Ухвала суду № 76462483, 14.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16927/18

н/п 1-кс/640/9884/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

за участю секретаря - Школа В.В.,

прокурора - Ізотова В.А.,

слідчого - Голдаєвої О.О.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12018220300000786 від 11.09.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, має сина ОСОБА_4, 27.11.2015р.н., зі слів працюючого охоронцем в охоронному агентстві «Шерхан», раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з триманням останнього в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зокрема, зазначає, що 11.09.2018 у період часу з 13:00 по 15:00, ОСОБА_2 за попередньою змовою, діючи спільно та в групі з ОСОБА_5М, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, перебуваючи поблизу комплексу «Зерновий елеватор» розташованому за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Занки, вул. Станційна, буд. 9, з метою вчинення хуліганських дій та маючи намір на порушення громадської злагоди в суспільстві, знаходячись в громадському місці, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та виразилось у тимчасовому припиненні нормальної діяльності комплексу «Зерновий елеватор» шляхом його блокування, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, бажаючи настання їх протиправних наслідків, нехтуючи присутністю сторонніх осіб в тому числі працівників поліції, навмисно, застосовуючи вогнепальну зброю, 11.09.2018 приблизно о 14:00, здійснили постріли у бік скупчення людей, створюючи тим самим реальну загрозу для життя та здоров'я громадян.

В результаті спільних та погоджених хуліганських дій, згідно довідок Зміївської ЦРЛ: ОСОБА_26, спричинено тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої щоки, амнезія; ОСОБА_27 спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних вогнепальних поранень м’яких тканин, правого стегна та правої гомілки; вогнепальних поранень правого плеча; наскрізних вогнепальних поранень ІІ пальця правої кисті; не проникаючих вогнепальних поранень грудної клітини праворуч; вогнепального поранення лівого колінного суглобу; вогнепального поранення лівої голені з пошкодженням великої гомілкової кістки; ОСОБА_28 спричинено тілесні ушкодження у вигляді чужорідних тіл в м’яких тканинах правого стегна, гомілки, стопи; ОСОБА_29 спричинено тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення передньої поверхні м’яких тканин лівого плечового суглоба; ОСОБА_30 спричинено тілесні ушкодження у вигляді поранення правої ноги в області колінного суглобу.

ОСОБА_2 фактично затриманий 12.09.2018 о 00.05 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та 12.09.2018 о 22:05 год. ОСОБА_31 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Сторона обвинувачення вказує, що обгрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, та вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та вважає, що ОСОБА_31, перебуваючи поза межами слідчого ізолятору, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; використовувати зв’язки серед осіб раніше засуджених за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів з метою перешкоджання кримінальному провадженню, в тому числі має можливість власним авторитетом незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, або може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які на даний час ще не вилучені органом досудового слідства, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, у зв’язку з тим, що злочин може мати системний характер.

Сторона обвинувачення зазначає в клопотанні, що з врахуванням положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, а саме те, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення із застосуванням насильства, у суду наявне право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання.

В судовому засіданні захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на необгрунтованість повідомленої підозри та недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні, особу підозрюваного, наявність міцних соціальних зв"язків просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника, проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, вказав, що не має наміру на когось впливати чи переховуватися.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовувалося та не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні під час затримання та в період перебування його в якості затриманого.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12018220300000786 від 11.09.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 206-2, ч. 2 ст. 345 КК України.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 12.09.2018, 12.09.2018 о 00.05 год. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 пояснив, що він був затриманий 11.09.2018 о 22.00 год., оскільки саме з цього часу перебував під контролем працівників правоохоронного органу.

12.09.2018 о 22 год. 05 хв. ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, що підтверджується: показаннями потерпілої ОСОБА_30, довідками Зміївської ЦРЛ щодо тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та потерпілою ОСОБА_30; протоколами про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 11.09.2018 та від 12.09.2018, в порядку ч. 2 ст. 264 КПК України; протоколами огляду місця події від 11.09.2018; протоколами допиту свідків ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49

Щодо доводів захисника про необґрунтованість повідомленої підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &a Ч; 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» № 9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування, суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконний вплив на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Дійсно, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має вищу освіту, одружений, має малолітню дитину, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи викладене вище, існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення в сфері злочинів проти громадського порядку та моральності, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 09.11.2018 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров’я - слідчому судді не надано.

Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 при обранні запобіжного заходу, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 09 листопада 2018 року включно, без визначення застави.

Зобов’язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 14 вересня 2018 року до 09 листопада 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.

Копію ухвали отримав “____”_2018 р.__год.___хв. ____ ОСОБА_2