Постанова № 76464851, 11.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1419/18Головуючий у 1-й інстанції Мельник І.О. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т.Л. Категорія: 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідач Фетісова Т.Л.

судді Бородійчук В.Г., Бабенко В.М.

секретар Чуйко А.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач (скаржник) - Черкаська міська рада,

третя особа - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача на рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 14.06.2018 (ухвалене о 09 год. 37 хв. у залі судових засідань Соснівського районного суду, повний текст складено 23.06.2018, суддя в суді першої інстанції - Мельник І.О.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом, :

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся 05.04.2017 до суду з вищевказаним позовом, яким просив, з урахуванням послідуючих уточнень та збільшення позовних вимог в зв'язку із скасуванням рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.12.2016 по встановлення факту спільного проживання його із спадкодавицею, встановити факт проживання однією сім'єю позивача з померлою ОСОБА_5 та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування вказано на те, що він з 2010 року проживав спільно з померлою, спершу як квартирант, а в подальшому як член сім'ї, надавав їй матеріальну допомогу по оплаті комунальних послуг, купував продукти харчування, ліки, відвозив на відпочинок у село до своїх рідних, де останній дуже подобалося. Деякий час вони навіть мешкали в с. Маліївка Золотоніського р-ну, але в зв'язку з погіршанням стану здоров'я ОСОБА_5 змушені були повернутися до м. Черкаси, де вона померла. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_1, що належала на праві власності покійній на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Оскільки у ОСОБА_5 немає ні родичів, ні близьких, які б могли претендувати на спадщину, позивач є єдиною близькою їй людиною і проживав постійно разом із спадкодавцем, отже в порядку ст. 1264 ЦК України має право на спадкування за законом. Приватним нотаріусом ЧМНО Сопільняк А.О. визнано ОСОБА_3 спадкоємцем 4-ї черги, про що свідчить довідка №13/01-16 від 25.01.2016. Однак, оскільки оригінали правовстановлюючих документів були втрачені ще за життя спадкодавця, тому позивач на сьогоднішній момент не має можливості вирішити питання прийняття спадщини в нотаріальному порядку.

Вказані фактичні обставини стали підставами для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.05.2018 залучено до участі в розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Соснівського районного суду Черкаської області від 14.06.2018 позов задоволено.

При цьому суд першої інстанції, встановивши даним рішенням той факт, що позивач дійсно проживав з померлою ОСОБА_5 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, виходив з того позивач, який відповідно встановленому факту є спадкоємцем за законом 4-ї черги, позбавлений можливості оформити право власності в нотаріальному порядку на спадкове майно, оскільки після смерті спадкодавця оригінали правовстановлюючих документів на спадщину не збереглися.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано 17.07.2018 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, просить рішення суду скасувати та новим рішенням відмовити в задоволенні позовних вимог у справі. Скаржник зазначає, що суд помилково на підставі показань свідків встановив факт проживання позивача зі спадкодавцем однією сім'єю. Суд не встановив відношення свідків позивача та невірно відхилив показання свідків-членів ОСББ «Конєва 5», які є літніми людьми та весь час проживали по сусідству зі спадкодавцем. Свідки не стверджували про проживання позивача зі спадкодавцем однією сім'єю не менше 5-ти років. Суд не врахував, що згідно довідки №614 від 22.12.2016 голови квартального комітету №26 м. Золотоноша позивач проживає без реєстрації за іншою адресою. У справі не доведено, що позивач із спадкодавцем вів спільне господарство. Позивач не надав доказів здійснення витрат для піклування про спадкодавця. Позивач перебуває у шлюбі з іншою особою, отже не може бути членом сім'ї спадкодавця. Оскільки оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно знаходяться у міській раді, підстав для визнання права власності на предмети спадкування у судовому, а не нотаріальному порядку, немає.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не скористалися своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді та пояснення учасників справи, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

При розгляді справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.07.2016.

Квартира АДРЕСА_1, належала на праві власності померлій на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.03.2013, індексний №1365582, також даний факт підтверджується Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.03.2013, технічним паспортом на нерухомість.

ОСОБА_3 22.11.2016 звернувся до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5

З довідки, виданої Кропивнянською сільською радою Золотоніського району Черкаської області №1202 від 24.10.2016, вбачається, що в домоволодінні АДРЕСА_4 в період з квітня 2015 по липень 2016 року включно проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, за якою ОСОБА_3 здійснював догляд у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та похилим віком. З дня смерті ОСОБА_5 до 30.07.2016 у вказаному домоволодінні ОСОБА_3 проживав одиноко.

Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. постановою від 15.03.2017 відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності на квартиру АДРЕСА_1.

З протоколу засідання правління ОСББ «Конєва 5» від ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що документи на приватизовану квартиру АДРЕСА_1 на ім'я померлої ОСОБА_5, переданні голові правління ОСББ - ОСОБА_8, який передав їх до виконавчого комітету Черкаської міської ради.

До приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. 21.07.2016 також звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою АДРЕСА_5.

Суду надані платіжні документи та рукописні звіти, з яких вбачається, що поховання, поминальний обід та інші ритуальні звичаї щодо поховання ОСОБА_5 були здійснені за особисті кошти померлої та також кошти зібрані членами ОСББ «Конєва 5», в якому поживала померла, які і встановили пам'ятник та огорожу на її могилі .

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Частиною 3 ст. 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

З п. 23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Оскільки до спадкоємців четвертої черги за законом можуть бути віднесені особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, вели спільне господарство та спільний бюджет із спадкодавцем, то обов'язок доведення даних обставин належними та допустимими доказами покладається на позивача.

На доведення даних обставин ОСОБА_3 до суду першої інстанції долучив лише довідку Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області №1202 від 24.10.2016, що в домоволодінні АДРЕСА_4 в період з квітня 2015 по липень 2016 року включно проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, за якою ОСОБА_3 здійснював догляд у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та похилим віком. З дня смерті ОСОБА_5 до 30.07.2016 у вказаному домоволодінні ОСОБА_3 проживав одиноко.

При постановленні оскаржуваного рішення в суді першої інстанції було заслухані свідки як зі сторони позивача та зі сторони відповідача.

Суд в своєму рішення зазначив, що покази свідків позивача, які колись винаймали квартиру в будинку де проживали померла, є більш достовірними та переконливими, ніж покази свідків, які є членами ОСББ «Конєва 5» та все життя проживали з померлою в одному будинку.

Проте з даним погодитися не можливо, оскільки покази свідків зі сторони позивача не підтвердженні належними доказами. А саме, свідки зазначали, що ОСОБА_3 купував ліки та продукти до ОСОБА_5, проте жодних письмових доказів цьому позивачем не надано, що ставить під сумнів покази свідків.

Свідок ОСОБА_9 при наданні показів не зазначила яку саме квартиру винаймала по АДРЕСА_1, та не надала підтвердження цьому. Також судом не було встановлено де мешкав свідок ОСОБА_10, як він зазначає по АДРЕСА_1 в 2010 році.

Колегія суддів критично оцінює доводи позивача, що він піклувався про померлу ОСОБА_5 та проживав з нею однією сім'єю. Оскільки ОСОБА_3, зазначав, що в липні 2016 року він перевіз ОСОБА_5 з с. Макіївка Золотоніського району до м. Черкаси в зв'язку з погіршенням її здоров'я, тому є не зрозумілим, які він міг залиши одну тяжко хвору ОСОБА_5. яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, не здійснювати поховання та поминальні обіди після її смерті та не опікуватися її майном, що залишилося після смерті ОСОБА_5, якщо вони з позивачем дійсно проживали однією сім'єю та були рідними людьми.

Протоколом правління ОСББ «Конєва 5» від 13.07.2016 року за участі членів правління та запрошених мешканців квартири АДРЕСА_6, АДРЕСА_5 були вирішені питання щодо збереження майна померлої власниці квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та виділення коштів на ритуальні послуги.

До суду першої інстанції було надані копії чеків та рукописні розрахунки, на підтвердження здійснення поховання ОСОБА_5 за її власні збереження та кошти надані Пенсійним фондом на поховання, членами ОСББ «Конєва 5».

Проте вище зазначене суд першої інстанції не взяв до уваги, як не взяв до уваги і покази свідків зі сторони відповідача - членів ОСББ «Конєва 5», які весь час проживали в даному будинку і були сусідами померлої, та які змогли надати пояснення, при яких обставинах померла ОСОБА_5 та як вони отримали ключі від квартири ОСОБА_5

Також варто зазначити, що в своєму позові ОСОБА_3 зазначав, що спочатку він проживав з ОСОБА_5 як квартирант в її квартирі, а потім уже вони стали проживати однією сім'єю. Проте до даного твердження суд відноситься критично, оскільки ОСОБА_5 мала у власності однокімнатну квартиру, відповідно, той факт, що зовсім сторонній молодий чоловік, на умовах квартиронаймача, проживав з одинокою жінкою похилого віку в однокімнатній квартирі є таким, що суперечить показам свідків та іншим доказам по справі, з яких вбачається, що померла ОСОБА_5 за життя не була аморальною, безвідповідальною та необережною людиною.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з показів свідків та з інших доказів по справі, зокрема, і пояснень в суді апеляційної інстанції представника позивача, не вбачається за можливе встановити той факт, де саме в той час, коли позивач проживав з ОСОБА_5 однією сім'єю, перебували його власні дружина та малолітні діти .

Проаналізувавши вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині позову щодо встановлення факту спільного проживання позивача з померлою ОСОБА_5 однією сім'єю не менш як п'ять років до дня її смерті не занйшли свого підтвердження належними та допустимим доказами по справі.

Згідно з ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Тобто з моменту, як спадкодавець фактично прийняв її, успадковане майно належить спадкоємцю, він має право користуватися, управляти майном, але доки він не отримає на це майно свідоцтва про право на спадщину, він не може розпоряджатися майном.

Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до листа ОСББ «Конєва 5» № 22 від 12.01.2017 року Департаменту ЖКК Черкаської міської ради було передано оригінали документів на квартиру АДРЕСА_1, власником якої була померла ОСОБА_5, - свідоцтво про право власності, витяг з Держреєстру та технічний паспорт на квартиру. Представник апелянта в судовому засіданні підтвердив той факт, що дані документи в даний час перебувають в міській раді.

Тому доводи позивача, що правовстановлюючі документи на квартиру були ним втрачені та про можливість застосування вимог ст. 328 ЦПК України є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що ОСОБА_3 дійсно проживав з померлою ОСОБА_5 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тому, відповідно встановленому факту є спадкоємцем за законом 4-ї черги є після смерті ОСОБА_5, так як відсутні підтвердження про ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету та проживання протягом п'яти років разом ОСОБА_3 та ОСОБА_5, відповідно, відсутні підстави для встановлення права власності ОСОБА_3 на спірну квартиру в судовому порядку.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає до скасування в зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильним застосування норм матеріального права з винесенням нового судового рішення, яким в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено через їх незаконність та необґрунтованість.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги підлягають до стягнення з ОСОБА_3 на користь Черкаської міської ради у розмірі 1920,00 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 14.06.2018 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Черкаської міської ради судові витрати у розмірі 1920,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 14 березня 2018.

Суддя-доповідач

Судді