Постанова № 76461441, 04.09.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/375/18

Номер справи місцевого суду: 521/21749/16-ц

Головуючий у першій інстанції Леонов О. С.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Кононенко Н.А., Журавльова О.Г.

При секретарі: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «Альфа Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598) про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа Гарант», (код ЄДРПОУ 32382598) страхове відшкодування в розмірі 14460 (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят) гривень 79 копійок.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа Гарант», (код ЄДРПОУ 32382598) витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 26 вересня 2017 року заяву ТДВ СК «Альфа - Гарант» про перегляд заочного рішення суду від 12 червня 2017 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням суду, ТДВ СК «Альфа - Гарант» подало до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 12 червня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах ОСОБА_2 до ТДА СК «Альфа- Гарант» в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 02.03.2016 року, о 08 годині 50 хвилин, ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на перехресті вулиць Балківська - Бугаївська у м. Одесі, під час перестроювання з правої смуги в ліву, не надала дорогу автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого сталося зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Винність ОСОБА_4 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №455118 від 02.03.2016 року, складеним уповноваженою посадовою особою органу ДАІ в установленому законом порядку. На підставі цього протоколу, схеми ДТП, письмових пояснень учасників ДТП, та визнанням вини самою ОСОБА_4 Малиновським районним судом м. Одеси винесена Постанова від 17.05.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 Зазначеною постановою суду ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено покарання у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 340 гривень.

Також, судом встановлено, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, була застрахована в страховій компанії ТДВ СК «Альфа Гарант» відповідно до полісу серії АЕ № 6768291 від 13.12.2015 року, який діяв на момент ДТП, на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Автомобіль «Volkswagen» р.н. НОМЕР_3 на праві власності належить Позивачу ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 10.07.2008 року.

Позивач ОСОБА_2 для оцінки нанесеної шкоди через пошкодження автомобіля НОМЕР_2, звернувся до судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз Кеосака А.П. для визначення вартості матеріальної шкоди, нанесеної його автомобілю та отримав Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 137/16 від 03.08.2016 року.

Відповідно до Висновку № 137/16 вартість матеріального збитку, що завдано власнику автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 становить 22701,17 гривня.

06.07.2016 року страховиком ТДВ СК «Альфа Гарант» було виплачено ОСОБА_2 суму відшкодування в розмірі 7240,38 гривень.

08.07.2016 року Позивач ОСОБА_2 звернувся до страховика з заявою про необхідність розрахувати розмір страхового відшкодування та доплатити виходячи з даних Висновку № 137/16 від 03.08.2016 року. Однак, доплата проведена не була.

Ухвалюючи заочне рішення про задоволення позову, районний суд виходив з того, що відповідачем було виплачено позивачу лише частково суму страхового відшкодування, а тому іншу його частину, за винятком франшизи та вже виплаченої частини страхового відшкодування слід стягнути з відповідача.

Колегія суддів погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи

Так, відносини між сторонами у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, з приводу виплати позивачу страхового відшкодування, врегульовано ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тексту - Закон), при цьому норми Закону мають пріоритетне значення.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 1194 ЦК України та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.

Як встановлено судом і це вбачається з матеріалів справи у вищезазначеній ДТП транспортному засобу «Volkswagen» р.н. НОМЕР_3 були спричинені механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Opel» р.н. НОМЕР_4 на момент скоєння ДТП була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» по полісу АЕ/6768291 від 13.12.2015 року.

02.03.2016 року, одразу після ДТП позивач ОСОБА_2 звернувся до страхової компанії із заявою про виплату йому страхового відшкодування за пошкоджений у ДТП належний йому автомобіль.

06.07.2016 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» виплатила ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 7240 грн. 38 коп., відповідно до Звіту №04-D/19/7 від 12.04.2016 року.

В свою чергу, 11.07.2016 року ОСОБА_2 звернувся до судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз Кеосака А.П. для визначення вартості матеріальної шкоди, нанесеної пошкодженням його автомобілю (том 1: а.с. 37).

Згідно висновку експертного дослідження №137/16 від 03.08.2016 року вартість матеріального збитку, що завдано власнику автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 становить 22701,17 грн. (том 1: а.с. 7-22).

Верховним Судом України у листі від 19 липня 2011 року «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» роз'яснено, що, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Таким чином, з урахуванням вже виплаченої суми страхового відшкодування та франшизи суд першої інстанції правомірно стягнув на користь ОСОБА_2 з відповідача ТДВ «СК «Альфа-Гарант» суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 14 460, 79 грн.

Доводи апелянта про те, що на виконання п.34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ТДВ СК «Альфа - Гарант» в повному обсязі виконала свої зобов'язання та відшкодувала позивачу на підставі Звіту № №04-D/19/7 від 12.04.2016 року, виконаного ТОВ «Промислова компанія «Селтим» на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант» суму страхового відшкодування, колегією суддів оцінюється критично, оскільки інформація щодо розміру матеріальних збитків відображена у звіті №04-D/19/7 від 12.04.2016 року, наданому ТДВ СК «Альфа - Гарант» є менш достовірною, ніж та, що вказана у висновку №137/16 від 03.08.2016 року, складеному експертом-товарознавцем Кеосака А.П. за зверненням позивача.

Доводи апеляційної скарги щодо розбіжностей у пошкоджених деталях автомобіля є неспроможним з огляду на те, що пошкодження у Звіті № №04-D/19/7 від 12.04.2016 року, виконаного ТОВ «Промислова компанія «Селтим» на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант» та у висновку №137/16 від 03.08.2016 року, складеному експертом-товарознавцем Кеосака А.П. за зверненням позивача є ідентичними, лише у висновку№137/16 більш конкретно зазначені ремонтні роботи, які необхідно провести для відновлення автомобіля.

А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду та особистого тлумачення апелянтом норм закону.

Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення суду не вбачає.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.09.2018 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: О.Г. Журавльов

Н.А. Кононенко