Постанова № 76464544, 13.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1568/18Головуючий по першій інстанції Категорія: 19,27 Мельник І.О. Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.І.

суддів: Бородійчука В.Г., Фетісової Т.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 липня 2018 року (ухваленого 04 липня 2018 року під головуванням судді Мельник І.О. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,:

в с т а н о в и в :

10 квітня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 01.11.2010 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 4900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором, позичальник зобов'язаний на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.

Крім того, власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5 % від суми позову.

Зазначає, що відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

Разом з тим, позивач зобов'язання виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами Договору.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 28.02.2018 року має заборгованість 73 715, 46 грн., яка складається з наступного: 4 357,96 грн. тіло кредиту; 63 871,05 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 500 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 3 486,45 грн. штраф (процентна складова).

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.11.2010 року в розмірі 73 715, 46 грн. та стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1 762 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк пропустив строк позовної давності, оскільки строк дії картки (5168**** ****5944) за якою виникла заборгованість скінчився у 2013 році, а з позовом до суду позивач звернувся лише у квітні 2018 року.

Судом зазначено, що автоматичне списання коштів банком з інших рахунків відповідача для погашення заборгованості за карткою не є підставою для переривання строку позовної давності, у розумінні положень ст. 264 ЦК України, оскільки переривання строку можливе лише тоді, коли такий строк не закінчився.

В апеляційній скарзі, поданій 14 серпня 2018 року, АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, ухвалення судом рішення без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, та без належної оцінки доказів у справі.

Апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» мотивована тим, що судом не враховано, що останній самостійний платіж відповідачем здійснено 03.11.2016 року в розмірі 1000 грн. через термінал самообслуговування, що свідчить про подання позову банком в межах строку позовної давності.

При цьому, відповідач не звертався до банку із письмовими заявами щодо оспорення погашення ним заборгованості 03.11.2016 року, що в свою чергу підтверджує факт того, що поповнення картки було здійснено ним особисто, або іншою особою за його згодою.

Також банк звертає увагу, що картка відповідача неодноразово перевипускалася, що підтверджується відповідною довідкою наданою позивачем. Так, після останнього перевипуску строк дії картки було встановлено до 02/20, тобто до 28.02.2020 року.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує, що ПАТ КБ «Приватбанк» у своєму позові стверджує про наявність кредитного договору б\н на суму 4 900 грн., однак позивачем не доведено зв'язок між заборгованістю відповідача та виданими банком картками. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню в апеляційному порядку не підлягає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження своїх позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до позовної заяви було додано копію анкети-заяви ОСОБА_3 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 01 листопада 2010 року, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», розрахунок заборгованості за договором № б/н від 01 листопада 2010 року станом на 28 лютого 2018 року, витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 4 - 31).

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 01 листопада 2010 року ОСОБА_3 заповнив розділи: «персональні дані», «адреса проживання», «контактна інформація». На звороті анкети-заяви міститься розділ «Додаткова інформація», яку відповідач заповнив в розділі «інформація про працевлаштування», у розділі «прошу надати мені перераховані нижче послуги» вказано картку, яку клієнт бажає оформити, а саме кредитка «Універсальна». Також заповнена ОСОБА_3 і графа «вкажіть бажаний кредитний ліміт по платіжній карті кредитка «Універсальна»/ GOLD, в якій вказав ліміт у 5000 грн. (а. с. 6).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з доданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № б/н від 01.11.2010 року станом на 28 лютого 2018 року, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, утворилась заборгованість в розмірі 73 715, 46 грн., яка складається з: 4 357, 96 грн. - заборгованість за кредитом, 63 871,05 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 986, 45 грн. - заборгованість по судовим штрафам, а також 1500 грн. - нарахована комісія (а. с. 4 - 5).

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

Згідно з пунктом 2.1.1.2.11 Умов та правил надання банківських послуг картка діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицевій стороні карти включно.

Звертаючись до суду з позовом АТ КБ «Приватбанк» для підтвердження своїх вимог за кредитним договором б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, повинен був зазначити строк дії картки, проте в позовній заяві дані відомості відсутні.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.12 цих Умов при закінченні строку дії відповідна картка продовжується банком на новий термін (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), за зверненням клієнта до банку, відповідно до діючих тарифів. Перевипуск картки на новий термін здійснюється при додержанні клієнтом умов обслуговування картки, передбачених договором.

Для перевипуску картки до закінчення строку її дії клієнт повинен звернутися у відділення банку (пункт 2.1.1.2.13).

У підпунктах 1-14 пункту 2.1.1.12 Умов та правил надання банківських послуг визначено порядок нарахування і виплати процентів і комісії. Порядок погашення боргових зобов'язань. Зокрема, зазначено, що строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі - останнім днем місяця, указаного на картці.

Відповідно до Довідки виданої АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 були видані наступні кредитні картки: НОМЕР_1 з терміном дії до 02/13, НОМЕР_2 з терміном дії до 04/16 та НОМЕР_3 з терміном дії до 02/20 (а.с. 116).

Досліджуючи надані банком докази на підтвердження перевипуску кредитних карток колегія суддів враховує, той факт, що в наданих позивачем довідках, які були додані ним до відповіді на відзив (а.с. 95) та апеляційної скарги не міститься інформація про те, коли саме видавалися вказані кредитні картки та коли вони були отримані відповідачем.

Крім того, у відповідності до Умов та правил надання банківських послуг відповідач повинен був звернутися у відділення банку для перевипуску картки, проте позивачем не надано до суду жодних підтверджень таких звернень, в тому числі письмових заяв відповідача до банківської установи з проханням про перевипуск картки.

Таким чином даних того, що відповідач звертався із заявою про перевипуск картки матеріали справи не містять, і дані докази не були надані банком, ні в суд першої, ні в суд апеляційної інстанцій.

02 липня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності, вказуючи що згідно розрахунку, починаючи з 31 травня 2011 року банком почато нарахування процентів за прострочену заборгованість по кредиту в зв'язку із порушенням боржником строків повернення процентів по кредиту та кредитних коштів. Крім того, строк дії картки (5168**** **** 5944) за якою виникла заборгованість скінчився у 2013 році, що свідчить про звернення банком з вимогами до боржника в суд про стягнення заборгованості поза межами строку позовної давності.

Згідно статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У правовідносинах, в яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, якщо умовами договору визначено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-167цс14 від 12 листопада 2014 року.

АТ КБ «Приватбанк» в апеляційній скарзі, спростовуючи доводи відповідача щодо застосування строку позовної давності вказує, що платіжна картка ОСОБА_3 неодноразово перевипускалася та після останнього перевипуску строк дії картки було встановлено до 02/20, тобто до 28.02.2020 року.

Частиною 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом пункту 3.3. Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223 (у редакції, що діяла станом на лютий 2013 року), кредитна лінія під операції зі спеціальними платіжними засобами відкривається банком на визначений термін і в межах установленого договором ліміту заборгованості або граничної суми кредитування. Строк дії кредитної лінії, яка відкривається під спеціальні платіжні засоби, установлюється договором. Користувач на власний розсуд або відповідно до умов кредитного договору, якщо кредит має цільовий характер, частково або в повному обсязі використовує кредит протягом строку дії кредитного договору і зобов'язаний повернути кредит та проценти за користування ним на умовах, установлених кредитним договором. Банк зобов'язаний після виконання взаємних зобов'язань або в разі розірвання чи закінчення терміну дії договору на вимогу користувача видати йому довідку про повернення спеціального платіжного засобу, крім випадків передавання його користувачу у власність, кредиту та процентів за користування ним.

Таким чином, у разі закінчення строку дії кредитної лінії для продовження кредитних відносин між банком та клієнтом, що виникли внаслідок видачі попередньої кредитної картки, має переукладатися кредитний договір на таких самих умовах, на яких він був укладений, з видачею нової платіжної картки під підпис позичальника про її отримання.

З виписки з карткового рахунку ОСОБА_3 вбачається, що йому видавалися платіжні картки з номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8.

При цьому, рух коштів за картками виданими, як стверджує банк, за підписаним кредитним договором б/н, відбувався одночасно, а саме за платіжними картками НОМЕР_8 та НОМЕР_7, а також картками НОМЕР_8 та НОМЕР_6.

Разом з тим, після закінчення строку дій карток, вони автоматично повинні були бути заблоковані і будь-який рух коштів по них у зв'язку із зазначеним є неможливим.

Враховуючи зміст Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, колегія суддів вважає, що банком не надано до суду доказів на підтвердження того, що платіжні картки є такими, що видані в межах дії одного й того ж договору кредиту.

Крім того, доводи апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк», що перебіг строку позовної давності слід обраховувати після спливу останнього дня місяця картки, лютого 2020 року, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не надано належних доказів, які відповідно до вимог пунктів 2.1.1.2.12, 2.1.1.2.13 Умов та правил надання банківських послуг підтверджували б факт перевипуску нових кредитних карток відповідача, якщо однією із вимог такого перевипуску, зокрема, є також додержання клієнтом умов обслуговування картки, передбачених договором.

Щодо переривання строку позовної давності, на яку посилається банк, шляхом поповнення відповідачем 03.11.2016 року готівкою своєї карти в терміналі самообслуговування на суму 1000 грн., необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому, якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-2104цс16 від 23 листопада 2016 року.

Доводи банку про те, що перебіг позовної давності не закінчився, оскільки 03.11.2016 року було проведено останній платіж здійснений самим відповідачем шляхом поповнення готівкою своєї картки в терміналі самообслуговування на суму 1000 грн. не можуть бути визнано судами як обґрунтовані, оскільки позивач не надав до суду доказів, зокрема квитанції, касові ордери, інші документи, якими мають підтверджуватися обставини внесення особисто позичальником (уповноваженим представником) коштів на оплату зобов'язань за кредитом, у зв'язку з чим не встановлено, яка частина боргу (прострочений борг, поточний, заборгованість за конкретний платіжний період) визнається боржником вчиненням платежу за кредитом.

Надана банком комп'ютерна роздруківка фотознімку відповідача з пластиковою карткою також не може бути прийнята судом, як належний та допустимий доказ, оскільки на ньому не відображено інформації щодо номера картки, строку її дії, та на підставі якого саме договору вона видавалася.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України саме на сторін процесу покладено обов'язок доказування обставин, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову з підстав пропуску строку на звернення для захисту своїх прав, правильно визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами, дав належну оцінку всім іншим доводам по справі, а тому висновок районного суду про відмову в задоволенні позову скасуванню чи зміні не підлягає.

Доводи апеляційної скарги були належним чином оцінені судом апеляційної інстанції і визнані такими, що не дають підстав для визнання рішення суду першої інстанції незаконним.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375 ЦПК України, Апеляційний суд Черкаської області в складі колегія суддів,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Л.І. Василенко

Судді В.Г. Бородійчук

Т.Л. Фетісова

Повний текст постанови суду складено 13 вересня 2018 року.