Ухвала суду № 76468692, 14.09.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

14 вересня 2018 р. Справа № 0240/3204/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом: товариства з обмеженою відповдальністю "Транссигнал ОЛК" до: Головного управління ДФС у Вінницькій області про: визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ "Транссигнал ОЛК" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.

Одночасно із позовом 13.09.2018 позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДФС у Вінницькій області проводити документальну невиїзну перевірку ТОВ "Транссигнал ОЛК", що призначена на підставі наказу №5299 вд 04.09.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд даного клопотання без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Обґрунтовуючи заяву позивач зіслався на те, що 10.09.2018 року ТОВ "Транссигнал ОЛК" подав до Вінницького окружного адміністративного суду позов до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу №5299 від 04.09.2018 року про проведення документальної невиїзної перевірки. Відтак, з метою справедливого розгляду судом поданого позову та прийняття законного рішення необхідним є заборонити Головному управлінню ДФС у Вінницькій області проводити документальну невиїзну перевірку ТОВ "Транссигнал ОЛК", що призначена на підставі наказу №5299 вд 04.09.2018 року.

Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Разом з тим, заявник посилається на те, що звернувся до суду із адміністративним позовом 10.09.2018 року. Однак, згідно відмітки канцеляції Вінницького окружного адміністративного суду матеріали позовної заяви зареєстровані 13.09.2018 року за вх. №39709/18, які були подані до суду заявником власноруч. Окрім того, слід відзначити, що матеріали позовної заяви підписані директором ТОВ "Транссигнал ОЛК" ОСОБА_1 без зазначення дати. Крім того, заявником належним чином не обґрунтовано необхідності застосування заходів забезпечення заявленого адміністративного позову, а суд не вбачає підстав для висновку про те, що захист прав, свобод та інтересів позивачів стане неможливим без вжиття цих заходів.

Відтак, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, на думку суду, є неможливим, оскільки у такому випадку фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову.

При цьому, позивачем не наведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі. В силу вимог статті 56 ПК України рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку і грошові зобов'язання, що оскаржуються, вважаються неузгодженими до закінчення процедури адміністративного оскарження або до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Видання ж наказу про призначення документальної невиїзної перевірки не створює небезпеки інтересам платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі та не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. При цьому за результатами такої перевірки може бути і не встановлено будь-яких порушень платником податків вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби.

Щодо посилань позивача на необхідність заборонити Головному управлінню ДФС у Вінницькій області проводити документальну невиїзну перевірку ТОВ "Транссигнал ОЛК", що призначена на підставі наказу №5299 вд 04.09.2018 року, з метою справедливого розгляду поданого позову та прийняття законного рішення, то суд зазначає, що мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Спір же вирішується відповідно до матеріалів справи, на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

Таким чином, з огляду на відсутність достатніх даних, які б вказували на необхідність застосування заходів забезпечення адміністративного позову ТОВ "Транссигнал ОЛК", суд приходить до переконання, що підстав для вжиття таких заходів немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ "Транссигнал ОЛК" про забезпечення позову - відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Згідно ч. 8 ст. 154, ст. 295 КАС України ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів до апеляційного суду через Вінницький окружний адміністративний суд. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна