Ухвала суду № 76469102, 28.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/8848/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/8848/18 Слідчий суддя в 1 інст. Соболєва І.П.

Провадження №11сс/778/930/18 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Дадашевої С.В.,

суддів Гончара О.С., Гріпаса Ю.О.,

при секретарі Вертепній Ю.Г.,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017080000000097 від 18 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України,

за участю прокурора Яцентюк З.В.,

представника ТОВ «Хортмет» - адвоката Харламова Д.І.,

ВСТАНОВИЛА:

представник ТОВ «Хортмет» - адвокат Харламов Д.І. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою (з доповненнями) на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 серпня 2018 року, якою клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на брухт металів, а саме: нержавіючої сталі у кількості 7 т, алюмінію у кількості 300 кг, титану у кількості 200 кг, міді у кількості 6 тон та лому чорних металів у кількості 4 т, який був вилучений в ході обшуку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3, шляхом тимчасового позбавлення права на використання, розпорядження та відчуження зазначеного майна.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що накладення арешту на вказане майно має на меті збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі (з доповненнями) представник ТОВ «Хортмет» - адвокат Харламов Д.І. просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню у зв'язку із наступним. Так, апелянт зазначає, що приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя відповідних вимог кримінального процесуального закону не дотримався. Жодного обґрунтування того, що вилучене у ТОВ «Хортмет» майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, в оскаржуваній ухвалі слідчого судді не наведено. Апелянт зазначає, що майно вилучене у ТОВ «Хортмет», жодного відношення до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за 12017080000000097 від 18 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, не має, оскільки ТОВ «Хортмет» здійснює легальну (законну) діяльність щодо операцій з металобрухтом та має на це відповідні дозвільні документи. Крім того, апелянт зазначає, що 29 червня 2016 року ТОВ «Хортмет» отримало від Департаменту промисловості та розвиту інфраструктури Запорізької обласної державної адміністрації АКТ №4-16 обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих підприємства, їх приймальних пунктів та приймальних пунктів спеціалізованих металургійних переробних підприємства (брухт кольорових металів), відповідно до якого, спеціалізоване підприємство ТОВ «Хортмет», що було обстежено, відповідає вимогам Закону України «Про металобрухт» та наказу Міністерства економічного розвиту і торгівлі України від 29 березня 2016 року №524 «Про затвердження переліку обладнання та устаткування, які необхідні мати спеціалізованому підприємству та його приймальним пунктам або спеціалізованому металургійному переробному підприємству при здійсненні операцій з металобрухтом», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за №585/28715. Аналогічний акт було видано ТОВ «Хортмет» і на поводження із брухтом чорних металів (Акт №6-16 від 28 вересня 2016 року).

Крім того, на офіційному сайті Запорізької обласної державної адміністрації наведений перелік підприємств Запорізької області, які мають відповідні акти на поводження із металобрухтом. В цьому переліку, зазначено, що ТОВ «Хортмет» має відповідні акти обстеження, як на діяльність із брухтом кольорових металів, так і чорних металів.

Ані слідчий не зазначав вказаного у клопотанні, ані слідчий суддя не з'ясовував - чи здійснює ТОВ «Хортмет» власну діяльність легально, а саме: на підставі відповідних актів обстеження, чи навпаки - ТОВ «Хортмет» здійснює незаконну діяльність із металобрухтом, за здійснення чого і передбачена кримінальна відповідальність за ст. 213 КК України.

Апелянт також звертає увагу на те, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді, по-суті, було зупинено здійснення ТОВ «Хортмет» законної господарської діяльності, так як арештовано увесь придбаний підприємством металобрухт, що тягне за собою неможливість його реалізації та розрахунку із власними кредиторами, також придбання металобрухту в наступному.

Крім того, апелянт зазначає про те, що в протоколі обшуку від 27 липня 2018 року слідчим зазначено опис майна ТОВ «Хортмет», з якого вбачається, що слідчий не зважував металобрухт, а вказував його приблизну вагу, однак в оскаржуваній ухвалі слідчого судді вже зазначено не про приблизну вагу, а встановлено конкретну вагу, що не відповідає дійсності.

Враховуючи викладене, апелянт вважає, що органом досудового розслідування в клопотанні не надано обґрунтованої оцінки щодо правової підстави для арешту майна ТОВ «Хортмет», а слідчий суддя, всупереч вимогам ст. 173 КПК України, не встановив наявність правових підстав для відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на вказане майно, оскільки особа, яка подала вищевказане клопотання, не довела необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. Між тим, ані слідчим в клопотанні про накладення арешту на майно, ані слідчим суддею не зазначено правових підстав для прийняття рішення про відповідність майна ТОВ «Хортмет» критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

При розгляді апеляційної скарги апелянт просить врахувати, що за цим же кримінальним провадженням слідчим 27 липня 2018 року проведено обшук і в іншої юридичної особи - ТОВ «Гармет-А», (код ЄДРПОУ - 41061468). В подальшому, слідчий звернувся із клопотанням про накладення арешту на описане майно ТОВ «Хортмет» та майно ТОВ «Гармет-А». Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 серпня 2018 року клопотання слідчого про арешт майна ТОВ «Гармет-А» було залишено без задоволення з обґрунтуванням такого рішення, зокрема тим, що матеріали кримінального провадження не підтверджують, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України; водночас, матеріали надані представником власника майна посвідчують, що ТОВ «Гармет-А» здійснює законну господарську діяльність. З викладеного вбачається, що при умові надання підприємством підтвердження законності ведення власної господарської діяльності щодо операцій з металобрухтом, не має підстав для арешту майна, так як матеріали кримінального провадження не підтверджують, що вилучене у ТОВ «Хортмет» майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Отже, з цією метою, представник власника арештованого майна вважає необхідним дослідити та долучити до матеріалів провадження господарські документи ТОВ «Хортмет», а саме: копії основних договорів та видаткових документів до них.

Згідно з ухвалою слідчого судді, слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області Смиков Є.І. звернувся до суду із клопотанням про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080000000097 від 18 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.

У клопотанні зазначив, що невідомі особи на території Запорізької області організували незаконні пункти прийому, схову та збуту металобрухту, на яких здійснюється прийом брухту металів та операції з металобрухтом в порушення вимог чинного законодавства.

Подальшим розслідуванням було встановлено, що за адресою: мЗапоріжжя, вул. Доківська, 3 знаходиться незаконний пункт прийому металобрухту, що в повному обсязі підтверджується зібраними по справі доказами, а саме допитами свідків, які зазначили, що раніше неофіційно були працевлаштовані на осіб, що здійснювали діяльність пов'язану зі збутом брухту чорних і кольорових металів. В силу своєї роботи їм стало відомо про те, що за адресами: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 696; м. Запоріжжя, вул.Електрозаводська, 3; м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3; м. Запоріжжя, вул.Зейська, 5, невідомими особами організовано незаконні пункти прийому, зберігання та збуту металобрухту, котрі працюють по теперішній час.

27 липня 2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя проведено обшук за адресою: м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3, в ході якого було виявлено та вилучено брухт металів, а саме: нержавіючої сталі у кількості 7 т, алюмінію у кількості 300 кг, титану у кількості 200 кг, міді у кількості 6 тон та лому чорних металів у кількості 4 т.

Вказаний металобрухт належить ТОВ «Хортмет» (ЄДРПОУ 40133761).

Вилучений в ході даного обшуку металобрухт має значення речових доказів по кримінальному провадженню та повністю відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України. З метою запобігання знищенню даного майна на нього необхідно накласти арешт.

Враховуючи, що розгляд клопотання слідчого про накладення вищезазначеного арешту здійснювався за відсутності представника ТОВ «Хортмет» та без направлення належного повідомлення до вказаного товариства про такий розгляд, відомості, коли саме представник товариства отримав копію оскаржуваної ухвали, в матеріалах провадження немає, доводи апелянта про те, що про наявність оскаржуваної ухвали останньому стало відомо лише 08 серпня 2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, ніким не спростовані, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді не пропущено.

Заслухавши доповідь судді; думку представника ТОВ «Хортмет» - адвоката Харламова Д.І. на підтримання апеляційної скарги (з доповненнями); прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги (з доповненнями) і наполягала на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі (з доповненнями), колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст. 173 КПК України, повинен був враховувати наступне: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На думку колегії суддів, слідчим суддею не враховані зазначені вимоги закону при розгляді клопотання.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підтвердження доводів клопотання слідчим наданий витяг з ЄРДР за №12017080000000097 від 18 лютого 2017 року за ч.1 ст. 213 КК України та інші документи, якими, на думку слідчого, підтверджується необхідність зазначеного арешту.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Разом з цим, клопотання слідчого не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження, - і самих доказів на підтвердження того, що майно, яке було вилучено в ході обшуку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Жодній особі у цьому провадженні не повідомлено про підозру, відповідно, цивільні позови у провадженні також відсутні.

Крім того, слідчим не надано достатніх доказів, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що кримінальне правопорушення взагалі мало місце.

Так, частиною першою статті 213 КК України передбачена відповідальність за здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб'єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.

Жодних із вказаних ознак зазначеного кримінального правопорушення у клопотанні не зазначено з наданням належних і допустимих доказів, які б наявність цих ознак підтверджували.

Водночас, до апеляційної скарги (з доповненнями) апелянтом долучено копії документів, а саме: акт №4-16 від 29 червня 2016 року обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих підприємств, їх приймальних пунктів та приймальних пунктів спеціалізованих металургійних переробних підприємств (брухт кольорових металів); акт № 6-16 від 28 вересня 2016 року обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих підприємств, їх приймальних пунктів та приймальних пунктів спеціалізованих металургійних переробних підприємств (брухт чорних металів); інформація щодо наявності ТОВ «Хортмет» серед переліку підприємств, які отримали акт обстеження спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів на відповідність вимогам ЗУ «Про металобрухт» та можуть здійснювати операції пов'язані з металобрухтом; договори поставки; специфікації; рахунки на оплату; видаткові накладні; акт приймання брухту та відходів кольорових металів № 20/03/18-2 від 20 березня 2018 року; посвідчення № 20/03/18 Про радіаційну і вибухову безпеку брухту і відходів кольорових металів та сплавів від 20 березня 2018 року; акт про походження брухту від 20 березня 2018 року, та інші копії документів, якими останній обґрунтовує свої доводи з приводу того, що ТОВ «Хортмет» здійснює законну господарську діяльність за вищезазначеною адресою.

Доводи апелянта про те, що вилучений в ході обшуку метал придбаний підприємством на законних підставах при наявності всіх необхідних дозвільних документів, прокурором під час апеляційного розгляду не спростовані.

З врахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що вищевказане клопотання слідчого не відповідає вимогам ст.171 КПК України, оскільки не містить всіх необхідних відомостей, передбачених цією статтею.

Крім того, слідчим та прокурором не доведено необхідності вищевказаного арешту.

Так, до клопотання додано лише ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, протокол обшуку від 27 липня 2018 року та протокол допиту свідка від 19 червня 2018 року, написаний від руки нерозбірливим почерком, через що показання свідка взагалі неможливо розібрати, а також відомості щодо товариства - місце знаходження юридичної особи, перелік його засновників, тощо.

При цьому, відомості, що містяться в клопотанні та доданих до нього документах, не спростовують доводів апелянта, та не доводять необхідність арешту вищезазначеного майна.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що жодної з передбачених законом підстав для накладення вищевказаного арешту, як і самої доцільності такого арешту ані слідчим у клопотанні ані прокурором в судовому засіданні не доведено.

Отже, доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Хортмет» - адвоката Харламова Д.І., викладені в апеляційній скарзі (з доповненнями) та при апеляційному розгляді, є слушними.

Слідчий суддя на недоліки клопотання та доданих до нього матеріалів уваги не звернув, всі обставини, які мають значення для правильного вирішення клопотання, не перевірив та дійшов передчасного висновку про необхідність накладення вищевказаного арешту.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою і на підставі ст.ст.407, 409 КПК України підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали - про відмову у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу (з доповненнями) представника ТОВ «Хортмет» - адвоката Харламова Д.І. задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 серпня 2018 року, якою клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на брухт металів, а саме: нержавіючої сталі у кількості 7 т, алюмінію у кількості 300 кг, титану у кількості 200 кг, міді у кількості 6 тон та лому чорних металів у кількості 4 т, який був вилучений в ході обшуку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3, шляхом тимчасового позбавлення права на використання, розпорядження та відчуження зазначеного майна, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на брухт металів, а саме: нержавіючої сталі у кількості 7 т, алюмінію у кількості 300 кг, титану у кількості 200 кг, міді у кількості 6 тон та лому чорних металів у кількості 4 т, який був вилучений в ході обшуку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3, відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Дадашева С.В. Гончар О.С. Гріпас Ю.О.