Ухвала суду № 76466180, 11.09.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44403/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А., при секретарі Ясеновенко К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Лучка Олега Івановича про визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

10.09.2018 старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Лучко О.І. звернувся до слідчого судді із клопотанням, за погодженням з прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Ватаг В.В. про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12014100090008030 від 16.09.2014, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна яке належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовує тим, що Слідчими Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України у складі групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100090008030 від 16.09.2014 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 146, ч.2 ст. 147, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 256, ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 369, ч.1 ст. 377 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України діє злочинна організація, до якої входять особи, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності, колишні та діючі співробітники правоохоронних органів, а також інші особи, які зорганізувалися у стійке ієрархічне об'єднання з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів проти життя, здоров'я, свободи, недоторканності та власності осіб. У продовж 2016 - 2018 років учасниками злочинної організації із застосуванням фізичного насильства вчинено ряд тяжких та особливо тяжких злочинів на території м. Києва, Київської області та інших регіонів України.

У період з червня 2015 року до лютого 2017 року, учасники злочинної організації, діючи у складі організованої групи, шляхом погроз застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілої та її близьких родичів, а також застосування такого насильства відносно потерпілої ОСОБА_4, вимагали у останньої здійснити передачу грошових коштів у сумі 500 000 доларів США.

05.09.2016 учасники злочинної організації, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Островського, 58, діючи у складі організованої групи, захопили та незаконно утримували ОСОБА_5, примушуючи останнього проти його волі слідувати та перебувати у визначених ними місцях, обмежуючи можливість його вільного пересування протягом більш ніж 4 годин, супроводжуючи свої дії погрозами щодо застосування відносно нього фізичного насильства та позбавлення життя, у випадку не виконання їх вимог донькою потерпілого - ОСОБА_4 щодо передачі їм грошових коштів у сумі 500 000 доларів США, як обов'язкової умови звільнення ОСОБА_5

11.09.2016, близько 17:00 години, з подвір'я будинку № АДРЕСА_1, Києво-Святошинського району, Київської області, учасники злочинної організації, діючи у складі організованої групи, з корисливих мотивів, діючи у спосіб небезпечний для життя та здоров'я потерпілих, супроводжуючи свої незаконні дії спричиненням тілесних ушкоджень, незаконно позбавили волі та викрали ОСОБА_6 і ОСОБА_7, примусово помістивши вказаних осіб до автомобілю марки «Toyota Cаmry», д.н.з. НОМЕР_6 та проти їх волі відвезли у невстановлене на теперішній час досудовим розслідуванням місце на території Київській області, де утримували останніх протягом понад 6 годин, заподіюючи фізичні страждання, що виразилось у спричиненні тілесних ушкоджень та застосуванні тортур, з метою подальшого вимагання та отримання грошових коштів у сумі 1 000 000 доларів США, супроводжуючи свої дії погрозами, у випадку відмови виконання їх вимог позбавити життя потерпілих.

Крім того, в той же час, 11.09.2016, учасники злочинної організації, діючи у складі організованої групи, попередньо подавивши волю до супротиву потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7, шляхом застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я, супроводжуючи свої протизаконні дії погрозами щодо позбавлення життя, здійснили напад на потерпілих та незаконно заволоділи грошовими коштами останніх у сумі 7500 доларів США та 4000 гривень, а також годинником марки «RADO», вартістю близько 2500 доларів США.

13.09.2016, службові особи ГУ НП в Київській області будучи учасниками злочинної організації, а також діючи у складі організованої групи, вимагали здійснити передачу належного потерпілому ОСОБА_6 та його співмешканці ОСОБА_7 майна автотранспортного засобу на користь третьої особи, супроводжуючи вказані дії погрозами застосування насильства, обмеження прав, свобод або законних інтересі останнього, в наслідок чого потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було здійснено переоформлення належного їм транспортного засобу на третю особу, чим завдано останнім майнової шкоди в особливо великому розмірі.

З жовтня 2016 року по теперішній час, учасники злочинної організації, діючи у складі організованої групи, вимагали у громадянина України ОСОБА_8 здійснити безоплатну передачу належного останньому майна - групи нежитлових приміщень, що розташовані в м. Києві по вул. Великій Васильківській, 21, супроводжуючи свої дії погрозами застосування насильства щодо останнього та його близьких родичів, а також пошкодження належного їм майна.

У ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, якому 16 травня 2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 189; ч. 2 ст. 147, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України.

На даний час є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_9 здійснював легалізацію доходів, отриманих в результаті скоєння злочинною організацією кримінальних правопорушень, шляхом придбання для себе та членів родини рухомого та нерухомого майна, відкриття депозитів у банківських установах тощо.

Таким чином, наявні підстави вважати, що шляхом вчинення вищевказаних дій підозрюваний ОСОБА_9 вчиняв дії, спрямовані на приховування одержаного злочинним шляхом майна та створює видимість його легального походження, зокрема за допомогою племінника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Відповідно до реєстраційної картки на транспортний засіб ОСОБА_3 належить: AUDI A8", д.н.з. НОМЕР_2, 2014 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_3.

Під час досудового розслідування встановлено, що доходів, які отримав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, недостатньо для придбання вищевказаного автомобіля. Окрім того встановлено, що батьки ОСОБА_3 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за період з 1 кварталу 2014 року по 1 квартал 2018 року, не отримували доходів.

З вищевказаного, а також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що за грошові кошти незаконно отримані ОСОБА_9 під час вчинення вищевказаних злочинів придбано автомобілі: НОМЕР_4, 2014 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_3, яким юридично володіє ОСОБА_3, а фактично користується та розпоряджається ОСОБА_9

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2018 у справі №757/32566/18-к на майно ОСОБА_3 накладено арешт.

6 серпня 2018 року, автомобіль НОМЕР_4, 2014 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_3 на підставі вищевказаної ухвали вилучено та на даний час знаходиться на автомобільній стоянці Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструкторів Антонова, 2А.

Основною метою накладення арешту на майно у кримінальному провадженні є забезпечення невідворотності настання негативних наслідків для особи за вчинення кримінальних правопорушень, через позбавлення особи економічних переваг, одержаних внаслідок її протиправної поведінки, а також унеможливлення одержання такою особою будь-яких вигод внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема, доходів від нього.

В судове засідання прокурор/слідчий не з'явися, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Проте слідчий подав до суду заяву про розгляд вказаного провадження у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна та його представник в судове засідання не викликалися, оскільки слідчий суддя, враховуючи наявність обставин, зазначених у клопотанні (ризики вчинення перешкод, які унеможливлять передачу та забезпечення ефективного управління майном), дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення передачі в управління майна.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Згідно з абзацом 7 частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Вартість автомобіля НОМЕР_4, 2014 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_3, який на праві власності належить ОСОБА_3 на який ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2018 у справі № 757/32566/18-к накладено арешт, перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що підтверджується долученим до матеріалів клопотання оглядом.

У зв'язку з цим, зазначене арештоване майно може бути передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення його збереження або збереження його економічної вартості, і насамперед унеможливить отримання підозрюваним незаконних доходів (переваг) від вчинених кримінальних правопорушень.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 першої статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При винесенні даного рішення судом враховано правову позицію висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року про те, що арешт, поза сумнівом, застосували як проміжний захід, що має забезпечити в разі необхідності подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності.

Так, згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Вимогами абзацу другого частини другої статті 21 Закону передбачено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, між Національним агентством та управителем визначеним за результатами конкурсу відповідно до абзацу першого частини другої зазначеної статті Закону. ;

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону, майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових.

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя оцінює індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого значно перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року, що підтверджується протоколом огляду слідчого, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та одночасно враховує, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити необхідність передачі такого майна на здійснення заходів з управління ним, з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Разом з тим, вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямоване на захист інтересів підозрюваних, оскільки гарантує власникам майна збереження його вартості, а також дає можливість збільшити цю вартість, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування такого арешту.

Окрім іншого, частиною 8 статті 21 Закону, передбачено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.

Слідчим в клопотанні та наданих матеріалах доведено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості) застосування негативних наслідків до підозрюваних у разі винесення обвинувального висновку стосовно останнього, а у разі винесення виправдувального вироку може стати порушенням прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Зважаючи на викладене, враховуючи ч. 8 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», з метою збереження та збільшення економічної вартості майна, на яке накладено арешт, враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони обвинувачення, яка вказує на неможливість самостійно здійснити управління вказаним майном, та враховуючи при цьому об'єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання підозрюваних на арештоване майно, запобігти можливості знищення, відчуження майна, виключення ймовірності користування майном, що дозволить підозрюваному продовжувати отримувати незаконні доходи (переваги) від набутого шляхом вчинення кримінальних правопорушень матеріальних благ та продовжувати злочинну діяльність та разом з тим, у випадку винесення виправдувального вироку зможе запобігти порушенню прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання з метою досягнення завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 9, 100, 131, 170-173, 309 КПК України, ст.ст. 1,9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Лучка Олега Івановича про визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна, - задовольнити.

Передати у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління майно належне ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, а саме: автомобіль НОМЕР_5, 2014 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_3, на яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2018 у справі №757/32566/18-к накладено арешт.

Зобов'язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі даної ухвали щодо передачі Національному агентству в управління майна, на яке накладено арешт, а саме: автомобіль НОМЕР_5, 2014 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_3. Реєстрацію здійснити у суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12014100090008030 від 16.09.2014.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та виконується негайно.

Слідчий суддя В.А. Писанець