Ухвала суду № 76462188, 14.09.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2718/18

Номер провадження 1-кс/623/1114/2018

УХВАЛА

іменем України

14 вересня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

прокурора Павленко М.О.,

слідчого Лагоші С.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, військовозобов’язаного, раніше судимого:

1). 26.05.2006 Ізюмським міським судом Харківської області за ст. 185 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання згідно ст. 74 ч. 4 КК України; 2). 04.06.2010 Ізюмським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік;

3). 13.10.2011 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 04.10.2013 умовно достроково,

4). 30.05.2018 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 1, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки; який перебуває на обліку в Ізюмському МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області з 06.07.2018 по теперішній час,

який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

підозрюваного у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120182203200000823 від 20.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2018 року слідчий Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

В обґрунтуванні клопотання слідчий зазначив наступне.

ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 17 липня 2018 року у денний час доби, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна з метою збагачення, діючи із корисливих мотивів, шляхом пошкодження скла у одному з блоків рами поряд з вхідними дверима вхідного тамбура будинку № 12 по вул. Остапенка, в с. Довгеньке, Ізюмського району, Харківської області, відчинили двері, після чого вони проникли у будинок та виявивши, що власник будинку ОСОБА_6 спить, усвідомлюючи, що їх дії ніким не замічені, таємно викрали мобільний телефон Nokia RM-969 вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3388 від 04.09.2018, 367грн 00 коп., цифровий ефірний приймач Strong SRT8500, вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3388 від 04.09.2018, 360грн 00коп., автомобільний акумулятор Bi-Power вартістю, згідно з висновком судово-автотоварознавчої експертизи № 308 від 30.08.2018, 300грн 00 коп., чим спричинили матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 1027 гривень 00 копійок, після чого залишили місце злочину та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

Відомості за даним фактом 20.08.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220320000823 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло).

В ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що мешкає за вказаною адресою сам. 17.07.2018 він близько 14 год. 00 хв. зайшов до свого знайомого ОСОБА_7 за адресою: Харківська обл., Ізюмський район, с. Довгеньке, вул. Зоря, буд. 59, де були також інші мешканці села. Вони разом вживали спиртне. Пізніше ОСОБА_6 пішов додому спати. Останній зайшов у свій будинок, зачинив двері та ліг спати у залі. Прокинувшись, він помітив зникнення свого мобільного телефону Nokia, ТВ тюнера, автомобільного акумулятора, саморобного зарядного пристрою до нього та металевого казана. За вказаним фактом останній звернувся із заявою до поліції.

У вчиненні даного кримінального правопорушення – злочину підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, ролучений, не працює, військовозобов’язаний, раніше судимий: 1). 26.05.2006 Ізюмським міським судом Харківської області за ст. 185 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання згідно ст. 74 ч. 4 КК України; 2). 04.06.2010 Ізюмським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік; 3). 13.10.2011 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 04.10.2013 умовно достроково, 4). 30.05.2018 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 1, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки; перебуваючий на обліку у Ізюмському МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області з 06.07.2018 по теперішній час, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7.

13.09.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Крім цього, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальну провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 речовими доказами у вигляді: автомобільного акумулятору, саморобного зарядного пристрою до автомобільного акумулятору, мобільного телефону Nokia RM-969, цифрового ефірного приймача Т2 Strong SRT8500 з гарнітурою до нього, висновком судової-товарознавчої експертизи № 3388 від 04.09.2018, висновком судово-автотоварознавчої експертизи № 308 від 30.08.2018, протоколами огляду речей від 21.08.2018 за участю ОСОБА_1, від 20.08.2018 за участю свідка ОСОБА_8, від 20.08.2018 за участю свідка ОСОБА_9

Враховуючи положення ч. 5 ст. 90 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 до теперішнього часу має не зняту та не погашену судимість за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області 30.05.2018.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, просив суд обрати стосовно нього запобіжний захід, не пов’язаний з позбавленням волі.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 вважав ризики, зазначені слідчим у виді переховування від слідства та суду, а також у виді тиску на підозрюваного, свідків, не доведеними та просив суд обрати стосовно свого підзахисного запобіжний захід, не пов’язаний з позбавленням волі, посилаючись на необхідність надання йому можливості заробити кошти для своєї хворої матері.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, допитавши підозрюваного ОСОБА_1, який повністю визнав себе винним, його захисника, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених пунктом першим, пунктом третім та пунктом п’ятим частини першої статті 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інший злочин, чинити тиск на потерпілого.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ по справі "Москаленко проти України" №37466/04 від 20 серпня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначав, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Встановлено, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять на даний час обставини, передбачені частиною першою статті 194 КПК України, які свідчать про: 1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України; 2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктом першим, пунктом третім та пунктом п’ятим частини першої статті 177 КПК України; 3. недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за частиною третьою статті 185 КК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 тяжкого злочину, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, розмір матеріальної шкоди, завданої злочином, негативну репутацію підозрюваногоОСОБА_1, який неоднократно судимий, в тому числі і за злочини проти власності, вчинив злочин, перебуваючи на випробувальному терміні, а тому слідчий суддя вважає, що дії ОСОБА_1 представлять підвищену суспільну небезпеку, є всі підстави вважати, що існує реальна загроза, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення,та продовжити свою злочинну діяльність, крім того може незаконно вплинути на потерпілого та свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому слідчий суддя вважає, що необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою., так як є підстави вважати ризик ухилення від слідчого, прокурора або суду.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aмі; 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених статті 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 36820 гривень (1841 х 20 = 36 820 гривень).

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395, 482 КПК України, слідчий суддя,–

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківська установа виконання покарань (№ 27) на 60 днів, з моменту фактичного затримання - 13 години 05 хвилин 14 вересня 2018 року до 13 години 05 хвилин 12 листопада 2018 року.

Визначити суму застави у розмірі 36 820 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок:р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/2718/18; провадження № 1-кс/623/1114/2018 від ОСОБА_1 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1наступні обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т.Д. Бєссонова