Постанова № 76466301, 10.09.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/2227/18

Провадження № 22-ц/792/1323/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

П’єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

за участю: представника позивача ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/2227/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2018 року (суддя Мазурок О.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Хмельницької міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7, про визнання незаконним та скасування рішення постійної комісії з питань самочинного будівництва та визнання незаконним та скасування частково рішення Хмельницької міської ради.

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У січні 2018 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Хмельницької міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7, про визнання незаконним та скасування рішення постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради №13 від 03.10.2013 року про надання дозволу на збереження самовільного будівництва житлового будинку та гаража, визнання незаконним та скасування п. 2 рішення Хмельницької міської ради №35 від 25.12.2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва від 03.10.2013 року №13 ОСОБА_8 було надано дозвіл на збереження самовільного будівництва житлового будинку (загальною площею 99,40 кв.м.) та гаража по АДРЕСА_1. Виходячи із зазначеного дозволу, рішенням тридцять другої сесії Хмельницької міської ради за №35 від 25.12.2013 року ОСОБА_8 було надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель міської ради - землі житлової та громадської забудови.

Зазначала, що вона спільно проживала з ОСОБА_8 з 1997 року, нею сплачувалися кошти за придбання «ленінської кімнати», а також було виконано будівельні роботи по відновленню та переобладнанню даної тимчасової споруди в житлову будівлю. Відповідно, земельна ділянка площею 891 кв.м., на якій знаходиться будинок, перебувала в спільному користуванні ОСОБА_8 та ОСОБА_6 Вказувала, що 04 грудня 2017 року вона подала Хмельницькому міському голові заяву з вимогою скасувати протокол засідання постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва від 03.10.2013 року за №13 та рішення тридцять другої сесії Хмельницької міської ради за №35 від 25.12.2013 року, однак листом від 21.12.2017 року у задоволенні її заяви було відмовлено. А тому, вона змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_6 до Хмельницької міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, ОСОБА_7 про захист земельних та майнових прав відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що судом не було надано належної оцінки наданих нею письмовим доказам. На думку апелянта, суд першої інстанції, відмовивши в задоволенні позову, не захистив її право власності та фактично заперечив право позивача на користування частиною спірної земельної ділянки та частиною спірного будинковолодіння, яке було створене нею та ОСОБА_8

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суд першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що на засіданні постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва від 03.10.2013 року за №13 було вирішено надати ОСОБА_8 дозвіл на збереження самовільного будівництва житлового будинку (загальною площею 99,40 кв.м.) та гаража по АДРЕСА_1 та рекомендовано Управлінню архітектури та містобудування видати замовнику містобудівні умови і обмеження, а замовнику рекомендовано звернутись до Хмельницької міської ради з заявою про збереження об'єкту будівництва та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки (а.с. 7).

Рішенням тридцять другої сесії Хмельницької міської ради за №35 від 25.12.2013 року ОСОБА_8 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) землі житлової та громадської забудови із земель міської ради (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер (а.с. 11). Після його смерті спадкоємцем за законом є його дружина ОСОБА_7 (а.с. 61).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Також, частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд повинен встановити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від встановленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва від 03.10.2013 року №13, визнання незаконним та скасування пп. 2 п. 1.2 рішення Хмельницької міської ради №35 від 25.12.2013 року, ОСОБА_6 вказувала, що порушуються її майнові та земельні права, оскільки вона, проживаючи спільно з ОСОБА_8 з 1997 року, користувалась також земельною ділянкою, що знаходиться по АДРЕСА_1, та разом з ним на цій земельній ділянці здійснювали будівництво житлового будинку.

Разом з тим, в порушення вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення її земельних та майнових прав, що може бути підставою для задоволення позову.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що суд не дав належної оцінки письмовим доказам по справі не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив докази у справі та дав їм оцінку відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, а тому ці доводи апеляційної скарги фактично зводяться лише до переоцінки доказів.

Доводи апеляційної скарги також не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність.

А тому, підстав у межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 вересня 2018 року.

Судді: /підпис/ І.В. П’єнта

/підпис/ А.П. Корніюк

/підпис/ О.І. Талалай

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду І.В. П'єнта

_____________

Головуючий у першій інстанції - Мазурок О.В. Провадження № 22-ц/792/1323/18

Доповідач - П'єнта І.В. Категорія №59