).

05.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання виписки руху депозитних коштів по рахунку НОМЕР_1, який був відкритий для обслуговування платежів за договором №980-043-000236964 від 11.05.2016 року (а. с. 11).

У довідці про стан рахунку від 13.10.2017 року встановлено, що кошти в сумі 46 500,00 грн., залучені по договору №980-043-000236964 від 11.05.2016 року, 11.05.2016 року були перераховані ТОВ «ІРЦ», яке 19.05.2016 року повернуло дані кошти на вказаний рахунок. У даній довідці вказано, що зарахування 19.05.2016 року коштів на рахунок ОСОБА_1 ТОВ «ІРЦ» в сумі 46 500,00 грн., відображене у наданій інформаційній довідці, є нікчемним правочином в силу положень статті 215 Цивільного кодексу України та пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому право власності у позивача не виникло; подальше здійснення ОСОБА_1 будь-яких дій по розпорядженню зазначеними коштами також є нікчемним (а. с. 8).

25.10.2017 року позивач звернувся до відповідача та до Директора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України із заявою про включення інформації про нього до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та про проведення йому виплати відшкодування коштів з особового рахунку в розмірі 46 740,13 грн.

01.11.2017 року відповідач надав відповідь №3Г1(К)/74139 на вищезазначену заяву, у якій повідомив, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, заподіяної зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 року звернення громадян про включення такої інформації до переліку вкладників оформлюється шляхом подання заяви встановленої форми з обов'язковими документами, що мають додаватися, одним з яких є оригінал або нотаріально посвідчена копія договору та додаткових угод до нього, укладеного з небанківською фінансовою установою через повіреного ПАТ «Банк Михайлівський». Жодних виключень щодо документів не передбачено, з огляду на необхідність виключення можливих шахрайств з копіями договорів. Запропоновано позивачу подати пакет документів до Центру обслуговування клієнтів ПАТ «Банк Михайлівський». Розгляд заяви по суті та прийняття рішення можливе лише після отримання банком всіх документів згідно вимог.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб України листом від 16.11.2017 року №37-036-23170/17 запропоновано позивачу звернутися до ТОВ «ІРЦ» для отримання копії договору.

Позивач вважає рішення відповідача від 01.11.2017 року незаконним, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (надалі - Закон №4452-VI)

Законом №4452-VI встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (стаття 1).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону N 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн.

Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом №4452-VI, для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків.

Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №826/1476/15 дійшла висновку, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням встановленого частиною першою статті 26 Закону №4452-VI граничного розміру відшкодування за вкладами. Аналогічні правові позиції висловлені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі №820/11591/15.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Відповідно до частин шостої-сьомої статті 26 цього Закону у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Пунктами 3, 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Як слідує з матеріалів справи, 19.05.2016 на рахунок позивача НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» надійшли кошти в сумі 46 740,13 грн. від ТОВ «ІРЦ». Вказані кошти в розумінні Закону № 4452 є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 вказаного Закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону №4452 уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Таким чином, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону №4452 протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відтак, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Відповідно до частини третьої даної статті правочин може бути віднесений до нікчемного у випадку, якщо банк вчинив за таким договором певні дії (відчужив майно, здійснив оплату, прийняв зобов'язання, тощо).

Як слідує з матеріалів справи, за договором №980-043-000236964 від 11.05.2016 року сторонами виступають ОСОБА_1 та ТОВ «ІРЦ».

Пунктами 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452 визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Вказані підстави були зазначені Уповноваженою особою Фонду у повідомленні про нікчемність правочину від 13.10.2017 №3Г1(К)/23729 в обґрунтування повідомлення про нікчемність переказу коштів ТОВ «ІРЦ» на рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський».

Уповноважена особа Фонду не включила позивача до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у зв'язку з тим, що у нього відсутній оригінал договору №980-043-000236964 від 11.05.2016 року, а також тому що транзакції, здійснені ТОВ «ІРЦ» 19.05.2016 на розрахунковий рахунок позивача визнані нікчемними.

Щодо твердження відповідача, що у нього відсутній примірник вищезазначеного договору, то суд зазначає наступне. Відповідно до статті 52-1 Закону №4452-VI Фонд забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання усіх, у тому числі фінансово-господарських, документів неплатоспроможного банку протягом ліквідаційної процедури. До завершення ліквідації неплатоспроможного банку Фонд зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів неплатоспроможного банку і передати їх на зберігання до Національного банку України.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилається на конкретні пункти договору №980-043-000236964 від 11.05.2016 року, що й ставить під сумнів його твердження про відсутність в останнього примірника такого договору.

Отже, виходячи з пояснень позивача, що ПАТ «Банк Михайлівський» виступав повіреним при укладенні договору №980-043-000236964 від 11.05.2016 року, то суд презюмує, що як і у банку, так і тепер у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України повинен бути на зберіганні власний примірник такого договору.

Проаналізувавши вищенаведене та вимогу норми статті 52-1 Закону №4452-VI випливає, що в даному випадку саме на банк, як повіреного, покладено обов'язок зі зберігання такого типу договорів (щоб у майбутньому виключити ситуації з підробки такого роду документів). Виходячи з доречності та достатності аргументів, відповідальність за неможливість включення інформації про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування втрачених коштів за рахунок Фонду, безпідставно і протиправно перекладено на вкладника, ОСОБА_1 Суд враховує, що протиправна бездіяльність відповідача суттєво звужує право позивача на отримання відшкодування. На переконання суду, встановлена протиправна бездіяльність відповідача суперечать одному із провідних принципів і загальних засад конституційного ладу України - принципу верховенства права.

Враховуючи вище встановлене та зважаючи на вимоги частини першої, другої статті 77 КАС України щодо обов'язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд вважає, що так як у відзиві на позовну заяву Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волков О. Ю. посилається на конкретні пункти договору №980-043-000236964 від 11.05.2016 року, то екземпляр договору наявний у нього. Вказані обставини в своїй сукупності дають підстави вважати, що ПАТ «Банк Михайлівський» у договорі №980-043-000236964 від 11.05.2016 року діяв як «повірений». Відтак при наданні оцінки спірним правовідносинам суд виходить саме з цього.

Щодо нікчемності транзакції з переказу ТОВ «ІРЦ» коштів ОСОБА_1, то суд зазначає наступне. ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «ІРЦ» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, так як ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів. Він є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ «ІРЦ», забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.

Однак Уповноваженою особою Фонду не зазначено, яким чином перекази коштів ТОВ "ІРЦ" на користь позивача, мають відношення до підстав нікчемності, визначених законодавством. Висновок щодо нікчемності правочину саме за участі позивача не обґрунтований жодними доводами чи доказами.

При цьому, суд зазначає, що жодна з підстав, вказаних у статті 38 Закону №4452 не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ «Банк Михайлівський» у правовідносинах з позивачем.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи слідує, що договір позики був укладений позивачем не з банком, а з ТОВ «ІРЦ». Кошти перераховані позивачем на рахунок ТОВ «ІРЦ». Повернуті кошти були 19.05.2016 року також від вказаного товариства на рахунок позивача у Банку по взаємовідносинах позивача з товариством, а не позивача із Банком, чи товариства та Банку.

На момент введення тимчасової адміністрації на поточному рахунку ОСОБА_1 у ПАТ «Банк Михайлівський» НОМЕР_1 перебували грошові кошти в сумі 46 740,13 грн.

Крім цього, суд зазначає, що договір був укладений, а кошти зараховані ще до прийняття постанови Правління Національного банку України від 23.05.2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних.

Судом встановлено, що станом на час укладення договору та перерахування коштів на рахунок, у банку були відсутні будь-які підстави відмовити у зарахуванні коштів або підстави вважати, що правочин є нікчемним.

На думку суду, уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду.

Таким чином, враховуючи викладене вище, посилання відповідача на положення пунктів 7, 9 частини третьої статті 38 закону №4452-VI, як і на положення статей 215, 216 ЦК України, як на правову підставу для визнання зазначених вище транзакцій нікчемними, є необґрунтованими.

19.11.2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України №4452-VI, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 року №1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Враховуючи вищевикладене, передані позивачем кошти для ТОВ «ІРЦ» через повіреного - ПАТ «Банк Михайлівський», були вкладом, який повернутий на його поточний рахунок із відсотками, згідно укладеного договору. Таким чином, рахунок позивача мав би бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 року №14 (далі - Положення № 14, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також даним пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку Уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Поряд з цим, згідно з пунктами 2, 3, 5 розділу ІІІ Положення № 14 Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду. Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді. Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується директором-розпорядником або заступником директора-розпорядника та засвідчується відбитком печатки Фонду. Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом. Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

Відтак, дані про поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 на суму 46 740,13 грн. мають бути включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Щодо позовної вимоги про визнання рішення відповідача щодо не включення його до реєстру вкладників на виплату відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду, то суд вважає, що лист Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О. Ю. від 01.11.2017 року не є рішенням як таким. У даному листі позивачу надано роз'яснення щодо порядку та можливості надання заяви та пакету документів для включення ОСОБА_1 до переліку вкладників неплатоспроможного банку.

Суд зазначає, що не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання відповідача включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки, зобов'язання уповноваженої особи надати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом, є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не володів і не повинен був володіти жодною додатковою інформацією про позивача окрім тієї, що міститься в Переліку вкладників.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Оскільки уповноважена особа Фонду не включивши ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду допустила протиправну бездіяльність, тому взаємопов'язані позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення шляхом визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О. Ю. щодо не включення ОСОБА_1 до реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись частиною 3 статті 243, статтями 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення ОСОБА_1 до реєстру вкладників до реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер

Повний тест судового рішення складено 14.09.2018 року.